Головна Новини Що робити, коли ви бачите інформацію?

Що робити, коли ви бачите інформацію?

27.08.2019 15:22

Щодня ми «серфінгуємо» в безкрайньому океані інформації, в якому кожен з нас є джерелом, споживачем й транслятором одночасно. З розповсюдженням сучасних технологій у роботі з інформацією її сприйняття та обробка зазнали суттєвих змін. Для більшості ці переміни пройшли непомітно й залишились неосмисленими. Поверхневе, неповажне ставлення до почутого чи побаченого спричиняє чимало неприємностей людству. Чому ці проблеми виникають? Чому саме зараз постає нагальна потреба впровадження техніки безпеки при взаємодії з будь-якими даними, що нас оточують?

Річ у тім, що сучасні канали зв’язку шалено прискорили розповсюдження інформації. Найвідоміше рівняння світу «Е=mc2» пояснює, що при збільшенні швидкості збільшується й енергія. У нашому випадку значно зросла енергія повідомлень у Вайбер-чаті, у соцмережах, на радіо чи ТБ. З огляду на це, зрозуміло, що будь-які сповіщення здатні стати зброєю. Вже виникло таке поняття, як гібридна війна,  з’явилися бот-ферми, які активно впливають на думку суспільства, що особливо небезпечним стає, наприклад, під час виборчих кампаній. Певні особи задля власної вигоди спотворюють, викривляють реальне положення речей, що у свою чергу несе чималі загрози. Адже провокує війни, конфлікти, втрати бізнесу чи майна. Розуміючи це, сучасна людина має докладати зусиль й якомога більш екологічно ставитися до інформаційного поля, в якому ми всі співіснуємо.

Що це означає та як виглядає? Херсонці розбирали ці питання під час практичного заняття, яке нещодавно відбулося в Центрі екологічної інформації книгозбірні, – «Що робити, коли ви бачите інформацію?».

Цей захід був спрямований на розвиток інформаційної грамотності серед молоді та дорослих. На занятті були розглянуті такі аспекти, як поважне ставлення до інформації та звичка поширювати дані, які навіть не були повністю прочитані. Учасники на практиці потренували власні навички розрізнення з першого погляду маніпулятивних даних за допомогою дискурс-аналізу. Керівниця Центру екологічної інформації навела приклади фейків щодо довкілля, які вже набули широкого поширення. Наприклад, інформація, що сміттєзвалища вже займають 7% території України, насправді не відповідає дійсності.

Наприкінці тренінгу учасники поділилися своїми враженнями. Вони зазначили, що навчання було добре підготовлене, надзвичайно актуальне та корисне. Учасники запропонували систематичне проведення практичних занять з критичного мислення.

Тож як підсумок: що ж робити, коли бачите інформацію?

Христина Боровкова – аналітик, магістр політології, що працює в області інформації з 2010 р. (також має власний проект з інформаційної культури та протидії фейкам в інтернеті), під час заняття озвучила головні правила взаємодії:

  • Припинити ставитися до інформації зневажливо. Для вас має стати звичним перевіряти правдивість джерела, хто поширює, чи є правдивими наведені факти, що я відчуваю, дізнавшись цю «новину»?
  • Правило: лайкати лише те, що прочитали чи дочитали, й поширювати лише те, що є правдою, фактаж чого ви перевірили.

Пам’ятаймо – ми впливаємо своєю інформацією на світ і цей вплив значно зростає. Довіряй, але перевіряй!

В якості тренування подивіться ці два відеоматеріала, які розкажуть про масштаби впливу неправдивих та неперевірених даних:

 

 

Календар подій

     1 23
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 151617
18192021222324
252627282930 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день