Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Наукове товариство імені Шевченка – найбільша "фабрика думок" України

07.04.2023 10:51

(150 рокiв із часу заснування
Наукового Товариства iм. Т. Шевченка)

Наукове товариство імені Шевченка створене у 1873 році у Львові. Ця перша українська національна академія наук відома в колах науковців, освітян і діячів культури. Ініціаторами та фундаторами Товариства були громадські й культурні діячі Центральної та Східної України: історик Володимир Антонович, письменник Олександр Кониський, меценат Євген Чикаленко, промисловець Василь Симиренко, лікар Павло Пелехин, Єлизавета Скоропадська-Милорадович та священик Степан Качала. Первинним завданням суспільства був розвиток української літератури та науки, в обхід російської цензури (Емський указ), що існувала на той час.

Першими головами Товариства були К. Сушкевич (1874-1885), С. Громницький (1885-1886), Д. Гладилович (1886-1892).  Перші двадцять років діяльність товариства обмежувалася підтримкою деяких періодичних видань (журнал «Правда»), виданням журналу «Зоря» та друкуванням окремих творів, зокрема праць доктора Є. Огоновського з історії мови та культури українського народу. Наприкінці 1880-х рр. визріла ідея перетворення товариства у виключно наукову установу. Відповідно до цього плану, у 1892 р., товариство перейменовано у Наукове Товариство імені Шевченка (далі – НТШ), головою якого став О. Кониський.

Активізація діяльності Товариства відбувається з 1892 року. Завдяки турботам голови О. Барвінського, НТШ отримало новий статут і поставило своїм завданням «розробку всіх галузей знання українсько-російською мовою». У складі Товариства існувало три секції - історико-філософська, філологічна, математично-природознавчо-лікарська. Розпочинається видання наукового журналу «Записки», який спочатку виходив раз на рік.

Значно більш широку та різнобічну діяльність Товариство починає з 1897–1913 рр. на чолі з Михайлом Грушевським. Інтелектуально-організаційне осердя НТШ в період дуже плідного етапу діяльності, створювала "золота трійця" в особі Михайла Грушевського (голова Товариства, історик), Івана Франка (голова Філологічної секції) та Володимира Гнатюка (науковий секретар, наукові зацікавлення - фольклор і етнографія). З того часу Товариство набуває всеукраїнської популярності. У цей період великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань, придбано декілька великих будинків, розпочато створення музеїв, бібліотеки та архіву. За часів М. Грушевського, НТШ видало близько 800 томів наукових праць, а також забезпечило становлення провідних загальнонаціональних часописів: щоденної газети «Діло» (з 1880 р.), двотижневика «Зоря» (1885–1897) та «Літературно-наукового вістника» (1898–1913). Головним серійним виданням НТШ упродовж усіх періодів його діяльності стали «Записки НТШ» засновані 1892 року. Під редакцією М. Грушевського вийшло 107 томів ЗНТШ. В цей час розпочато цілий ряд інших серійних видань. У 1895 р. започатковано серійний збірник «Джерела до історії України-Руси» (усього 22 томи), «Пам’ятки українсько-руської мови і літератури» (8 томів), «Етнографічний збірник» (40 томів), «Матеріали до українсько-руської етнології» (22 томи), «Студії з поля суспільних наук та статистики», «Часопись правнича і економічна». Також виходили «Збірник Філологічної секції», «Збірник Історично-філософської секції», «Лікарський збірник», «Збірник Математично-природописно-лікарської секції» та інші серійні видання.

Велику роль у формуванні академічного обличчя НТШ відіграли І. Франко та В. Гнатюк. Вони очолювали різні структурні одиниці товариства, редагували серійні та окремі видання, займались випуском “Літературно-Наукового Вісника” та керували Українською Видавничою Спілкою. У 1898 році вони сприяли проведенню реформи статуту Товариства, згідно з чим звання присвоювалося лише на підставі наукової кваліфікації. Відповідно до цього, у 1899 році, був вибраний перший академічний корпус учених - членів НТШ у складі 32 чоловік, як із західноукраїнських, так і східноукраїнських земель. Окрім українських учених було прийнято 19 членів-чужоземців, науковців зі світовим ім'ям - А. Єнсена, А. Ейнштейна, М. Планка, Т. Масарика, Я. Бодуена де Куртене, О. Брюкнера, В. Бехтерева, О. Пипіна, О. Шахматова та ін.

Перша світова війна перервала діяльність Товариства у 1914-1915 роках, коли збірники творів Товариства та його друкарня були знищені. Після війни та польсько-українського конфлікту Західна Україна входила до складу Польщі. За цей час НТШ втратило державні субсидії, але вело хитке існування. Основними її учасниками були історики літератури Василь Щурат, Кирило Студенський та історик Іван Крип'якевич. Одним із найважливіших проєктів Товариства стало видання першої загальної алфавітної енциклопедії українською мовою.

