Просування читання та залучення читачів: сучасні підходи і можливості

Просування читання та залучення читачів: сучасні підходи і можливості

Основна тенденція останніх років - втрата виняткової ролі читання в житті суспільства. Без читання немислима інтеграція особистості в багатонаціональну культуру, що включає весь комплекс духовних, матеріальних, інтелектуальних рис, систем світогляду, традицій, що характеризують суспільство. Від рівня культурної компетентності громадян великою мірою залежать економіка, політика, національна безпека і конкурентоспроможність країни.
В умовах інформаційної глобалізації ослаблення інтересу до читання - загальносвітова тенденція.  Відбувається не тільки відчуження молоді від книги, падіння загальної книжкової культури, але і втрата національних традицій книжності. Зростання числа «нечитачів», втрата інтересу до книги та читання у різних вікових та соціальних категорій вимагає пильної уваги.
Основна мета підтримки читання - поширенння серед громадськості позитивної думки про читання.
Програми з популяризації книги та читання реалізуються із залученням у бібліотеки всіх категорій населення, але особлива увага приділяється сприянню читання дітей, підлітків та молоді. Необхідною складовою сучасної просвітницької діяльності бібліотек сьогодні повинна стати мотивація дітей та молоді до читання корисної літератури, участі в різних конкурсах, творчої самореалізації.
Сучасний підліток, перш за все, споживач комп'ютерних продуктів, особистість, орієнтована на сприйняття віртуальної, а не вербальної інформації. Сьогоднішньому школяреві треба, щоб інформація подавалася яскраво, динамічно, і бажано коротко. Головне для бібліотекаря - привернути увагу, викликати емоційну реакцію, бажання взяти книгу в руки.
Виховати в дітях «звичку до бібліотеки» - процес, що вимагає поступовості. Треба, щоб при підготовці до уроків їм було «не уникнути» бібліотеки - і це спільна робота бібліотекарів з педагогами. Ця робота повинна починатися у нас з самого раннього віку, з дитячого садка. А далі дітям обов'язково стане в бібліотеці попросту цікаво, їх буде туди тягнути...
Так,  наприклад, робота з читачами обласної дитячої бібліотеки м. Самари (Російська Федерація) починається, коли вони ще не з'явилися на світ. Програма «Позитивне материнство» стала результатом багаторічної діяльності і увібрала в себе всі найкраще з того, що пропонує бібліотека батькам юних читачів. Заняття по програмі «Позитивне материнство» проводяться на базі Центру здоров'я, в рамках курсів для вагітних жінок і містять у собі тематичне консультування, огляди новинок літератури і знайомство з послугами бібліотеки. Теми занять пропонуються не тільки бібліотекарем, але й учасницями курсів, майбутніми мамами.  Особливо полюбилися теми: «Книжки - малятку»,  «Ніжна пісня мами», «Що в імені твоєму, або як правильно вибрати ім'я дитині», «Виховання до народження», «Чарівний світ іграшок», «Краса на двох», «Читання від 0 до 3? Це просто!».
Завдяки цим консультаціям у майбутніх мам формується потреба в зверненні до книги, приходить розуміння важливості розвивати малюка не тільки з перших днів життя, але ще до народження. Так, під час зустрічей з майбутніми мамами відбувається перша заочна зустріч з майбутніми юними читачами.  Знайомство триває під час акції «Здрастуй, малюк!». Ось уже кілька років обласна дитяча бібліотека при фінансовій підтримці Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку Самарської області організовує в День матері привітання молодих мам в пологових будинках. У цей день мама і дитина отримують подарункові комплекти з книжками та добрі побажання від бібліотеки. Але ланцюжок зустрічей на цьому не переривається.
З народженням малюка у мами і тата з'являються нові питання. Відповіді на ці питання можна отримати на спеціальних зустрічах. Одним з таких заходів є популярна акція для молодих батьків «Мама і малюк». Багато її учасників висловлюють бажання прийти в бібліотеку ще раз, оскільки інформація, пропонована психологом, лікарем-педіатром, фахівцями з дитячого читання і раннього розвитку, дійсно необхідна і своєчасна. Під час проведення акції молоді батьки знайомляться з книгами з розвитку та догляду за дитиною, кращими дитячими виданнями потішок, примовок, колискових пісень, улюблених казок, а малюк отримує свій перший читацький квиток.
