Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало серйозним випробуванням для держави, особливо для регіонів, які опинилися під окупацією.
Станом на початок 2022 року в Херсонській області діяло 386 публічних бібліотек, більшість із яких – у сільській місцевості. Вони виконували функції культурно-просвітницьких центрів: популяризували українську історію, мову і традиції, організовували освітні заходи та навіть музейні експозиції.
Російська окупація: між знищенням і спротивом
Прагнучи знищити Україну та українців, їх культуру і духовність, ворог зробив заклади культури, зокрема і бібліотеки – важливі осередки освіти, культури та національної ідентичності – однією зі своїх головних мішеней.
Олександрівська сільська бібліотека Станіславської територіальної громади чи не одна з перших на Херсонщині, яка була повністю знищена російськими варварами.
За даними команди HeMo Ukrainian Heritage Monitoring Lab через підрив Каховської ГЕС росіянами 6 червня 2023 року на лівобережжі Херсонщини 10 бібліотек понівечені або назавжди знищені. Серед них:
- Корсунська сільська бібліотека-філія (с. Корсунка Каховського району);
- Кринківська сільська бібліотека (с. Кринки Олешківського району);
- Олешківська міська бібліотека № 3 (м. Олешки Херсонського району);
- Сагівська сільська бібліотека (с. Саги Херсонського району);
- Солонцівська сільська бібліотека (с. Солонці Херсонського району);
- Кардашинська сільська бібліотека (с. Кардашинка Скадовського району);
- Білогрудівська сільська бібліотека (с. Білогрудове Скадовського району);
- Голопристанська міська бібліотека (м. Гола Пристань Скадовського району);
- Філія Голопристанської міської бібліотеки з обслуговування дітей (м. Гола Пристань Скадовського району).
Вже станом на кінець червня 2023 року тільки у Херсонській області було повністю зруйновано 22 бібліотеки, капітального ремонту та реконструкції потребували 48 закладів.
Після захоплення Херсона російські війська встановили контроль над культурними установами, включно з бібліотеками. Окупаційна влада почала системно змінювати їхню діяльність, здійснюючи цілеспрямовану політику знищення української культурної пам’яті та заміни її «руською»: українська література знищувалась або вивозилась, фонди поповнювались російськими виданнями з пропагандистським змістом. Якщо ж заклад культури не відповідав потребам окупантів – його намагалися знищити.
Робота бібліотекарів в умовах окупації
Попри небезпеку, працівники бібліотек під час окупації продовжували виконувати свою місію: рятували найцінніші видання і комп’ютерну техніку, евакуюючи їх або ховаючи; організовували доступ до інформації для місцевих жителів; продовжували нишком видавати книги, хоч ніхто не примушував їх це робити; підтримували зв’язок із читачами навіть на окупованих територіях, намагалися підтримувати своїх користувачів.
Наприклад, у центральній бібліотеці Новокаховської ЦБС до останнього надавали людям можливість користуватися стаціонарним зв’язком та інтернетом, щоб вони могли зв’язатися з рідними. Бібліотекарка Борозенської сільської бібліотеки Борозенської територіальної громади організувала з читачами «горизонтальний» книжковий обмін, звернувшись до власників невеликих приватних сімейних бібліотек, адже потреба в читанні, як терапія від страшних реалій, зросла.
Коли розпочалися бої на Антонівському мості, підвал Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара став прихистком для жінок з дітьми, які жили в селищах поруч (Антонівка, Кіндійка). Майже тиждень у книгозбірні перебували понад 70 людей. На прохання бібліотеки ресторани й кафе залишали їжу для дітей віком від 2 до 10 років, лікарі міської клінічної лікарні імені Є. Карабелеша надали найнеобхідніші ліки на випадок, якщо комусь із людей стане погано.
Працівники Кіндійської селищної бібліотеки-філії Херсонської ЦБС Херсонської територіальної громади та бібліотеки-філії №20 разом з волонтерами у своїх приміщеннях організували надання безкоштовної гуманітарної допомоги, роздачу продуктів харчування. Бібліотекарі готували обіди для багатодітних сімей, літніх людей. У домівки малозабезпечених громадян носили гуманітарну допомогу, не шкодуючи свого часу та сил.
В Інженерній селищній бібліотеці (м. Херсон) працівниця створила волонтерський центр допомоги «Едельвейс», намагаючись якось вирішувати проблеми жителів селища Інженерне. Вона діставала продукти для тих, хто потребував дієтичного харчування, замовляла у волонтерів та закуповувала особисто ліки для жителів селища, харчі для тварин тощо.
Бібліотекарка Херсонської централізованої бібліотечної системи за власною ініціативою і без будь-якої координації всю окупацію розвішувала жовті стрічки (символ спротиву російській окупації, що зародився саме в Херсоні) у своєму районі міста. І жоден сусід її не здав. Вона не мала контактів із організаторами руху опору «Жовта стрічка», просто підхопила ідею і робила сама те, що могла.