У 1939 році Товариство припинило свою роботу в Україні. Багато хто з її членів були арештовані або страчені. Серед загиблих були такі як: академік Р. Зубік, колишній український міністр І. Фещенко-Чопівський, український парламентарій Петро Франко, Кирило Студенський та багато інших. Під час нацистської окупації Товариство не могло функціонувати відкрито.

У 1947 році з ініціативи географа Володимира Кубійовича, було відтворене емігрантське наукове Товариство в Мюнхені; пізніше європейський центр Товариства було перенесено до Парижа. Інші відділення також були засновані в Нью-Йорку (1947), Торонто (1949) та Австралії (1950), а також протягом холодної війни НТШ функціонувало як федерація напівнезалежних товариств.

В еміграції Товариство знали як Shevchenko Scientific Society.

У період еміграції головним проєктом Товариства була енциклопедія. За редакцією Володимира Кубійовича було видано велику Енциклопедію Українознавства, що складається з 4 основних серій: українсько-мовна тематична енциклопедія у 3-х томах, україномовна алфавітна енциклопедія в 11 томах, англомовна тематична енциклопедія у 2-х томах та англомовна алфавітна енциклопедія у 5-ти томах. Остання збірка, опублікована в Канаді під назвою Енциклопедія України, доступна в режимі онлайн.

З 1955 р. діяльність діаспорних центрів НТШ координується Світовою Радою Наукових товариств ім. Шевченка. Її Генеральний секретаріат статутно перенесений назавжди в Україну. Наукове Товариство імені Шевченка у1989 році знову повернулося до України. За часів новітньої історії України, НТШ об'єднувало понад 1400 вчених, які були зосереджені в 6 секціях та 35 різнопрофільних комісіях. Загальнодержавний характер Товариства забезпечував 15 територіальних Осередків. Товариство щорічно проводило загальноукраїнські або міжнародні конференції.

Сьогодні НТШ займається відбудовою своєї матеріальної і виробничої бази. В межах відзисканої частини приміщень в колишніх будинках Товариства розміщено конференційні зали та нову бібліотеку Товариства (40 тис. томів). Створений при Товаристві Дослідно-видавничий центр включає комп'ютерний осередок, дільницю оперативної поліграфії та Книгарню НТШ. Зберігаючи поліграфічну традицію, що сягає ще 1873 р., Товариство вводить до ладу власну повномасштабну друкарню та палітурну майстерню. На жаль, не зважаючи на цілеспрямовану державотворчу наукову діяльність Товариства, вона здійснюється без якої-небудь державної бюджетної підтримки, виключно за рахунок патріотичних спонсорів та діяльності виробничих підрозділів Дослідно-видавничих центрів Товариства.

У новітніх умовах, НТШ виступає як гарант збереження історичної пам’яті, етнокультурних цінностей українства, культурних надбань українського народу та розбудови широкого спектра суспільних наук. Товариство бачить себе в ролі каталізатора національних та державотворчих змін в українській науці та суспільстві, що утверджує націотворчу активність у суспільстві. 

Обкладинка одного з перших видань «Записок НТШ»
1894 р. під редакцією О. Барвінського

Візит Блаженнішого кардинала Й.Сліпого
до осередку НТШ в Сарселі, Франція

Інтернет ресурси:

  • В діаспорі продовжують дбати про українську науку[Електронний ресурс]/Голос Америки Українською.-Україна,2008.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6ocfrqbxWJU. – Дата перегляду:20.03.2023.
  • Діяльність товариства "Просвіта" та Наукового товариства ім. Т.Шевченка[Електронний ресурс]/Сан Саныч.-Україна,2014.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=zn1BOqf1tgU. – Дата перегляду:20.03.2023.
  • Наукове Товариство ім.Т.Шевченка у Львові - Мандри з Наталкою Криничанкою[Електронний ресурс]/Natalia Kryniczanka.-Україна,2014.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=e625D0E-9FY. – Дата перегляду:20.03.2023.
  • У Львівській політехніці відбулося щорічне зібрання членів Наукового товариства імені Т. Шевченка[Електронний ресурс]/Львівська політехніка.-Україна,2013.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=gYjmmiabnQ0. – Дата перегляду:20.03.2023.
  • 65-літтю НТШ-А присвячується[Електронний ресурс]/ Luteza.-Україна,2007.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=GagNz6pIHoE. – Дата перегляду:20.03.2023.

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 161718192021
22232425262728
2930