Проходить зовсім небагато часу - і батьки із задоволенням приводять маленьких читачів в гурток раннього розвитку «Кроха» на їхні перші «серйозні» заняття, де малюки-трьохлітки вчаться спілкуванню і отримують перший досвід пізнання. Тим часом їхні батьки мають можливість придбати додаткові знання по вихованню та освіті дітей. З цією метою психолог бібліотеки проводить спеціальні заняття, об'єднані в цикл «Кроха і я». Батьки отримують індивідуальні та групові консультації по таким важливим темам, як: «Велика користь дрібної моторики», «Почитаємо-пограємо», «В дитячий садок - із задоволенням!», «Міфи і легенди раннього розвитку». «Бібліотечні неділі» стали для багатьох батьків традиційними і бажаними. На батьківських годинах тата й мами дізнаються про новинки психолого-педагогічної літератури, знайомляться з кращою літературою для дітей, дитячою періодикою, рейтингом книг для дітей і дорослих; обговорюють хвилюючі їх проблеми; спілкуються з цікавими людьми, беруть участь у спільних дитячо-батьківських тренінгах, таких як «Ми їмо, їмо, їмо», «Я зростаю і змінююся», «Як зрозуміти інопланетянина».
Безперечна ефективність цієї форми роботи очевидна: багато батьків незабаром стають читачами дитячої бібліотеки, отримуючи при цьому подарунковий буклет з порадами по вихованню читаючої дитини.
Бібліотека працює в тісному співробітництві з батьками, оскільки саме вони забезпечують нерозривність читацької ланцюжка. Щоб цей ланцюжок не переривалася дві обласні бібліотеки м. Самари – дитяча та юнацька - щовесни проводить святкову акцію «З дитинства – в юність». Вона традиційно проходить на відкритому повітрі, біля стін обласної юнацької бібліотеки. У конкурсах, вікторинах, жартівливих лотереях беруть участь всі бажаючі. Кульмінацією свята стає урочистий перехід читачів з дитячої до юнацької бібліотеки.
Визначившись з пріоритетами в своїй діяльності, бібліотеці в першу чергу необхідно розробити заходи щодо розширення існуючих бібліотечних послуг та впровадження нових форм обслуговування з метою поліпшення їх якості та подальшого інноваційного розвитку книгозбірні.
З метою залучення нових читачів в бібліотеку можна провести акцію «Приведи друга!». Аби стати учаснком акції, необхідно бути читачем бібліотеки і привести з собою людину, що ще не є її читачем. Інформація про її проведення може прозвучати на місцевому радіо, телебаченні, в місцевій газеті. Бібліотека сама визначає свою систему пільг і послуг її учасникам. Акція може проводитися протягом місяця. Бібліотечні фахівці в рамках акції проводять екскурсії по бібліотеці, інформаційні огляди, літературні консультації та огляди найцікавіших публікацій з останніх номерів журналів, що надійшли до книгозбірні. Під час перереєстрації читачів можна провести «Лотерею з  розиграшу 100 перших номерів читацьких квитків», які оформлюватимуться безкоштовно або матимуть інші преференції в бібліотечному сервісі.
Привернути увагу молодих читачів до бібліотеки, захопити читанням допоможе акція «Краща книга сучасності». Протягом місяця читачі повинні віддати свої голоси за найкращу на їх погляд книгу. У бібліотеці мають бути встановлені скриньки або тумби для голосування. Через місяць повинен відбутися підрахунок голосів, а на інший день – розіграш призів. З трьох запропонованих варіантів необхідно вгадати кращу книгу сучасності, вибрану читачами бібліотеки.
Практика роботи з молодими читачами вимагає достатньо енергійно реагувати на потреби часу, враховуючи інтереси підростаючого покоління, одночасно збільшуючи творчий потенціал та відточюючи професіоналізм бібліотекарів з метою  впровадження в бібліотеках нових, нетрадиційних форм масової роботи. Поговоримо про деякі з них, призначені для юнацької аудиторії.
Чим заповнити вільний час молоді, підлітків, дітей та батьків? Як зробити так, щоб влітку їм було цікаво з книгою? Вирішити це питання допоможе проект «Літній читальний зал», основна мета якого - стимулювання суспільного інтересу до книги і читання із залученням до цього процессу, в першу чергу,  дітей та молоді.  Інформаційна складова проекту може включати в себе роздачу флайерів-запрошень завітати в Літній читальний зал;   закладок-пам'яток для молодих батьків «Любити книгу з дитинства» (поради по залученню дітей та підлітків до читання);  барвисті закладки-запрошення відвідати бібліотеку під назвою «Пара рядків до філіжанки кави» з інформацією про новинки художньої літератури.  Унікальності такого проекту може додати задіяна зовнішня реклама у вигляді футболок і бейсболок на співробітниках бібліотеки із закликом «Час читати!».
