Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Українські магічні замовляння

«Дай мені, Зоре ясная, cили, а ви, сестриці-молодиці, краси небесної…»

Цими та й іншими словесними формулами з давніх-давен українці формували енергетичну платформу українських магічних замовлянь. ЗАМОВЛЯННЯ – це ще один великий пласт маловивченої усної народної творчості українців, які зазвичай супроводжували певні обряди чи ритуали, які допомагали краянину вплинути на навколишній світ. Замовляння мали і до нині мають магічну силу, якою вправно користувалися волхви та характерники. Про волхвів та характерників ми писали в нашій попередній статті «Земля і мова – наш найцінніший скарб». Замовляння як енергетичну складову продовжують використовувати на українських теренах і сучасні відьми, відьмаки та мольфари.

Микола Дмитренко у власному виданні книги народних замовлянь (Замовляння / Упоряд., передмова, примітки М. К. Дмитренка. – К.:Видавець Микола Дмитренко, 2007. – 124 с.)  наводить приклад замовлянь, де людина вступає в діалог з астрономічними об’єктами: «Тобі, місяцю-князю, світити-жмуритися; мені,красній діві, нічим не журитися. Тобі, місяцю-князю, ясненько світити; мені, красній діві, добре походити. Тобі, місяцю-князю, сонце зустрічати; мені, красній діві, солоденько спати.» Такі діалоги характерні для якнайдавніших замовлянь, що прижилися на українських землях ще задовго до хрещення Русі. Вони характерні для язичницького світогляду, де, як правило, фігурують небесні світила, природні стихії, незвідані місцевості та фантастичні істоти. Останні часто-густо вигадувались для найменування людської оказії, характерної для того чи іншого хворобливого стану особи. Найвідоміші з таких: «Гикалка, Гикалка, піди до води! Кого перестрінеш – того й напади», або ж «Добривечір вам, плаксивиці! Просять вас крякавки на вечорниці. Йдіть собі, де люди не ходять, де вітер не віє, де сонце не гріє, на ліса-лісниці, там ваші сестриці, там вам бувати, лісом ламати, плаксивицями не брати», або ж «Пристріче, пристріче! Добрий чоловіче! Сядь собі на містечку, на золотім кріслечку; тут тобі не бушувати, не воювать і костей не ломить

У замовляннях дохристиянського періоду волхви часто використовували звернення до першоптаха, яким вважався СОКІЛ. За давньою легендою, саме сокіл міг перетворюватися в бога Рода і впливати на долю інших богів і людей, бо згідно української міфології на вершині світового дерева перебуває саме сокіл. Тому замовляння на силу духу і силу волі особи не обходились без звернення до сокола. Що ж стосується любовних замовлянь, то українці від сивої давнини використовують образ ГОЛУБА. Наприклад: «Як голубу без очей, так би тобі, кохана дівице, за мною без ночей».

Бувають замовляння від безсоння і від безпліддя, бувають замовляння на воду для удачі та зцілення недугів, замовляння від зубного болю та задля покращення долі. Але основний масив замовлянь досі є таємницею для непосвячених.

З християнізацією Русі на офіційному рівні із замовляннями як явищем активно боролися. Рукописні книги замовлянь спалювались і волхвів як носіїв магічної сили мови нищили фізично. Відомий український мовознавець Олександр Потебня відзначав особливий статус замовлянь, як таких, що «стоять поза сферою богошанування».

Проте час не стояв на одному місці і речники народних замовлянь призвичаїлись до офіційної православної віри. Тож, як в одвічних колядках та щедрівках, і в українських замовляннях були зроблені суттєві корективи. Просвітянин і відомий український композитор і фольклорист Філарет Колесса на початку ХХ століття констатував факт, що «в заговірні формули ввійшло дуже багато книжних християнських і апокрифічних елементів, цілі частини християнських і єретичних молитов і призивів, без яких теперішні заговори рідко коли обходяться». Можна привести чимало прикладів таких коректив. Один з таких має вигляд вже комбінованого замовляння з використанням язичницьких посилів та православних наративів: «Добрий день тобі, сонечко яснеє! Ти святе, ти ясне-прекрасне; ти чисте, величне й поважне; ти освіщаєш гори, і долини, і високії могили, – освіти мене, рабу Божу, перед усім миром  християнським, добротою, красотою, любощами й милощами Щоб святішою від всіх і найліпшою: щоб не було ні любішої, ні милішої: од раби Божої народженої, хрещеної (Марії). Як ти ясне, величне, прекрасне, щоб і я така була ясна, велична, прекрасна перед усім миром християнським на віки віков, амінь.» або ж уже згадане замовляння, яке нині виголошується з певними корективами: «Як голубу без очей, так би тобі, раба божа Марія, за мною без ночей».

