Книга, що на початку змусить вас сміятися, потім захопить у круговерть жахливих подій, й у фіналі – назавжди осяде у вашім серці.
Сьогодні ми говоримо про один з найвідоміших творів української літератури – повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».
Вона була надрукована у далекому 1879 році, та актуальності не втрачає й по нині. І кожен з нас точно вивчав цей твір у школі. Однак у юному віці ще не так гостро розумієш, про які ж насправді жахливі речі говорить зі своїм читачем письменник.
Основу розповіді складає опис життя звичайної української родини Кайдашів. До речі, у цих героїв є цілком реальні прототипи. Ними стала родина Мазурів, які були відомі всім навколо своїми сварками.
Цим саме «славилися» і Кайдаші. Перші серйозні сварки розпочалися у родині після того, як одружився старший брат. Свекруха вирішила перекласти всю хатню роботу на невістку, однак Мотря не змовчала і вирішила не миритися з цим. Ще більше масла у вогонь додало одруження молодшого Кайдаша. Тепер уже у сварках брали участь не лише три господині, а й чоловіки.
Приводом для цього ставала будь-яка дрібниця: полотно для сорочки, кури на городі, битий посуд і, зрештою, груша.
Іван Нечуй-Левицький яскраво описує, що ж у таких випадках лягає на терези з іншого боку. Він щосили закликає своїх читачів замислитися, чи варті родинні сварки такої ціни?
Цінним повість українського класика робить не лише відображення характеру тогочасних селян, а й детальний та яскравий опис народних традицій та обрядів. Читач ніби присутній і на передвесільних розглядинах, і на сільських гуляннях.
Чого лише варта мова оповіді, щедро насичена прислів’ями і приказками. Не даремно цей твір буквально розібрали на цитати.
Народознавчий колорит у поєднанні з вічною темою робить соціально-побутову повість «Кайдашева сім'я» не просто літературним твором, а своєрідним посібником з життєвих цінностей та правил щасливої родини.
Читайте та на чужому прикладі вчіться, як не треба робити!
Автор відгуку: Анастасія Козак
Коментарі