Пересувний читальний зал під відкритим небом - будь-який перехожий без правил та умовностей може стати читачем такого пересувного читального залу під відкритим небом, де зможе почитати книги, газети, погортати журнали, задовільняючи свої пізнавальні потреби; із цікавістю та задоволенням користуючись інформаційно-ремламними буклетами і закладками. Пересувний читальний зал може працювати в літні місяці, наприклад, з липня по серпень два рази на тиждень в першій чи другій половині дня. Такі проекти можуть стати досить помітним явищем в культурному житті міста, районного центру чи навіть села, тим самим підіймаючи престиж читання і місцевої бібліотеки. Літературні перегони «Велика книжкова дорога» (для старшокласників)
Влітку у підлітків для читання більше часу і можливостей, а бібліотеки канікул не мають і тому можуть охоче надати свої унікальні фонди в розпорядження молодих читачів. Тому ще на самому початку червня такі літературні перегони вже можуть стартувати, які завершаться в кінці серпня підведенням підсумків і виявленням переможця. Бібліотека сама формує збірну з читачів. Гонки проходять по 5 жанрах: класика, детектив, пригоди, фентезі та історія. Бібліотекар послідовно у кожному жанрі буде задавати кожному учасникові гонок 6 питань. Разом 30 питань. Знайшовши відповідь на поставлене питання, читач повинен прийти в бібліотеку і дати свій варіант відповіді. У «Карті гонок» бібліотекар особисто відзначить дату правильної відповіді кожного учасника. В кінці серпня «Карта гонок» буде проаналізована і той, хто першим відповість на останнє питання,  стає переможцем літературних гонок. Для проведення заходу бібліотека повинна підготувати розгорнуту книжкову виставку «Літні читання»: відповіді на всі 30 питань мають бути знайдені саме в цих книгах. Фіналіст  літніх читань, який пройшов «Велику книжкову дорогу», отримує приз.
Свято бібліографічних відкриттів проводиться з метою засвоєння бібліотекарями комплексу нових форм роботи. Розроблена програма дозволить молодому читачеві взнати більше про інформаційно-бібліографічні ресурси бібліотеки, познайомитися з різноманітними джерелами інформації, які вона може надати в користування. Програма може включати наступні заходи: екскурсії («Інформаційні лабіринти сучасної бібліотеки»), виставка-ретроспектива («Звернись до бібліографа», за матеріалами архіву виконаних довідок),     інформ-реліз «Що читати про знаменитих українців?» (огляд довідкових видань по історії України), гра-конкурс «Чи Знаєте Ви історію українського живопису?» (слайд-презентація CD-ROM - енциклопедій по мистецтву),    мультимедійний урок «Формула пошуку, або як не загубитися в інформаційному середовищі бібліотеки».
А такий багатоаспектний бібліотечний захід як День відкритих дверей безперечно сприятиме зростанню престижу книгозбірні, завоюванню доброзичливого відношення до неї з боку місцевої громади, і в першу чергу - молоді, яка зацікавлена в комфортному інформаційному та інтелектуальну середовищі, яким і має стати сучасна публічна бібліотека.
Бібліотечний флешмоб. У Росії відомий його різновид – Лібмоб. Пройшов як Всеросійська акція – опитування «Як пройти до бібліотеки?». Організація – через соціальні мережі, блоги, підсумки – у пост-звітах. Опитування проводилося скрізь по-різному. У деяких містах лібмоб був театралізованим (казкові персонажі «заблукали» у незнайомому місті і вирішили повернутися до своїх казок, які живуть у дитячій бібліотеці. Рідко хто з перехожих не посміхався при зустрічі, багато фотографувалося). В інших - усі, хто правильно вказували шлях, отримували цукерку, шоколадну «медаль» та візитівку, щоб передати тому, хто не знає, де знаходиться бібліотека (ідея схожа з ідеєю книги М. Борисової «Передай добро по колу»). У Саратові лібмобом відкрилася щорічна акція «Бібліосутінки», в м. Іваново він перетворився на свято «На бібліотечній галявині». Рекомендуємо знайти в мережі Інтернет і переглянути відеозвіти про флешмоби «Как пройти в библиотеку?», «Охотники за привидениями», «Бутылка» та ін.
Нагадуємо, що флешмоб вважається одним з інструментів адвокаційної діяльності, тому цю форму можна використати і як спосіб привернення уваги до проблем бібліотеки та як засіб впливу на владу. Головне – творчий підхід. Флешмоб не повинен перетворюватися на заорганізований захід – стали, відкрили книги, зробили вигляд, що читаємо. Фантазія і ще раз фантазія! І не забувайте, що класичний флешмоб – це масовість, несподіваність, гумор.
Проекти «Ніч у бібліотеці», «Сутінки в бібліотеці» – стають все далі популярнішими. Суть – показати читачам бібліотеку такою, якою вони її ще не бачили. Про незвичайний захід заздалегідь оголошується у ЗМІ, причому попереджується, що на нього потрапить лише певна частина щасливчиків, які прийдуть до бібліотеки першими (наприклад, 40 осіб). У напівтемряві гостей зустрічають “сталкери” – провідники по темних коридорах і відділах. Кожен веде свою группу під таємничу музику, з одним лише ліхтарем, розповідаючи цікаві (містичні) історії з життя письменників, готуючи до випробовувань. Читачі спускаються у святу святих – книгосховище, куди не ступала нога читача, відшукують таємничий відділ рідкісної і цінної книги. Зіштовхуються у темряві з бібліотечними привидами, спілкуються з духами письменників… І відповідають на питання вікторини, щоб дістатися кінця маршруту.