Херсонці радо зустрічали військових ЗСУ у листопаді 2022 р., але перші місяці після звільнення міста люди майже цілодобово були без електроенергії й рятували тільки генератори, потужність яких дозволяла заряджати телефони. Тоді вони масово приходили до бібліотек не лише за книжками, а й для того, щоб поспілкуватися, обмінятися новинами.
Бібліотеки на лінії фронту
Під час російської окупації не лише фонди українських бібліотек цілеспрямовано знищувались, зазнавали руйнації і самі бібліотеки. Про це свідчать безліч фактів.
Наслідки для бібліотечної мережі Херсонщини були катастрофічними: десятки бібліотек повністю знищені; десятки – пошкоджені; багато закладів втратили свої фонди або приміщення.
КЗ «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара» Херсонської обласної ради
Одним із найрезонансніших прикладів руйнівної діяльності окупаційної влади стала Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара – одна з найбільших книгозбірень України. До окупації фонди бібліотеки налічували близько мільйона примірників 45-ма мовами світу, вона була відома в Україні як потужний соціокультурний центр, на базі якого впроваджувалось безліч цікавих соціальних проєктів та ініціатив.
Окупанти захопили бібліотеку, викрали найцінніші краєзнавчі фонди, сучасну комп’ютерну техніку, мультимедійне й відео обладнання і врешті-решт зруйнували її будівлю.
Читати далі
Бібліотеки Херсонської ЦБС
До складу Херсонської централізованої бібліотечної системи входило 33 бібліотеки-філії. Через варварські дії російських окупантів та постійні обстріли майже половина бібліотек-філій Херсонської ЦБС зазнала руйнувань і ще довгий час не зможе відновити свою діяльність. А час окупації колектив Центральної бібліотеки імені Лесі Українки називає справжнім випробуванням…
Читати далі:
Херсонська обласна бібліотека для юнацтва імені Б. Лавреньова
Від самого початку війни, коли минув перший шок, команда Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Лавреньова перейшла на дистанційну форму роботи. Працівники мали чітку проукраїнську позицію і задля своєї безпеки прийняли рішення зачинити приміщення, а всі необхідні послуги надавати онлайн.
Читати далі:
Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки
На початку повномасштабного вторгнення працівники бібліотеки все, що можна було, із бібліотеки забрали додому. Переважно, це більшість матеріально-технічної бази: комп’ютери, ноутбуки, цінні речі. Але все забрати було неможливо…
Читати далі:
Публічні бібліотеки територіальних громад області
Як діяти в окупації ніхто не знав. Кожна бібліотека самостійно ухвалювала рішення про те, що робити в цій ситуації. Більшість бібліотечних установ зачинили свої двері, бібліотекарі намагалися врятувати книги і техніку, але в умовах стрімкої окупації та захоплення приміщень книгозбірень це майже не вдавалося…
Читати далі:
Бібліотеки на тимчасово окупованих територіях
Росія контролює всю лівобережну частину області з 24.02.2022 р., активно насаджуючи «руський мір». Саме через бібліотеки російські окупанти намагаються пришвидшити інтеграцію, перш за все українських дітей, до російського середовища. Росія прямо зацікавлена в тому, щоб бібліотеки стали простором розвитку культурного життя в російському дусі.
Читати далі:
Історія бібліотек Херсонщини під час російської окупації – це приклад не лише руйнування, а й спротиву. Знищення книжкових фондів, викрадення культурних цінностей і насадження чужої ідеології були спрямовані на підрив української ідентичності. Водночас самовіддана праця бібліотекарів і збереження частини фондів свідчать про незламність української культури.
Бібліотеки Херсонщини стали символом того, що навіть у найскладніших умовах культура здатна виживати і чинити опір. На деокупованих територіях вони стали чи не єдиним осередком культури та соціальним хабом, де люди отримують психологічну підтримку, спілкуються, мають доступ до інтернету, отримують допомогу з користування електронними послугами тощо.
Одним з ключових напрямків відновлення їх діяльності після звільнення стало оновлення фондів, збір коштів для закупівлі сучасних українських видань, впровадження бібліобусів для тих громад, де стаціонарні будівлі зруйновані. Знаходячись на підконтрольній Україні території, херсонські бібліотекарі у тісній співпраці з волонтерами реалізують нові проєкти та впроваджують нові послуги.
Відновлення бібліотек – важлива складова відновлення української культури на звільнених землях. Проводячи семінари, фестивалі та публічні дискусії, бібліотеки захищають українську мову, історичну пам'ять та індивідуальність від фізичного знищення і систематичного культурного стирання. Вони стають українськими фортецями та водночас цілями для росіян.
