Фото: ТСН
Четвертий рік поспіль російська федерація продовжує тиснути на мирні українські міста постійними ракетно-дроновими атаками. БпЛА споряджають фугасними, уламковими або запалювальними зарядами, якими атакують об’єкти критичної інфраструктури. Однак останні спільні операції ЗСУ та СБУ показали, що українські сили «навчилися зривати плани» ворога ще на етапі підготовки. Найефективнішими стали точкові удари по двох ключових вузлах – Донецькому аеропорту та аеродрому Кіровське в Криму.
Стратегічна важливість об’єктів. Російська федерація системно розширює військове використання захопленої інфраструктури. Аеродроми та летовища на тимчасово окупованих територіях виконують не лише логістичні функції – вони стають ключовими центрами контролю повітряного простору, базування авіації та запуску ударних безпілотників.
Донецький аеропорт. Літо 2025 року в цей період загарбники доводять об’єкт до формату повноцінної військової бази. Посилюється інфраструктура: укріплюють підземні сховища, розширюють площу складів, підводять додаткове енергоживлення та облаштовують нові пункти технічного обслуговування.
Нові споруди у Донецькому аеропорту. Фото: КіберБорошно
Осінь 2025 року. Цивільне летовище перетворюється на великий логістичний центр із пусковими майданчиками для «Шахедів», дронів-імітаторів типу «Гербера» та реактивних безпілотників «Герань-3». Невелика близькість до лінії фронту дозволяє їм частіше атакувати українські міста, створюючи додаткове навантаження на ППО та психологічний тиск на цивільне населення.
Мобільна пускова платформа для БпЛА «Шахедів». Фото: Рубрика
Кіровське (Крим). 2014 рік. Після окупації півострову росія захоплює аеродром і починає його поступову трансформацію з цивільного об’єкта на військовий майданчик. Його мета – забезпечувати контроль над Азово-Кримським напрямком та підтримувати російські операції в регіоні.
2021 рік. З початком повномасштабного вторгнення окупанти запускають масштабне інфраструктурне розширення: будують нові ангари, облаштовують додаткові стоянки для авіації та споруджують укріплені склади боєприпасів і пального. Аеродром швидко перетворюється на великий логістично-авіаційний вузол.
Розширення авіабази Кіровське. Фото: Укрінформ
2022 рік. Кіровське стає важливою базою для гелікоптерів та ударних БПЛА «Оріон», які використовують для атак на українські об’єкти. У квітні 2022 року ЗСУ збивають перший «небезпечний БпЛА», згодом – ще кілька на Херсонському напрямку, зменшуючи ефективність російського повітряного тиску. Загроза цих безпілотників полягає в тому, що вони здатні нести керовані та фугасні авіабомби (КАБи та ФАБи).
Російський дрон «Оріон» на аеродромі «Кіровське». Фото: Мілітарний
2023 рік. На аеродром перекидають ударні вертольоти Ка-52, які активно були задіяні під час боїв на Херсонщині.
Ворожі Ка-52 під час війни проти України. Фото: Defence Express
2024 рік. На авіабазу передислоковано 37 повітряних суден, з яких 19 – навесні поточного року. В цей період Кіровське остаточно закріплюється як ключовий тиловий хаб російської авіації в Криму.
Знищення важливих пунктів противника. Оскільки росія використовує обидва об’єкти як ключові опорні бази для авіації, логістичного забезпечення та управління бойовими операціями, ці локації залишаються серед пріоритетних цілей для ЗСУ. Їхнє виведення з ладу суттєво зменшує можливості окупантів підтримувати наступальні дії і утримувати контроль над регіоном.
7 листопада 2025 року. Після тривалих спільних дій Сил спеціальних операцій (ССО), ракетних військ і артилерії (РВіА)та розвідки 414-ї ОБр СБС «Птахи Мадяра», ЗСУ здійснили високоточний удар по базі зберігання та запуску «Шахедів» на території колишнього Донецького аеропорту.
Масштаб цілі. На момент атаки всередині розміщувалися:
– до 1000 дронів «Герань-2»;
– понад 1500 бойових частин;
– склади пального;
– пункти підготовки БПЛА та укриття з технікою.
Результат удару. За оцінками українських військових, понад 90% запущених дронів досягли своїх цілей. Потужний вибух та подальшу детонацію зафіксували численні очевидці. Унаслідок влучання:
– повністю знищено склад боєприпасів та пального;
– зруйновано пункт передстартової підготовки БПЛА;
– пошкоджено критичні вузли електропостачання та зв’язку.