У кожному відділі чи фойє передбачається своя програма. Наприклад, пропонується навпомацки відгадати, бюсти яких письменників сховалися у темряві; поворожити на книгах (за передбачення можуть «нести відповідальність» поети, прозаїки і навіть «Словник афоризмів»); користуючись власною кмітливістю, знанням мов і вмінням працювати зі словниками, перекласти на рідну мову вислови, написані іноземними мовами (перш за все, латинську); отримати пораду від письменника, чиє ім’я носить бібліотека (витягти зі шкатулочки згорнутий папірець з певним висловлюванням). Можна на вдачу доторкнутися до бюста цього письменника, хранитель якого задає каверзні питання про долю та творчість письменника, потім учасники отримують підказку для наступного етапу гри.
Нарешті всі групи збираються у конференц – залі бібліотеки. Там демонструються анімаційні фільми в дусі заявленої тематики, а потім – електронна презентація книг для любителів жахів. Насам кінець групам роздаються підказки, за якими вони мають відгадати зашифроване слово. Зібрані воєдино, ці слова складаються у фразу “Книга робить людину крилатою”. Все закінчується дружнім спілкуванням біля самовару, фотографуванням з привидами і не тільки.
Саме так проходила  Всеросійська соціально-культурна акція «Бібліоніч» з 20 на 21 квітня 2012 року,  яка об'єднала бібліотеки, книгарні, музеї, галереї та інші організації, пов'язані з книгою та культурою.
«Бібліоніч» стала великим експериментомв Росії. Більше 750 організацій по всій країні представили на своїх майданчиках і вулицях міст цікаву культурну програму за участю літераторів, музикантів, художників, артистів. Ідея акції народилася в соціальній мережі Facebook і продемонструвала ще раз, що бібліотеки у співпраці з партнерами по галузі (і не тільки по галузі!) здатні заявити про себе як про місце проведення інтелектуального дозвілля, залучення людей до читання.
В цю ніч мало хто спав. Нікому не хотілося пропустити таку важливу подію - ніч у бібліотеці. Навіть маленькі діти забули про режим дня і взяли активну участь у бібліотечних подіях. «Бібліоніч» - вже не нове поняття для культурного життя країни. Але в 2012 р. вона вперше проводилася в масштабах всієї Росії. В акції взяли участь Москва, Санкт-Петербург, Тула, Рязань, Астрахань, Волгоград, Тольятті, Нижній Новгород, Петрозаводськ і багато інших міст. У Москві вона пройшла в 30 бібліотеках. Програма кожної бібліотеки залежала від її спеціалізації. Наприклад, відвідувачів Державної історичної публічної бібліотеки чекала атмосфера світського життя XIX в. У вузьких коридорах старовинного особняка було не проштовхнутися. Господарями світського рауту були молоді співробітники та співробітниці бібліотеки, одягнені в сюртуки і бальні сукні. У Білій вітальні йшло навчання старовинним танцю «полонез». Охочих освоїти рухи цього бального танцю виявилося досить багато, причому не тільки дам, але і кавалерів. У закутку під сходами грали в штос. Виявилося, що правила цієї колись популярної гри у карти гри надзвичайно прості. До речі, саме в штос програвся Герман, герой «Пікової дами» О.С. Пушкіна.
Всі бажаючі могли також навчитися виражати свої почуття за допомогою квітів і віяла, залишити запис в салонному альбомі, відвідати книжкову виставку та послухати розповідь про те, що являли собою бали та світські раути пушкінських часів, які правила етикету повинні були дотримуватися члени вищого суспільства.
У цей же вечір Російська державна дитяча бібліотека перетворилася в таємничий лабіринт, де в повній темряві хлопців помолодше очікували казкові герої з незвичайними пригодами, загадками і вікторинами, а старші діти могли відвідати уроки віщування і захисту від темних сил в школі чарівництва й чарівництва Хогвартс. Хлопців чекали інтерактивні ігри, перегляд та обговорення фільму «Щеня», виставки, знайомство з книгами провідних дитячих видавництв. Найсміливіші могли поворожити на книгах у бібліотеці замку графа  Дракули, самі влучні - постріляти в лиходіїв, самі вмілі - виготовити своїми руками ляльки-обереги. Неможливо перелічити всі заходи, підготовлені для хлопців. Кожному учаснику вечора знайшлося заняття до душі.
«Ностальгія по "справжньому", або Назад в СРСР...» - так вирішила назвати свою «Бібліоніч» Центральна універсальна наукова бібліотека ім. Н.А. Некрасова. У цей вечір вона була найбільше схожа на  мурашник: повернутися назад у СРСР захотіло багато москвичів. І це не дивно. Де ще в наш час ви зможете побачити на вулиці старовинні автомобілі, пограти в ігрові автомати радянського часу, випити газованої води, послухати патефон? Виявилося, існує стільки речей, про які ми згадуємо вкрай рідко, – улюблені грамплатівки, старі радянські журнали і плакати, сімейні альбоми з чорно-білими фотографіями, шахові турніри, колекція марок, яку ти збирав у дитинстві...
Провідні туроператори популярних у радянський час напрямків – Болгарії, Угорщини, Чехії – провели вікторини, на яких можна було виграти поїздку в одну з цих країн.
Видавництво Paulsen запропонувало читачам побудувати паперові криголами для походу в Арктику. Всі суднобудівники отримали сувеніри. Крім того, відвідувачі «Бібліоночі» могли поспілкуватися з відомими письменниками, взяти участь у круглому столі «Дитяча література і цінності радянського дитинства», відвідати лекції, майстер-класи та поетичні диспути, послухати бардівські пісні радянського періоду і взяти книгу для буккроссингу.
Родзинкою «Бібліоночі» 2012 року стала відеоперекличка учасників акції з різних міст Росії. У конференцзалі Некрасівки протягом години йшло онлайн-спілкування з 14 бібліотеками. Кажуть, що ранок вечора мудріший. Однак у ніч на 21 квітня бібліотеки Росії спростували це правило, продемонструвавши всім скептикам, що мудрість, збережена в книгах, потрібна людям, що бібліотека затребувана, сучасна і готова експериментувати в будь-який час доби.
Подібний захід в Україні одними з перших провели працівники Львівської обласної бібліотеки для дітей. Серед інноваційних форм роботи – літературний гепенінг «Шлях у світ фантазій» (в рамках фентезі-клабу «Мерехтлива ніч»), бібліо-шоу «Загадки мініпутів» (за книгою Л. Бессона «Артур і мініпути»), костюмована імпреза «В гостях у Рудого Панька», музична бібліохвиля  «Мелодії ночі», імпровізована картинна галерея «Вернісаж емоцій», дайджест з нових фантастичних фільмів «Казки на ніч», творчий тест на уважність «Для тих, хто не дрімав», релакс-кімната «З книгою наодинці», обмін-бюро «Книжковий бартер», діагност-кабінет «Емоційний барометр», розповіді про найстрашніші історії зі свого життя, експрес-тренінг «Я нічого не боюся», літературний квест і ще багато цікавого.
Ще один метод просування читання за допомогою використання новітніх технологій – це буктрейлер.
Термін «буктрейлер» у перекладі з англійської — «book» книга, «trailer» - «промо-ролик» у рекламі фільму. «Вікіпедія» визначає трейлер як «невеликий відеоролик, який складається з коротких і зазвичай найбільш видовищних фрагментів фільму, і використовується для анонсування або реклами цього фільму». Замінивши в даному визначенні слово «фільм» на слово «книга», отримаємо наступне: буктрейлер - короткий (до 3 хвилин) відеоролик, який стисло й видовищно розповідає про зміст книги для її анонсування чи реклами.
Ефективність буктрейлера високо оцінює російський аналітик Лев Оборін: «Ви можете побачити анімацію, постановку за мотивами роману, набір ілюстрацій, розповідь автора про свою роботу, сценку, в якій письменник розмовляє по телефону з книгопродавцем, або докладне пояснення, чому без цієї книги ви не зможете прожити ні дня».
За кордоном буктрейлер з'явився в 2002 році. Для широкого загалу вперше був продемонстрований у 2003 році на книжковому ярмарку в містечку Шрівпорт (Луїзіана, США). Це була презентація книги Крістін Фіхан «Темна симфонія», здійснена у форматі відео, в якому подано сюжет роману. І хоча критики вказували на примітивні спецефекти, візуальні штампи, аматорство - ніщо не змогло затьмарити вибуховий ефект від презентації.
Широку популярність буктрейлери отримали з 2005 року завдяки розвитку соціальних медіа, появі рідерів та інших технічних пристроїв для вільного читання електронних текстів.
У Європі та США засновано кілька щорічних премій за досягнення в галузі буктрейлерства.
В Україні появу буктрейлерів пов'язують із видавництвом «Фоліо», яке до Львівського форуму у 2008 році створило буктрейлери на дві нові книги подружжя Шевченків «Кривава осінь у місті Лева» і «Оксамитовий перевертень». А от перший переосмислений і оновлений буктрейлер як окремий мікрофільм із власною драматургією пов'язують з іменем відомого видавця Діани Клочко. У 2010 році було створено анімаційний трейлер із героями чотирикнижжя Олександра Денисенка «Межник». У березні 2012 року вийшов перший в Україні буктрейлер на серію дитячих книг - «Буктрейлер від «Грані-Т».
Російський науковець Юлія Щербиніна буктрейлери класифікує:
1. за способом візуального втілення тексту:
- ігрові (мікрофільм про книгу);
- неігрові (набір слайдів із цитатами, ілюстраціями, книжковими розворотами, тематичними малюнками, фотографіями і т. ін.);
- анімаційні (мультфільм за книгою).
2. за змістом:
- розповідні (презентують епічну складову, основу сюжету твору);
- атмосферні (передають основні настрої книги й очікувані читацькі емоції);
- концептуальні  (транслюють  ключові ідеї та загальну смислову спрямованість тексту).
Особливістю якісних буктрейлерів, на думку українського видавця і перекладача Діани Клочко, «є  або  несподіване  дизайнерське  рішення, або несподіваний спосіб озвучення. Невдалими вважаються буктрейлери, в яких це просто кіно, просто анімація чи слайд-шоу, з підбіркою цитат на тлі псевдоромантизованих пейзажів. І тільки там, де бачення нестандартне і навіть наївне, можна знайти щось цікаве».
Основне завдання буктрейлера - розповісти, зацікавити, заінтригувати. І для бібліотекаря - це ще одна можливість запропонувати читачеві ту чи іншу книгу. Проблемою для бібліотек залишається те, що буктрейлер повинен бути схвалений або ініційований автором книги або її правовласником-видавництвом. Російські колеги вбачають вихід із ситуації у спільних бібліотечно-письменницьких проектах. При створенні буктрейлера використовують відео, ілюстрації, фотографії, розвороти книг. Немає і загальноприйнятих вимог, критеріїв оптимальної тривалості буктрейлера. Українські буктрейлери в середньому укладаються в інтервал від однієї до трьох і більше хвилин.
Мінімальне технічне забезпечення процесу створення буктрейлера включає: комп'ютер, мікрофон (для самостійного озвучування тексту), набір програм для звукозапису (для самостійного озвучення буктрейлера), конвертації відеофайлів, нарізки та склеювання фільмів.
Як зробити буктрейлер?
1. Переглянути в Інтернеті зразки буктрейлерів видавництв, бібліотек, любительські.
2. Вибрати книгу. Це реклама нових книг і просування  книг-ювілярів,  створення буктрейлерів, приурочених до ювілейних (певних) дат і подій та ін.
3. Написати сценарій. Найскладніший етап - написання   сценарію   буктрейлера,   визначення його сюжетної лінії. Тому важливо внести інтригу і сконструювати його так, щоб читачеві захотілось дізнатись, що ж буде далі. А дізнатись про це можна лише після прочитання книги. Тому текст, кожне речення, слово повинні бути продуманими, виваженими, цілісними. Слід чітко
визначити на що б ви хотіли звернути увагу читача, які ілюстрації або відеофрагменти можна використати, музичний супровід, формат тексту (буде з'являтися на слайдах чи в аудіоформаті).
4. Підібрати  матеріали  для  відеоряду  (малюнки, фотографії, ілюстрації, зняти відео або знайти відео в Інтернеті (авторське право). Для якісного відображення фото та ілюстрацій доцільно попередньо опрацювати їх у фоторедакторі.
5. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм.
6. Вибрати програму для роботи з відео. Є безліч програм, які дозволяють створити відео з фотографій, але, зазвичай, на початках використовується стандартна програма для операційної системи Windows – Windows Movie Maker.
7. Обрати відеосервіс. Багато операцій із фото і відео можна виконати в онлайнових редакторах та соціальних сервісах.
8. Підібрати GIF-анімацію і футажі.
9. Заключний етап - відеомонтаж (вирізання/склеювання фрагментів відео, додавання звукової доріжки, зміна розміру відео, субтитрування, накладення ефектів, переходів, музики, «зведення» звуку) та запис на жорсткому диску комп'ютера.
Існує ряд програм для створення буктрейлера у формі слайд-шоу. Ці програми використовують великий спектр інструментів: ефекти переходів між зображеннями, їх «зуммування» і панорамування,  додавання музичного фону, а також анімованого тексту або навіть голосових коментарів.
Буктрейлери можна використовувати при створенні інтерактивного плаката,  у слайдових презентаціях із вставкою відео, розмістити його на сайті бібліотеки чи в бібліотечному блозі, привернувши таким чином увагу читачів до нових книг, що надійшли у фонди бібліотеки. А можна провести конкурс на кращий буктрейлер, зазначимо, що без прочитання книги навряд чи реально його створити, навіть якщо ви профі у роботі з соціальними сервісами.
Використання інформаційних технологій у роботі бібліотеки значно розширюють форми і методи популяризації книги. На зміну малоефективним у даний час ілюстративно-книжковим виставкам прийшов сучасний спосіб просування книг - буктрейлери. У ролику, не більше 3 хвилин, інформація про книгу подається так, що відразу хочеться взяти її і почитати. Уявіть, а якщо ці ролики будуть крутиться у бібліотеках на моніторах? На бібліотечних сайтах і блогах?
Створення роликів - абсолютно закономірний і неминучий етап розвитку книговидавничої індустрії з непрогнозованими наслідками і непе-редбачуваними результатами. Хто знає, як стане розвиватися культура читання і взагалі культура в майбутньому? Як будуть сприйняті наступними поколіннями твори сучасних авторів? Які технології та прийоми візуалізації тексту прийдуть на зміну існуючим? Це змушує замислитися над перспективами популяризації читання, хоча б і за допомогою відеопрезентацій.
На думку Діани Клочко, буктрейлери націлені на молодіжну аудиторію, на тих, хто має смак до віртуального мистецтва. Це, по суті, завоювання нових аудиторій... Ми стоїмо на порозі того, що практично все переміщається у віртуальний простір. Але... книжка ніколи не зникне, тим паче дитяча. Це те, що повинно бути і буде в домі. Трейлер забудуть, але когось він приведе до книжки».
Просування читання - це повсякденна робота будь бібліотеки, але в умовах надлишку інформації та дефіциту часу вона може бути успішною лише в тому випадку, якщо виходить за бібліотечні стіни і нескута звичними уявленнями. З першим буктрейлером нашої бібліотеки Ви можете ознайомитися на сторінці інформаційно-бібліографічного відділу.
Багато хто з бібліотекарів, бажаючи донести ідею цінності читання до суспільства, виносять свої заходи за стіни бібліотек - на вулиці, в кафе, в гущу людей. Прикладом може служити досвід російських бібліотек.
Цікавий, добре продуманий і чудово проведений бібліотечний проект в м. Астрахані (Російська Федерація). Метою проекту було залучення уваги до поезії. Бібліотека провела відповідну відкриту загальноміську акцію на вулицях, в інтернет-кафе, у вузах та ін. Акція проходила в три етапи. Перший етап - візуальний. Умовний девіз «Роби вірш! Дивись вірш!». Автори акції через творчість Маяковського, Хлєбнікова, Кручених, Вознесенського, Моріц  постаралися виявити і показати єдину природу вірша і зображення; в цьому їм допомагали живопис, аплікація, комьпютерная верстка, малюнок, побутові предмети. Другий етап мав девіз «Вірш на слух». Вірші звучали і в архівних записах, і в авторському виконанні. Третій етап акції називався «Стихія вірша - Вірші поштою». В один день людина повинна була взяти книгу, прочитати вірші і потім відіслати комусь вподобаний вірш звичайною або електронною поштою. Місце дії - міський парк, кафе, інтернет-кафе, де були розставлені столики, на них - книги і поштові приналежності, поштові скриньки і т.д.
Мета іншого проекту - «Книга-Dolby Digital Surround» (м. Барнаул) - було створення позитивного іміджу бібліотеки серед молоді, адаптація традиційно існуючої форми бібліотеки до молодіжної субкультури. Проект передбачав формування зв'язків з комерційними структурами, які готові до співпраці з бібліотекою; моніторинг інтересів молоді; вдосконалення форм роботи з нею. Партнерами бібліотеки у реалізації проекту стали: нічний клуб, розважальний центр, періодичні видання, радіо та ін. Реклама про діяльність бібліотеки, зокрема, про проведений конкурс на краще знання класики «На кожну книгу - по фільму», була розміщена на вулицях, в громадських туалетах, у нічному клубі, на вечірках, на веб-сайтах розважальних закладів, в стінах вузів і т.д.
Завдання проекту «Читання для всіх і кожного» (м. Новосибірськ) полягала в тому, щоб вийти за межі сформованої бібліотечної аудиторії. Проект був орієнтований на нечитаючу молодь. В рамках проекту були проведені літературні ігри «Е-мейл коханому автору», «Прочитай, не пошкодуєш», «Відкриємо книгу разом» та ін.
Великий успіх мав проект Єкатеринбурзької обласної бібліотеки «Ми, кава і книга». Автори цього, як вони визначили самі, «книжково-гастрономічного» проекту, мали на меті створити новий образ бібліотеки в суспільстві - образ відкритої, доброзичливої системи. У цьому проекті втілилася мрія будь-якого читача про бібліотеку, яка не закривається ніколи. Автори проекту зуміли створити відчуття справжньої близькості до книги. У бібліотеці було відкрито літературне кафе, яке починало працювати після закриття самої бібліотеки. У кафе, яке називається «Майже вісім», проходять літературні зустрічі, відбуваються обговорення книг, обмін читацькими враженнями, спілкування всіх тих, хто «заглянув на вогник». На сайті бібліотеки відкрита «віртуальна кав'ярня», де кожен читач і відвідувач кафе можна висловити свою думку про книги, про бібліотеку, просто про життя. Бібліотечна кафе «Майже вісім» користується великою популярністю в місті, особливо в молодіжному середовищі.
Думка про необхідність читання лежить в основі проекту «Прочитав... І вам раджу» (м. Нижній Новгород), в ході якого відомі люди міста розповідають про те, що вони читають. Проект відкрив мер міста. В учасників проекту повинно було скластися (і складалося) думка про те, що «людина успішна, коли людиначитає» (так називалася рубрика в місцевій газеті).
Проект «Казки нашого двору» (м. Вологда) включає такі заходи, як міське свято дитячої книги, міський конкурс дитячої літературної творчості, річна програма читання, професійний конкурс бібліотекарів-«казкарів». Мета проекту полягала в утвердженні цінності читання як в малому співтоваристві дітей і дорослих (двір), так і у великому культурному просторі рідного міста.
Проект «З книгою по життю» (м. Бєлгород) був адресований людям похилого віку та людям, які опинилися в складних соціальних умовах: ветеранам ВВВ, інвалідам, «афганцям», «чеченцям», а також тим, хто відбуває покарання у виправних колоніях і тюрмах . В рамках цього проекту в обласній бібліотеці створено «Центр читання». Він надає інформаційну допомогу читачам з правових, економічних проблем, іншим питанням, що стосуються їхнього життя. Проводяться акції по формуванню фондів тюремних бібліотек; організований стаціонарний пункт видачі книг в госпіталі ветеранів. Центр читання проводить велику роботу по ліквідації вторинної неграмотності (важкі підлітки). Здійснюється постійне вивчення їх інтересів, в тому числі і читацьких. Створюється банк даних з правових, медичних, психологічних проблем тощо.
Дуже цікавий проект «Людина читає» (м. Нижній Тагіл), в рамках якого реалізуються програми «Читающий адміністратор», «Читающий підприємець», «Книги, які вибирають справжні чоловіки», «Читающий лікар», «Читаюча міліція» та ін.
Розвитку культури студентського читання присвячений проект Університетській бібліотеки м. Омська. Його мета - поширення читання в студентському середовищі; виховання читацьких смаків; виявлення творчих можливостей студентів. В рамках проекту проведено дослідження «Студенти - читачі художньої літератури», що дозволило бібліотеці внести корективи у свою діяльність. Видається газета «Читалка», на сторінках якої публікуються матеріали, що сприяють підвищенню культури читання студентів, в тому числі сторіночка «Літературний Омськ». Працює «поетична майстерня», проводяться конкурси (призи - путівки до спортивного табору, абонементи в басейн і ін). Проведені регіональний міжвузівський поетичний фестиваль, інтелект-шоу, конкурс на кращу читаючу групу, книжковий практикум на «заразливість» читання, програма чіпси - читаємо, граємо, співаємо, сміємося.
В Україні теж багато цікавих проектів. Один з них - проект на допомогу соціально незахищеним категоріям користувачів - “Краща половина життя”  ЦРБ Деснянського р-ну м. Києва. Мета – показати літнім людям, що пенсія – не привід для смутку, а час для самовдосконалення. Форма роботи – тренінги з користування Інтернетом за принципом “Від простого до складного”. Літні люди вчаться вільно та впевнено спілкуватися з рідними та друзями за допомогою програми Skype, робити замовлення в Інтернет-магазинах і аптеках, користуватися іншими корисними перевагами Інтернету.
Проект “Інформаційно-ресурсний центр для людей з обмеженими можливостями”  бібліотеки-філії №17 Сумської МЦБС. Проет реалізований в рамках Конкурсу співпраці бібліотек з місцевими громадами.  Основні завдання проекту -  подолання браку спілкування, надання спектру інформаційних послуг, забезпечення рівного доступу до навчання і працевлаштування. Ще з 2002 р. бібліотека почала працювати за програмою «Радість спілкування», яка була затверджена сесією міської ради. За кошти місцевого бюджету проведено ремонт приміщення, побудовано пандус. У бібліотеці було створено інформаційно-консультаційний центр «Ти не один», в якому зібрано електронні бази даних, довідково-інформаційні матеріали, озвучені книги, теки корисних консультацій та порад. Пройшла серія зустрічей інвалідів з представниками влади, юристами, психологами, лікарями, іншими спеціалістами. Проводились інтегровані заняття, презентації спеціальних видань, цікавих книг, організовувались виставки творчих робіт. Всі бажаючі пройшли курс навчання комп’ютерної грамотності та з освоєння різних Інтернет технологій. В бібліотеці  створено спеціалізований віртуальний «Інформаційно-ресурсний центр для людей з обмеженими можливостями» - http://inva-center.com/.  Веб-портал відкрив шляхи для використання інвалідами інформаційного простору.
Проект ЦМБ ім. В. Г. Короленка м. Маріуполя «Літературне краєзнавство в епоху інформаційних технологій». Використовуючи інформаційні технології, працівники бібліотеки створили електронний фонд носіїв краєзнавчої тематики, який складається з інтернет-ресурсів, оцифрованих матеріалів друкованих видань, власного CD “Краєзнавчі простори Маріуполя”. На веб-сторінці бібліотеки створено розділи “Літературознавство міста” та “Віртуальний літературний музей”.

Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день