Поціновувачі зустрічей в межах проєкту нашої бібліотеки «Мандри херсонської бібліотекарки» знову зібралися у Розмовному клубі «Слово» у Тернополі.
Цього разу провідна спеціалістка відділу соціокультурної діяльності Олена Бджола запросила гостей заходу на вечір-портрет про творчість видатного херсонського поета і живописця Анатолія Кичинського «Жива і скошена тече в мені трава».
Саме так називається остання видана поетом збірка лірики. Анатолій Кичинський – живий класик української літератури, лауреат Шевченківської премії 2006 року, заслужений діяч мистецтв України, народний поет України, талановитий лірик і живописець, активний громадський діяч.
По суті, всі творчі роботи Кичинського є квінтесенцією Херсонщини. Читаючи метафоричні філософські рядки, ми ніби переносимося в опалені південним сонцем херсонські степи, бачимо рідну батьківську хату, узбережжя Дніпра та двох морів...
Відкриттям для учасників заходу – внутрішньо переміщених осіб з Рубіжного, Покровська, Маріуполя, Скадовська, Харкова, Херсона – стало те, що А. Кичинський був автором десятків пісень, які вони до того вважали народними. Ось справжня слава поета: написати настільки влучні і мелодійні слова, які сприйматимуться як вічні та суто українські.
Присутні на вечорі-портреті дізналися про біографію та творчість Анатолія Кичинського, який попри те, що вимушений був покинути через війну Херсон, не полишає активної просвітницької діяльності і продовжує творити.
На заході лунали рядки поезій, що, як справжня класика, завжди актуальні:
«Оце – мій меч. А це – мій плуг. Ось – ворог мій. А ось – мій друг. А вся моя тривога – в тім, що ніяк я не збагну, чи це дорога на війну, чи це з війни дорога».




