Новітні тенденції організації обслуговування користувачів
Варто зупинитися на індивідуальному обслуговуванні читачів і тих заходах, які сприяють популяризації книги і встановленню теплих контактів між бібліотекарем і користувачем. Для бібліотекаря дуже важливі особисті комунікативні якості, уміння спілкуватися з читачами, адже бібліотека - це центр спілкування користувачів з професійно підготовленими фахівцями. Цьому зможуть допомогти наступні нестандартні форми роботи з читачами, які, до того ж, будуть нести певні позитивні інформаційно-когнитівні навантаження.
В сучасній педагогічній літературі з'явилися статті про нову освітню технологію «Розвиток критичного мислення засобами читання та письма», і нам, бібліотекарям, буде небескорисно звернутися до розробленої там стратегії «читання з зупинками». Стратегія читання із зупинками, при реальній і удаваній відмінності від стратегії голосного читання, багато в чому перетинається з нею. І ми можемо скористуватися цими матеріалами, щоб збагатити, урізноманітнити цими прийомами голосне читання як форму масової роботи з книгою в бібліотеці.
Інсценування
«Зіграти» прочитане в самодіяльному театрі - це не тільки цікава для дітей гра. Саме інсценування допомагає молодшим школярам «зануритися у мову», перебороти мовний бар'єр, відпрацювати деякі правила лексики, граматики, вимови. Через інсценізацію йде розвиток комунікативних навичок (вербальних і невербальних), вкрай необхідних в житті. Інсценування - це спосіб краще зрозуміти задум автора, характери героїв, ставши на їх місце.
РАФТ
Запропонуйте дітям зіграти в РАФТ. Це цікавий і оригінальний спосіб розповісти (або написати) про прочитане, який частково схожий з інсценуванням.
Технологія РАФТ визначає 4 параметра розповіді (або відгуку, твору):
Р - роль. Хто ти? Від чийого імені розповідаєш?
А - аудиторія. Для кого ти розповідаєш?
Ф - формат. У якій формі ти розповідаєш? (розповідь, казка, есе, анекдот, байка, діалог...)
Т - тема. Про що ти пишеш? Яка ідея твоєї розповіді?
Простіше кажучи, технологія РАФТ одночасно дозволяє пограти в гру «Розкажи прочитану історію від особи якогось героя» (не забувай при цьому, що кожен з них буде розповідати по-своєму) і заглибитися в літературознавчу специфіку, уточнюючи особливості літературних жанрів і пробуючи свої сили в них.
Сінквейн
Сінквейн - короткий літературний твір з 5 рядків, що характеризує предмет (тему).
Приклад: сінквейн про героя - лисеня Феньку:
Фенька
Чуйний, небайдужий
Пізнає, запитує, дивується
Йому цікавий світ навколо
Чудо - звіреня.
Незважаючи на важко проговорювану і загадкову назву, технологія сінквейна дуже ефективна і проста в застосуванні. Скласти сінквейн може навіть дошкільник.
При цьому СІНКВЕЙН:
- Інструмент для синтезу та узагальнення складної інформації,
- Засіб творчого самовираження,
- Спосіб збагачення словникового запасу,
- Підготовка до короткого переказу,
- Ключик до основної ідеї твору,
- І просто захоплююче заняття, дякуючи якому кожен може відчути себе генієм-творцем.
Сінквейн може бути використаний - для інтерпретації назви твору, для стислого переказу твору або будь-якої теми (уроку), для характеристики пер-сонажа, явища, події.
Можна не лякати малюка вимовою і заучуванням такого складного слова. Просто запропонуйте йому відповісти на ваші запитання і запишіть відповіді.
Правила написання сінквейну:
- 1 рядок (Хто? Що?) - іменник - одне ключове слово, яке визначає зміст (назва твору, ім'я героя).
- 2 рядок (Який? Яка? Яке?) - два прикметника або дієприкметника, що характеризують перший рядок.
- 3 рядок (Що робить?) - три дієслова, що позначають дію, що відноситься до теми.
- 4 рядок - чотири слова - ключова фраза, яка показує ставлення автора до
теми або її суть.
- 5 рядок - одне слово (іменник) або словосполучення - асоціація, синонім, який повторює суть теми в 1-му рядку
Сторітеллінг
За кордоном фестивалі сторітеллінга (розповідання історій) стають традиційними, а у нас багато хто навіть не знає, що це таке. Коли починаєш знайомитися з цим мистецтвом живого слова, відразу розумієш, як доречний він в бібліотеках.
Сторітеллінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди... Чому ж зараз до сторітеллінгу така увага?
1. Сьогодні спілкування наше все більше йде у світ віртуальний. Реальне спілкування стає предметом розкоші, якимсь мистецтвом, якому треба знову навчатися і до якого необхідно повертатися.
2. В епоху надлишку товарів і послуг більшою популярністю буде користуватися товар з історією. Є просто молочний шоколад, а їсти шоколад, до складу якого входить молоко корів, які паслися на залитими сонцем альпійських луках, набагато приємніше.
