Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Степан Хмара - вічний опозиціонер

27.03.2024 19:33

Степан Хмара - борець за незалежність України у XX столітті, український політик, дисидент, лікар, політв'язень радянських концтаборів, колишній народний депутат України. Він - Герой України, кавалер ордена Свободи та князя Ярослава Мудрого V ступеня. Від 2001 року голова Всеукраїнського комітету захисту політв'язнів.

12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області у родині хліборобів народився Степан Хмара. Батьки були віруючими, тато співав у церковному хорі, а мама могла напам'ять цитувати Святе Письмо. Дід Степана за правління Австро-Угорщини був сільським війтом і збудував церкву. Після закінчення школи, Степан 4 роки працював водієм, а потім вступив до Львівського державного медичного інституту на стомзтологічний факультет. Після закінчення інституту працював стоматологом в смт Гірник Червоноградської міської ради Львівської області

У 60-х роках цікавиться дисидентським рухом, став розповсюджувачем літератури самвидаву. Переклав на українську мову „Роздуми про мир, інтелектуальну свободу і проґрес“ А.Сахарова. У 1972-1973 рр., після арешту редактора часопису „Український вісник“ В.Чорновола, Хмара разом з Олесем та Віталієм Шевченко, узяв на себе тяжкий і небезпечний тягар його відновлення. Два номери журналу, а саме 7-8 номер були готові у 1974 році. Фотоплівка з "Українським вісником“ була передана на Захід, там журнал було видано та перекладено на англійську мову. Він став одним із найважливіших джерел історії політичних репресій середини 70-х років. Матеріали цього випуску, зокрема, фундаментальне дослідження Степана Хмари під псевдонімом Максим Сагайдак „Етноцид українців в СССР“, відрізнялися від попередніх виразно політичним, антиімперським і антикомуністичним характером. Дослідження побудоване на фактах історії та демоґрафічній статистиці. Роберт Конквест назвав працю Хмари непересічним явищем у політичній думці тогочасної України. У 1975 році правоохоронними органами було здійснено першу спробу арешту Степана Хмари, але справа була закрита у зв'язку з відсутністю доказів злочину.

Проте, Хмара був заарештований КДБ 1980 року та звинувачений за статтею "антирадянська пропаганда", засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму і 5 років заслання. Покарання Степан Хмара відбував у Пермській області у таборах для політв'язнів № 35, 36. Він і там боровся проти порушень прав людини, що призводило до додаткових покарань. За 7 років Степан відсидів у карцерах та ПКТ (приміщення камерного типу) загалом 302 доби, мав лише одне побачення з родиною. Хмара відмовився писати покаянну заяву, однак у лютому 1987 року, за півтора місяця до закінчення табірного терміну, був „помилуваний“. Вийшов на волю у віці 50 років.

З проголошенням створення Української Гельсінкської Спілки (УГС) Хмара стає один із п’ятьох членів її Виконкому. Брав участь у Львівській Нараді представників національно-демократичних рухів народів СРСР як член Українського комітету захисту політв’язнів та член Виконкому УГС. У травні - жовтні 1989 року, як член Комітету захисту Української Греко-Католицької Церкви він бере участь в організації голодівки в Москві з вимогою леґалізувати репресовану Церкву. У жовтні 1989 року з його участю у Львові відбувся 250-тисячний мітинг греко-католиків біля Собору Святого Юра. Хмара неодноразово був під адміністративним арештом.

У 1990-му Степана Хмару обрали депутатом Верховної Ради України. Того ж року політик підтримав студентську Революцію на граніті і також пройшов 13-денне голодування разом з протестувальниками.У квітні 1991 року його знову заарештували за звинуваченням у нападі на представника міліції. Але той випадок Христина Коціра у публікації для «Локальної історії» називає наслідком провокації.

У 1992 році Хмара створив і очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП). 15 грудня 2001 року УКРП саморозпустилася, а її члени перейшли в партію "Батьківщина". Сам Степан Хмара став заступником голови "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Навесні 2005 року Хмара вийшов з "Батьківщини" через конфлікт щодо політики партії у парламенті.

Хмара Степан був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року. У 2006 році Степану Хмарі присвоїли звання Героя України із врученням Ордена Держави "За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи та демократії", Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня у 2007 році та Орден Свободи у 2008 році.

2015 року Хмара оголосив голодування на підтримку політв'язнів Лук’янівського СІЗО.

Він був автором численних статей, зокрема: "Етноцид українців в СРСР" (1975 р.), "Сьогодні про минуле" (1993 р.), "За справедливу Україну" (1999 р.), "Десять років номенклатурної незалежності" (2002 р.). Степан Хмара також відомий тим, що був співавтором Конституції України.

У вересні 2023 лікувався у Відні, а в лютому 2024 року проходив хіміотерапію від агресивної онкології. Помер 21 лютого 2024 року у віці 86 років у Київській лікарні. 25 лютого 2024 року похований на Байковому кладовищі.

Інтернет ресурси

  • Дисиденти. Степан Хмара[Електронний ресурс]/Історична правда.-Україна,2020.-Електронні відеодані.-Режим доступу:https://youtu.be/TN9Q_sjZjTI?si=0j2vWVh0wxKLVGi2.-Дата перегляду:15.03.24.
  • Помер Степан Хмара | Політик та дисидент називав СПРАВЖНІ НАМІРИ Путіна ще до великої війни[Електронний ресурс]/ГОВОРИТЬ ВЕЛИКИЙ ЛЬВІВ.-Україна,2019.-Електронні відеодані.-Режим доступу:https://youtu.be/sNIapwdhWnM?si=FTTgub4aMYpvOWne.-Дата перегляду:15.03.24.
  • Степан Хмара був радикальнішим, ніж Чорновіл/Олесь Доній[Електронний ресурс]/Radio NV.-Україна,2018.-Електронні відеодані.-Режим доступу:https://youtu.be/4UfWla3659A?si=m9OfTuFysfo8WDnr.-Дата перегляду:15.03.24.
  • ХМАРА: геть від Москви, зрадник Кравчук, агентура КГБ, хороший московит, карцер, віра, Бог[Електронний ресурс]/ISLND TV.-Україна,2014.-Електронні відеодані.-Режим доступу:https://youtu.be/yjXykNJ6iCw?si=RcPtcbraHbLnf.-Дата перегляду:15.03.24.

Використанні джерела

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30