Він з тих українських письменників ХХ ст., чиї імена називають «несправедливо забутими». Ґео Шкурупій – неординарний письменник, кіносценарист, журналіст, один із засновників і лідерів літературного футуризму. Належав до трагічного покоління українського модернізму першої третини ХХ століття, названого «Розстріляним Відродженням», був одним із найяскравіших представників авангардного мистецтва в Україні 1920-х років.
20 квітня 1903 року в сім’ї Данила Шкурупія народився син Юрій. Сім’я проживала у місті Бендери Бессарабської губернії (нині - Придністров'я). Батько працював залізничником-машиністом, а мама вчителькою. Дитячі роки хлопчик провів у Флорештах, три роки Шкурупії мешкали в містечку Балта на Одещині, а з 1913 року сім’я перебралася до Києва. Батьки мріяли дати сину гідну освіту. У 1920 році він закінчив Київську класичну гімназію. Далі почалися студентські роки: медичний факультет Київського університету, де юнак провчився лише рік. Також він спробував здобувати знання в Київському інституті зовнішніх зносин, але вищої освіти так і не здобув.
Спочатку працював на залізниці, потім редактором та сценаристом на кінофабриці, у редакції газети «Більшовик». Друкуватися хлопець почав з 17 років. Молодий поет перейменував себе з Георгія на Гео, збірки своїх віршів називав вітринами, а собі надав титул «короля футуропрерій». Дебют Георгія як письменника відбувся у 1920 році в літературно-мистецькому альманасі «Гроно», де вперше були опубліковані його прозові твори «Ми» і «В час великих страждань».
У 1921році в альманасі «Вир революції» друкує добірку віршів. Захоплений авангардним мистецтвом, письменник виступає з теоретичними статтями про футуризм, бере участь у літературних дискусіях. У цей період він працює секретарем редакції газети «Червона правда» у Кам’янці-Подільському, друкує на її сторінках свої вірші, а саме вірш «Голод» із закликом допомоги голодуючим Поволжя.
У 1922 році виходить перша збірка поезій «Психотези. Вітрина третя», а до свого 20-ліття – Шкурупій видає другу збірку «Барабан. Вітрина друга». Написані вони в манері футуризму.
З другої половини 20-х років у поезії Шкурупія зазвучали громадські мотиви. Його збірки «Жарини слів» (1925) та «Для друзів-поетів – сучасників вічності» (1929) – книги високої патріотичності, зрілої самосвідомості. Ці збірки засвідчили, що «футуристична бравада все більше перетворюється на неоромантизм – з сумішшю лірики, сарказму і відблиском трагічного». У тому ж році Шкурупій дебютує як прозаїк. Книгу гостросюжетних оповідань «Переможець дракона» критики назвають цікавим явищем у нашій белетристиці: «збірка різноманітна, талановита», хоча надміру залітературена.
Інші збірки його оповідань, такі: "Пригоди машиніста Хорна" (1925), "Монгольські оповідання" (1930). Збірники поезій: «Море» (1927), «Для друзів-поетів – сучасників вічності» (1929), поема «Зима 1930 року» (1934); романи: «Двері на день» (1929), «Жанна-Батальйонерка» (1930), «Міс Адрієна» (1934).
З 1930 року Гео Шкурупій очолює київську філію «Нового Покоління» і стає редактором її друкованого органу – «Авангарда-альманаха пролетарських письменників Н. Г.» (вийшло два номери). На сторінках цього журналу вперше було надруковано кіносценарій О. Довженка «Земля», репортаж О. Влізька «Потяги їдуть на Берлін», вірші І. Маловічка, П. Мельника, Ю. Палійчука, статті К. Малевича, М. Умакова та ін.
За своє коротке життя, Гео належав до таких літературних організацій та угруповань, як: «Комкосмос» (Київ, 1921), «Асоціація панфутуристів» (Київ, 1921 – 1924), «Асоціація комуністичної культури» (Київ/Харків, 1924—1925), ВАПЛІТЕ (Харків, 1926—1927), «Нове покоління» (Харків, 1927—1931).
Твори Шкурупія друкувалися в таких періодичних виданнях: «Вихор революції», «Шляхи мистецтва», «Глобус», «Гроно», «Семафор у майбутнє», «Життя і революція», «Нове покоління», «Червоний шлях» та «Літературна газета».
3 грудня 1934 року у Києві Гео Шкурупія було заарештовано за звинуваченням у приналежності до «київської терористичної організації ОУН». Було проведено два судові засідання військового трибуналу, на яких Шкурупій категорично заперечував висунуті звинувачення та навіть подав письмову заяву-скаргу на неправомірні методи слідства.
Після першого суду справу повернули на додаткове розслідування. На другому судовому засіданні військового трибуналу Шкурупій знову доводить свою невинність та конкретними аргументами намагається спростувати звинувачення. Однак 27 квітня 1935 року засуджений на 10 років виправно-трудових таборів із подальшою трирічною поразкою у політичних правах та конфіскацією майна. Покарання відбував на Соловках. Дружину Варвару Базас із сином Георгієм як родину ворога народу виселили з Києва.
25 жовтня 1937 року "особливою трійкою" УНКВС Ленінградської області Гео Шкурупій у складі великої групи раніше засуджених "троцькістів", "терористів", "шпигунів", "диверсантів" та інших "контрреволюціонерів" був засуджений до розстрілу. Розстріляний 8 грудня 1937 року в карельському урочищі Сандармох.
Тільки через 19 років, у1956-му, за заявою дружини поета Варвари Іванівни, кримінальну справу Ґео Шкурупія було переглянуто, а його самого – реабілітовано (посмертно).
Інтернет ресурси
- Гео Шкурупій. Портрет короля футуропрерій в Національному Художньому Музеї України[Електронний ресурс] /Ukrinform TV.-Україна,2018.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_xXPvyDlOtc. – Дата перегляду:24.04.2023.
- Смолоскип: Віртуальна полиця #19. Ґео Шкурупій "Вибрані твори[Електронний ресурс] / Смолоскип Українська книгарня.-Україна,2018.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=37aCyr8Neps&t=1s. – Дата перегляду:24.04.2023.
- Гео Шкурупій: футуризм у прозі[Електронний ресурс] /нотатки варварки.-Україна,2018.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=M3IdRBeB66Y. – Дата перегляду:24.04.2023.
- Ґео Шкурупій - патетична ніч / аудіокнига[Електронний ресурс] /Поперечне читання.-Україна,2018.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=mHotgL8r_g0. – Дата перегляду:24.04.2023.
- Ґео Шкурупій - Предсонцоря / вірші українською[Електронний ресурс] /Ліра Воропаєва.-Україна,2018.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=UrrylAT9x3E. – Дата перегляду:24.04.2023.