Сторітеллінг використовується в освіті, бізнесі, політиці, рекламі, благодійності і т.д.
У бібліотеках за кордоном розповідання історій - популярна подія. Існують професійні сторітеллери. Значить цьому можна вчитися! Для бібліотек, які вирішили захопитися сторітеллінгом, є величезний плюс - для цього не потрібно ніяке обладнання. Хоча, якщо воно є, розповідання історій доповнюється музикою, фото, відео та іншими ефектами (цифровий сторітеллінг).
На Фейсбуці є проект Conte de fee/Сторітеллінг, створений, щоб відродити уміння розповідати історії, вміння керувати словами. ВКонтакте - "Перша Російська Школа Сторітеллінга".
Щоб повправлятися в сторітеллінгі, бібліотекам можна для початку скласти історії на тему "Жила-була бібліотека". На сайтах та блогах є обов'язковий розділ "Про бібліотеку". Ось вам два приклади:
Приклад перший.
Дитячо-юнацька бібліотека м. N створена в листопаді 1999 р.
Є культурно-інформаційним та просвітницьким центром для дітей та молоді, місцем їх активного інтелектуального дозвілля. Як науково-методичний центр для бібліотек міста з питань бібліотечно-інформаційного обслуговування дітей та юнацтва, є ініціатором різноманітних акцій, творчих конкурсів і фестивалів.
Щорічно бібліотеку відвідують понад 14 тисяч користувачів (діти, підлітки, юнацтво, педагоги, вихователі, батьки). Бібліотечний фонд - більше 200 тис. прим. книг, нотно-музичних, аудіо-відео та електронних видань, 170 найменувань газет і журналів.
Приклад другий.
Я - Центральна дитяча бібліотека. Рік народження - 4 листопада 1944 року. Місце народження - м. Ізмаїл, вул. Котовського. Місце постійної прописки з 1982 р. - м. Ізмаїл, пр-т Леніна, 17-А. Починалося все так:
Ізмаїл з тихими, затишними вулицями, по-літньому буйно-зелений на березі незвично широкої річки. Таким бачили його в ті далекі сорокові юні дівчата, спрямовані до нас на роботу після закінчення Інституту культури. Це вони стояли біля витоків створення бібліотечної справи в місті - Рейніша Геня Абрамівна, Колодязна Ганна Олександрівна, Писаренко (Пустовіт) Лідія Романівна. 1944 рік. Ще гримить війна, а 5 листопада 1944 відкриває свої двері Ізмаїльська обласна дитяча бібліотека Хто тоді з жителів міста не знав цю маленьку будівлю на вулиці Котовського? Можна з упевненістю сказати, що більша половина дітей нашого міста були її читачами.
Яку історію ви читали з більшим задоволенням?
Цифровий сторітеллінг (digital storytelling) - мабуть, найцікавіший, абсолютно новий напрямок роботи.
Існує кілька визначень поняття Digital Storytelling, але в основному, всі вони описують ідею поєднання мистецтва розповідати історії з використанням різноманітних цифрових пристроїв: малюнки, відео, аудіо і так далі. Як і класичний Сторітеллінг, цифрові історії описують одну тему і часто містять певну точку зору. Всі історії тривають не більше двох-трьох хвилин і застосовуються для розповіді особистих історій, для опису історичних моментів, при написанні сценаріїв, або щоб донести інформацію до аудиторії, або в якості проповіді і навіть в бізнесі при проведенні презентації продукту або компанії.
У цифрового сторітеллінгу є сім важливих елементів, без яких він ніколи не стане справжнім:
1) Повинна бути очевидною основна точка зору автора;
2) Ключове питання, якие тримає увагу глядача і на яке буде дана відповідь у кінці історії;
3) Емоційний зміст - серйозні проблеми, що стосуються особисто кожного, і які об'єднують історію з глядачем;
4) Дар голосу - спосіб додати особливість історії за допомогою вашого голосу, щоб допомогти глядачам зрозуміти історію, злитися з нею, співпереживати героям;
5) Сила звуків - мелодії і звуки, які підходять для історії;
6) Економія - пам'ятайте, що потрібно знати міру і не перевантажувати глядача нагромадженням деталей;
7) Стимуляція дії - ритм історії, тобто наскільки швидко чи повільно вона розвивається.
Масові заходи, виставки - найефективніші форми залучення уваги читачів. Видовищна інформація добре сприймається аудиторією, збільшує приплив користувачів, спонукає багатьох людей звертатися до літературних першоджерел, здатна покращити імідж бібліотеки. Пріоритет слід віддавати презентаційним, інтерактивним формам інформаційно-просвітницького та культурно-дозвіллєвого напрямку, що дозволить позиціонувати читання як невід'ємну частину життя сучасної людини. Саме ці форми проведення заходів дозволять активізувати читацьку й творчу зацікавленість реальних і потенційних відвідувачів, зроблять читання і книгу привабливою й актуальною в очах користувачів, особливо молоді, яка часто сприймає друкований аналог як застарілий формат.