Відео: ЗСУ знищили склад «Шахедів» на території Донецького аеропорту
Супутникові знімки зафіксували, що аеродром у селищі Кіровське не має достатньої кількості захисних ангарів – більшість авіаційної техніки зберігається просто під відкритим небом. Це робить базу надзвичайно вразливою для високоточних ударів ЗСУ та суттєво спрощує ураження цілей.
30 серпня 2024 року відбувся перший підтверджений удар по об’єкту. Уночі пролунали чотири вибухи: три поблизу військової інфраструктури, ще один у районі залізничної станції.
Пожежа на аеродромі Кіровське після нічних вибухів. Фото: Telegram-канал
«Кримський вітер»
13 червня 2025 року під час масованого нападу українських БпЛА по окупованому Криму під удар потрапляє й аеродром у Кіровському. Деталі наслідків засекречені, однак відомо, що атака спричинила збій в роботі логістики та польотної інфраструктури, тимчасово знизивши можливості бази підтримувати операції.
28 червня 2025 року СБУ завдає найпотужнішого на той момент удару по аеродрому. Вітчизняні БпЛА уражають гелікоптери Мі-8, Мі-26 і Мі-28, знищують системи ППО та склади боєприпасів. Пошкодження зазнав й самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1», який прикривав периметр аеродрому.
Відео: Атака дронів на аеродром Кіровське в Криму – супутник зафіксував вибухи та пожежу
https://tsn.ua/video/video-novini/ataka-droniv-naaerodrom-kirovske-v-krymu-suputnyk-zafiksuvav-vybukhy-ta-pozezu.html
Наслідки ударів. Після влучних українських атак обидва військові об’єкти частково вибули з роботи. Цей факт одразу позначився на темпах і координації дій ворога на фронті.
1. Ослаблення спроможності рф проводити масовані авіаудари. Одразу після удару по аеродрому у Кіровському російські війська кілька діб не здійснювали інтенсивні вильоти з цього напрямку. Частина авіації була змушена змінити маршрути або перейти на інші бази. Це збільшило час підльоту та зменшило частоту застосування керованих авіабомб. Ворожі канали поширили інформацію про «знижені темпи роботи авіації». Для України це означає зниження тиску на лінію оборони та меншу кількість можливих масованих ударів.
2. Вимушене переселення складів і техніки на більшу відстань від фронту. Через ураження обох військових хабів рф почала терміново вивозити боєкомплект і техніку глибше в тил, щоб уникнути повторних влучань. Це підтверджують повідомлення про «перерозподіл ресурсів» на більш віддалені об’єкти. Успішні удари ЗСУ по логістиці окупантів суттєво знижують їхню оперативність та здатність швидко реагувати на зміни на фронті. Адже тепер шлях техніки до передової подовжується, а час реагування збільшується.
3. Поступове руйнування військової інфраструктури на окупованих територіях. Два удари впродовж короткого проміжку часу окреслили нову реальність про те, що навіть «глибокі» тилові майданчики більше не гарантують безпеки. Кожне влучання робить присутність ворога менш стійкою, а окуповані території більш вразливими для подальших дій України. Удари ЗСУ по Донецькому аеропорту та аеродрому в Кіровському – це частини однієї стратегічної мозаїки, у якій Україна цілеспрямовано руйнує логістику, авіацію і тилові можливості ворога, позбавляючи його впевненості та простору для маневру. Один удар у символічне серце окупації на Донеччині, інший – у глибокий тил, де росіяни почувалися найбезпечніше. Разом вони показують, що для України більше немає «дальніх» чи «недосяжних» цілей, а для ворога більше немає місць, де він може «ховати техніку та логістику без страху».
Використані джерела:
- https://glavred.net/war/v-krymu-na-aerodrome-rf-silnyy-pozhar-smi-soobshchili-o-sereznyh-posledstviyah-10677089.html
- https://militarnyi.com/uk/news/okupanty-rozpochaly-roboty-na-terytoriyi-donetskogo-aeroportu/
- https://www.radiosvoboda.org/a/rosiya-donetskyy-aeroport-zapusk-shakhediv/33495296.html
- https://focus.ua/uk/voennye-novosti/720616-rosiyski-okupanti-pochali-buduvati-noviy-maydanchik-dlya-zapusku-shahediv-v-donecku
