Українець. Патріот. Шляхетність і гідність у крові.
Красива людина з іконописним ликом…
Усміхнений і доброзичливий, з легкою іронією.
Завжди спрямований на позитив і готовність взаєморозуміння та щирості.
Глибокий знавець української культури, історії і мистецтва. Рідкісний ерудит.
Тетяна Андрущенко, професорка
Україна зараз переживає час героїв, велетнів духу, що постали, здавалось, із небуття, а насправді – з нашого славного далекого і близького минулого. І в цей буремний, але такий наповнений найважливішими сенсами буття час, ми повертаємось думками до українських митців, що дарують нам змогу відчути себе українцями на генетичному рівні, в сяйві гармонії душі і розуму. Однією з таких постатей є Володимир Юрчишин – видатний графік, художник шрифту, майстер книжкового оформлення, заслужений діяч мистецтв України (1990р.), лауреат Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1990р.) за художнє оформлення «Літопису Руського» (1989р.). Його життя і творчість є відображенням тернистої історії нашого народу. 27 липня Володимиру Юрчишину виповнилося б 90 років з часу народження. Про нього написано надзвичайно мало. Кілька статей у журналах та невеличкі замітки в енциклопедіях – ось і всі публікації про митця.
Володимир Юрчишин був споріднений з Україною не лише своєю творчістю, а й долею. Народився 27 липня 1935р. у селі Дахнів на Любачівщині, нині Польща. У дитинстві він пережив трагедію депортації з етнічних українських земель та усе життя обстоював власні, українські за змістом і духом, книжкові проєкти, витрачаючи немало сил і переживаючи розчарування. У 1952–1957рр. студіював в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова у Львові (його педагогом з фаху був В. Форостецький). Вільно володів польською та німецькою мовами. По закінченні інституту працював у київських видавництвах «Наукова думка», «Мистецтво», «Виша школа», «Дніпро», а також у журналах «Народна творчість та етнографія», «Образотворче мистецтво». Професорка Христина Саноцька зазначала, що «Причетним до народної культури художник був ще з дитинства, бо народився у мальовничому селі на Лемківщині…, де зберігались і процвітали давні мистецькі традиції українського народу… Як треба добре знати народну творчість, її природу і стихію, щоб з такою легкістю творити нові орнаментальні композиції, які мало чим відрізняються він народних своєю щирістю, свіжістю уяви, стилістикою». Помер художник у Києві, 17 серпня 2010р., похований у с. Виннички Львівської області.
У творчій вдачі Володимира Юрчишина спрацював генетично переданий, можливо і через десятки поколінь, національний духовний код, що сформував таку чутливу до усього українського душу. Але не лише у творчості Володимир Юрчишин був українцем: у своїй лицарській поведінці, шляхетних вчинках і відданості Україні він виказував риси козацького характерництва, сформованого в надрах української духовності.
Працював переважно в галузі книжкової графіки. За півсторічний період діяльності розробив і запроєктував велику кількість видань, зокрема творів Т. Шевченка, «Повісті минулих літ» (1982р.), «Літопису» С. Величка (1991р.), роману О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу» (1967р.), збірників «Українські пісні видані М.Максимовичем» (1962р.), «Закарпатські пісні та коломийки» (1965р.), ), Я. Запаска «Мистецька спадщина Івана Федорова» (1974р.), Я.Запаска, Я. Ісаєвича «Пам’ятки книжкового мистецтва» (1981–1984рр.), «Веснянки» (1984р.) та інші. Роль Володимира Юрчишина у цих виданнях є різною. Іноді він – автор гравюри для обкладинки або навіть ілюстрацій. Але зазвичай – саме майстер художнього оформлення книги, що стало гідною й витонченою «оправою» для ілюстрацій інших відомих графіків – Олександра Данченка (Ільченко О. «Козацькому роду нема переводу…»), Софії Караффи-Корбут («Кобзар»), Василя Перевальського («Веснянки»).
Високий рівень майстерності Володимира Юрчишина як колориста засвідчує, зокрема, серія робіт «Думи», виконана у 1970-их роках. У них, крім вишуканості та благородства кольору, присутній глибокий символізм митця, який чудово знав козацький епос. Кожна його ілюстрація пронизана експресивним змістом. Володимир Юрчишин збирався видати «Думи» окремою книгою, але це так і залишилось тільки задумом.
В. Юрчишин. Ескіз титульної сторінки (четверта сторінка розгорнутого титулу) до кн. «Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських» (1978р. ).
Фото : каталог «Володимир Юрчишин» (2015р.)
Натомість видання «Українські народні пісні у записах Осипа та Федора Бодянських» було здійснене. Книга вийшла у світ у Києві 1978р. Володимир Юрчишин є автором суперобкладинки і титульної сторінки. У виданні сюжетні ілюстрації виконано в одному стилі з орнаментами, з якими чудово поєднується шрифтове оформлення. Жанрові композиції (так само, як і в циклі «Думи»), насичені глибоким символізмом. Так, наприклад, на одному зі шмуцтитулів кобзар тримає над головою капелюха так, що той нагадує німб. Цей натяк на мучеництво розстріляних у 1930-х під час з’їзду кобзарів був як на середину 1970-х надзвичайно сміливим. Щодо бурхливих орнаментів видання – тут наснага походить, напевно, з давніх гравюр та рослинних заставок у стародруках. В орнаментах «Українських народних пісень…» так само бачимо різні стилізовані квіти, папороть, гілки калини і т. ін. Володимир Юрчишин завжди працював з книгою комплексно, створюючи не окремі композиції до обкладинки чи титулу, а поєднані у гармонійне ціле книжкові макети. Елементи книги (футляр, суперобкладинка, оправа, титул, шмуцтитули і т. д.), що грамотно спроєктовані засобами книжкового оформлення (шрифт, орнамент, ілюстрація), завжди майстерно поєднувались у макетах Володимира Юрчишина у цільний мистецький об’єкт – книгу.
«Пам’ятки книжкового мистецтва» (1984р.). Фото: вебсервіс «Internet Archive».
Володимиру Юрчишину, як відомому знавцеві старосвітської української книги і майстрові книжкового мистецтва, видавництво Львівського університету ВО «Вища школа» 1984 року замовило оформлення каталога стародруків, виданих на Україні» Якима Запаска і Ярослава Ісаєвича «Пам’ятки книжкового мистецтва». Це альбомного формату видання достойне найвищих похвал як за змістом, так і за талановитим оформленням, до якого Володимир Юрчишин поставився з особливою відповідальністю і любов’ю. Старі дереворізи, розташовані вибагливим художником на класичних білому і червоному тлі, звучать в архітектурі каталога як високе сучасне мистецтво.
Володимир Юрчишин бачив Україну великою і славною, творив на землі добро, примножував красу. Хай наша пам’ять про знаменитого митця буде достойною його людського і мистецького подвигу – світлою і незгасною!
Джерела:
- Ламонова О. Мистецтво книжкового оформлення: творчість Володимира Юрчишина [Електронний ресурс] / О. Ламонова // Образотв. оформ. – 2012. – № 12. – С.76-80. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://visnik.org.ua/pdf/v2012-12-19-lamonova.pdf. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 10.07.2025.
- Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських / худож. В. Юрчишин. – Київ : Наукова думка, 1978. – 326с.
- Юрчишин В. Мистецтво книги: Вибране з колекції Музею книги і друкарства України : каталог. / В. Юрчишин; упорядкув. В. Белиба та ін.; вступ. ст. І. Дудник; художнє оформ. В. Мітченко; макет О. Здор. – Київ: Музей книги і друкарства України. – 2015. – 92 с., іл.
Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка
