Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Бібліотеки Херсонщини під час російсько-української війни

З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Херсонщина стала небезпечною територією. Російська агресія кардинально змінила довоєнні плани херсонських бібліотек, змусила працівників книгозбірень переосмислити цінності, а стійкість та згуртованість колективів дозволили зробити нові орієнтири інструментом виживання та адаптації, допомогли розставити пріоритети.

Станом на початок 2022 року в Херсонській області діяло 386 публічних бібліотек, більшість із яких – у сільській місцевості. У своїх громадах вони були важливою ланкою освітньої та культурної інфраструктури, забезпечували користувачам доступ до новітніх технологій.

Прагнучи знищити Україну та українців, їх культуру і духовність, ворог зробив заклади культури, зокрема і бібліотеки – важливі осередки освіти, культури та національної ідентичності – однією зі своїх головних цілей.

Після захоплення Херсонщини російські війська встановили контроль над культурними установами, включно з бібліотеками. Окупаційна влада почала системно змінювати їхню діяльність, здійснюючи цілеспрямовану політику знищення української культурної пам’яті та заміни її «руською»: українська література знищується або вивозиться, фонди поповнюються російськими виданнями з пропагандистським змістом. Якщо ж заклад культури не відповідає потребам окупантів – його намагаються знищити.


Попри небезпеку, працівники бібліотек під час окупації продовжували виконувати свою місію: рятували найцінніші видання і комп’ютерну техніку, евакуюючи їх або ховаючи; організовували доступ до інформації для місцевих жителів; продовжували потайки видавати книги, хоч ніхто не примушував їх це робити. Перебуваючи в тяжких умовах окупації, бібліотечні працівники все ж знаходили можливість підтримувати зв'язок з читачами.

Приміром:

  • У центральній бібліотеці Новокаховської ЦБС до останнього люди користувалися стаціонарним зв’язком та інтернетом для зв’язку з рідними.
  • Бібліотекарка Борозенської сільської бібліотеки Борозенської територіальної громади організувала з читачами «горизонтальний» книжковий обмін, звернувшись до власників невеликих приватних сімейних бібліотек, адже потреба в читанні, як терапія від страшних реалій, зросла.
  • Коли розпочалися бої біля Антонівського мосту, цокольний поверх Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара став прихистком для жінок з дітьми, які жили в селищах поруч (Антонівка, Кіндійка). Майже тиждень у книгозбірні перебували понад 70 людей. На прохання бібліотеки ресторани й кафе залишали їжу для дітей віком від 2 до 10 років, лікарі міської клінічної лікарні імені Є. Карабелеша надали найнеобхідніші ліки на випадок, якщо комусь із людей стане зле.
  • Працівники Кіндійської селищної бібліотеки-філії та бібліотеки-філії №20 Херсонської ЦБС Херсонської територіальної громади разом із волонтерами у своїх приміщеннях організували надання безкоштовної гуманітарної допомоги, роздачу продуктів харчування. Бібліотекарі готували обіди для багатодітних сімей, літніх людей. У домівки малозабезпечених громадян носили гуманітарну допомогу, не шкодуючи свого часу та сил.
  • В Інженерній селищній бібліотеці Херсонської громади працівниця створила волонтерський центр допомоги «Едельвейс», намагаючись якось вирішувати проблеми мешканців селища. Вона діставала продукти для тих, хто потребував дієтичного харчування, замовляла у волонтерів та закуповувала особисто ліки для жителів, харчі для тварин тощо.
  • Бібліотекарка Херсонської централізованої бібліотечної системи за власною ініціативою всю окупацію розвішувала жовті стрічки (символ спротиву російській окупації, що зародився саме в Херсоні) у своєму районі міста. Не маючи комунікації з організаторами руху опору «Жовта стрічка», просто підхопила ідею й діяла, ризикуючи власним життям.

 

2022 рік був складним і визначальним. У листопаді херсонці радо зустрічали військових ЗСУ. Була звільнена вся правобережна Херсонщина. У перші тяжкі місяці після звільнення (відсутність води, електроенергії, тепла), читачі масово приходили до вцілілих бібліотек не лише за книжками, а й для того, щоб поспілкуватися, обмінятися новинами та зарядити свої гаджети, адже бібліотеки були забезпечені генераторами.


Значні випробовування випали на долю херсонських бібліотек: окупація, пограбування, підтоплення, постійні обстріли, руйнування. Під час російської окупації не лише фонди українських бібліотек цілеспрямовано знищувались, зазнавали руйнації і самі бібліотеки. Про це свідчать безліч фактів.

Однією з перших бібліотек, яка була повністю знищена російськими варварами стала Олександрівська сільська бібліотека Станіславської територіальної громади.

За даними команди HeMo Ukrainian Heritage Monitoring Lab через підрив Каховської ГЕС росіянами 6 червня 2023 року на лівобережжі Херсонщини 10 бібліотек були понівечені або назавжди знищені:

    • Херсонська міська бібліотека-філія №7 для дітей (м. Херсон)
    • Корсунська сільська бібліотека-філія (с. Корсунка, Каховського району);
    • Кринківська сільська бібліотека (с. Кринки, Херсонського району);
    • Олешківська міська бібліотека № 3 (м. Олешки, Херсонського району);
    • Філія Голопристанської міської бібліотеки з обслуговування дітей (м. Гола Пристань, Скадовського району).
    • Сагівська сільська бібліотека (с. Саги, Херсонського району);
    • Солонцівська сільська бібліотека (с. Солонці, Херсонського району);
    • Кардашинська сільська бібліотека (с. Кардашинка, Скадовського району);
    • Білогрудівська сільська бібліотека (с. Білогрудове, Скадовського району);
    • Голопристанська міська бібліотека (м. Гола Пристань, Скадовського району);

За результатами дослідження Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого (перший квартал 2026 р.) 36 публічних бібліотек Херсонщини повністю зруйновано, 71 публічна бібліотека нашого регіону частково зруйновані/пошкоджені (потребують капітального ремонту), 42 книгозбірні мають незначні пошкодження.


В умовах війни бібліотечні працівники згуртувавшись показали високий рівень кваліфікації, професійну мобільність та спроможність до змін.

  • Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеcя Гончара

    Одним із найрезонансніших прикладів руйнівної діяльності окупаційної влади стала Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара – одна з найбільших книгозбірень України. До окупації фонди бібліотеки налічували близько мільйона примірників 45-ма мовами світу, вона була відома в Україні як потужний соціокультурний центр зі своєю унікальною історією та комплексним технічним оснащенням, на базі якої впроваджувалось безліч цікавих культурних і соціальних проєктів та ініціатив. Перебіг перших воєнних місяців істотно вплинув на бібліотечну дійсність...

    Далі

  • Херсонська обласна бібліотека для юнацтва

    Від самого початку війни, коли минуло перше потрясіння, команда Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва перейшла на дистанційну форму роботи. Працівники мали чітку проукраїнську позицію і задля своєї безпеки прийняли рішення зачинити приміщення, а всі необхідні послуги надавати онлайн.

    Далі

  • Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки

    На початку повномасштабного вторгнення працівники бібліотеки все, що можна було, із бібліотеки забрали додому. Переважно, це більшість матеріально-технічної бази: комп’ютери, ноутбуки, цінні речі. Але все забрати було неможливо…

    У період окупації ворог мало цікавився бібліотекою. В першу чергу заходили до адміністративних будівель, навчальних закладів. До дитячої бібліотеки черга надійшла восени 2022 р.

    Далі

  • Бібліотеки Херсонської ЦБС

    До війни до складу Херсонської централізованої бібліотечної системи входило 33 бібліотеки-філії. Через варварські дії російських окупантів та постійні обстріли майже половина бібліотек-філій Херсонської ЦБС зазнала руйнувань і ще довгий час не зможе відновити свою діяльність. Час окупації колектив Центральної бібліотеки імені Лесі Українки називає справжнім випробуванням… 

    Далі

  • Публічні бібліотеки територіальних громад області

    В період окупації кожна бібліотека самостійно ухвалювала рішення про те, що робити в цій ситуації. Більшість бібліотечних установ зачинили свої двері, бібліотекарі намагалися врятувати книги і техніку, але в умовах стрімкої окупації та захоплення приміщень книгозбірень це майже не вдавалося…

    Далі

  • Бібліотеки на тимчасово окупованих територіях

    Росія контролює всю лівобережну частину області з 24.02.2022 р., активно насаджуючи «руський мір». Саме через бібліотеки російські окупанти намагаються пришвидшити інтеграцію, перш за все українських дітей, до російського середовища. Росія прямо зацікавлена в тому, щоб бібліотеки стали простором розвитку культурного життя в російському дусі.

    Далі


Відновлення бібліотек – важлива складова відновлення української культури на звільнених землях. Проводячи семінари, фестивалі та публічні дискусії, бібліотеки захищають українську мову, історичну пам'ять та індивідуальність від фізичного знищення і систематичного культурного стирання. Вони стають українськими фортецями та водночас цілями для росіян.

Календар подій

  1 2 3 45
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031