У замовляннях сучасної України часто використовуються саме християнські символи, котрі є оберегами захисту для глибоко віруючої людини. Наприклад: «Господи, ти дав мені оружіє своє – хрест, і затрепечуть всякі болісті від сили його. Не залишай мене, Боже, ласки своєї, настав і направ мене, збав від всякого зла в ділах моїх і помислах. Амінь»

Просвітяни ХІХ – ХХ століть докладали чималих зусиль в питаннях дослідження і вивчення замовлянь, бо і одвічні волхви, і козацькі лицарі-характерники, і карпатські мольфари берегли, як зіницю ока, таємні речитативи. Тому однією із найбільших сенсацій у видавничій сфері ХІХ століття була книга Павла Чубинського «Труды этнографическо-статистической экспедиции…» – СПб., 1872. – Т.І, вып. І.

Вже через два роки після Чубинського уклав і видав окремий, по суті найперший, збірник замовлянь відомий український етнограф, історик та фольклорист Петро Єфименко (1835-1908) під назвою «Сборник малороссийских заклинаний».

І хоча феномен сугестії традиційно зараховують до царини магії, релігії, медицини та психології, сугестію через замовляння варто ототожнювати з різновидом усної народної творчості, що в свою чергу є невід’ємною частиною самобутньої української культури. Адже навіювання і самонавіювання за допомогою замовлянь є дійсно кульмінацією стану людини після енергетичного впливу українського фольклору. Тож і вже названі праці і наступні, серед яких твори Михайла Драгоманова «Малорусские  народные предания и рассказы» (1876) і Володимира Антоновича «Чари на Україні» (1905), Якова Новицького «Малорусские народные заговоры, заклинания, молитвы и рецепты, собранные в Екатеринославщине» (1913) та «Малорусские народные заговоры и заклинания» (1915) і Володимира Шухевича «Гуцульщина» в п’яти частинах (1899-1908) – є працями, які доторкнулися до невичерпної криниці української культури. До речі, перший бібліографічний покажчик замовлянь під назвою «Заговоры» (1892) уклав відомий український фольклорист, етнограф і літературознавець Микола Сумцов (1854-1922). Про його дослідження козацьких дум та історичних українських народних пісень ми уже згадували у нашій статті «А кобза співом своїм серце зігріва». А тепер мусимо додати, що саме Микола Сумцов як нащадок славного козацького роду опанував самотужки українською мовою завдяки творам Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка і першим із професорів Харківського університету від 1906 року виголошував свої лекції виключно українською. Це він 1918 року написав «Начерк розвитку української літературної мови» і його перу належать книги «Научное изучение колядок и щедривок» (1886), «Коломыйки» (1886), велика праця «Культурные переживання» (1889–1890), «Писанки» (1891), «Дума об Алексее Поповиче» (1894), «Изучение кобзарства» (1905), «Бандурист Кучеренко» (1907) та «Діячі українського фольклору» (1910). Сумцов чимало зробив для організації народних бібліотек і музеїв на українських теренах. Він був одним із засновників Харківської громадської бібліотеки (тепер Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка), а також засновником і першим директором (1920 – 1922) Музею Слобідської України імені Г. С. Сковороди.

Українські літературознавці зазначають: «У замовлянні багата, розмаїта поетика, ритміка, поетичний синтаксис (анафора, риторичні звертання і запитання, різні види художнього паралелізму тощо)». І якщо хто пройнявся силою українського слова, яке в сув’язі з національними обрядами і магічними ритуалами творить дива, щиросердно запрошуємо після Перемоги ЗСУ до найкращої книгозбірні України – Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара . Херсонська книгозбірня багата на унікальні книжкові видання, що допоможуть Вам розширити обрії знань і більш глибоко розкрити силу українських замовлянь, а можливо й долучитися до кола обраних, що володіє магією українського слова.

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22232425262728
2930