Історія американського долара
"Долар" походить від слова "Йоахімсталер", назви монети XVI століття, яку чеканили біля срібної копальні в Йоахімсталі, на території сучасної Чехії. "Йоахімсталь" значить "діл (долина) Йоахіма". З часом "Йоахімсталер" скоротили до "талера", а датчани перетворили це слово в "далер". перетворили його в більш благозвучне для них слово "долар". Словом "талер" або "долар" називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд прийняв власну валюту в 1785 р., то основою став долар (перші долари почали в 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).
Слово "бакс" або "бакси" походить від англійського слова "бакскін" — шкіра самця . Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі з індіанцями. приїжджав до поселень білих, щоб обміняти шкіри на необхідні йому речі (, , , , тощо), і білий торговець казав: «Це тобі коштуватиме три бакси», тобто три шкіри оленя. Пізніше слово стали використовувати як назву долара.
Інша версія пов'язує слово "бакс" з англійським "sawbuck" — козла для пиляння дров, на яку була схожа велика римська цифра X, зображена на зворотній стороні першої 10-доларової купюри випуску року.
Ще одна версія пояснює, що жаргонна назва "бакси" пов'язана з кольором зворотньої сторони банківських білетів .
До року практично не мали єдиної банкнотної системи. Більшість грошових операцій здійснювалися через приватні банки або через "дзвінку монету" (у цьому випадку під цей термін підпадають також золоті та срібні зливки). Тимчасові облігації «Treasury Notes», що випускалися Казначейством в 1793—1861 рр. та швидко погашалися, повноцінними банкнотами вважати не можна. Після початку Громадянської війни обом ворогуючим сторонам знадобилися гігантські суми коштів готівкою. року прийняв акт, яким зобов'язував Казначейство випустити нові грошові знаки на астрономічну на ті часи суму — 60 мільйонів доларів. Замовлення було направлено до нью-йоркської друкарської компанії "American Bank Note Co." Беручи до уваги, що акт 17 липня санкціонував випуск лише номіналів 5, 10 і 20 доларів, можна уявити, яку велику кількість банкнот треба було виготовити. Друкарі підійшли до справи з чисто практичного боку: вони перевірили, перш за все, запаси фарби у сховищах і виявили, що більше всього зеленої.
Таким чином і були емітовані мільйони банкнот із зеленою зворотною стороною. У народі вони одразу отримали назву «грінбеки» (від англ. "greenbacks" — "зелені спини"). Ця назва закріпилася за всіма видами американської валюти, незалежно від її кольору. Пізніше й саме Казначейство перейняло цю традицію й тривалий час випускало банкноти лише із зеленим зворотом. Лише в році стали випускатися купюри інших кольорів. Зміни торкнулися купюр вартістю 10, 20 і 50 доларів . (У цій статті використано матеріали з української Вікіпедії)
