Цифрова безбар’єрність – відносно нове поняття. Концепція виникла з розвитком цифрових технологій та інтернету. Вона передбачає забезпечення рівного доступу до цифрової інформації, послуг та інструментів для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних чи інших особливостей. Рух за цифрову безбар'єрність спрямований на подолання «цифрового розриву» та створення інклюзивного цифрового простору, де кожен може повноцінно брати участь у житті суспільства.
Першим кроком до цифрової безбар'єрності стала поява персональних комп'ютерів та всесвітньої мережі в кінці 20-го століття. Це відкрило нові можливості для доступу до інформації та спілкування, але також виявило існуючий «цифровий розрив», коли доступ до цих технологій був нерівномірним. Також стало очевидним, що цифрові технології, хоч і потужні, але самі по собі не є безбар'єрними. Почали з'являтися стандарти та рекомендації для створення доступних веб-сайтів та додатків.
На даний час основним стандартом доступності є WCAG 2.1. (Web Content Accessibility Guidelines) – норми універсального (інклюзивного) дизайну, покликані забезпечити максимальний доступ до вебконтенту людям з інвалідністю. Всі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності вебконтенту (WCAG), розробленої Ініціативою поліпшення вебдоступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).
Версія WCAG 2.1 відповідає основній версії та враховує зміни в мережі за останні роки. Також робоча група працює над створенням наступного варіанту – WCAG 2.2.
Цей стандарт – найбільш повсюдний, але не єдиний. Існують й інші правила та закони, які відрізняються у різних країнах.
У 2023 році Міжнародні настанови із веб-доступності WCAG 2.1 вперше офіційно переклали українською мовою. Переклад опубліковано на сайті Консорціуму Всесвітнього павутиння (W3C).
Цифрова безбар’єрність – відносно нове поняття. Концепція виникла з розвитком цифрових технологій та інтернету. Вона передбачає забезпечення рівного доступу до цифрової інформації, послуг та інструментів для всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних чи інших особливостей. Рух за цифрову безбар'єрність спрямований на подолання «цифрового розриву» та створення інклюзивного цифрового простору, де кожен може повноцінно брати участь у житті суспільства.
Першим кроком до цифрової безбар'єрності стала поява персональних комп'ютерів та всесвітньої мережі в кінці 20-го століття. Це відкрило нові можливості для доступу до інформації та спілкування, але також виявило існуючий «цифровий розрив», коли доступ до цих технологій був нерівномірним. Також стало очевидним, що цифрові технології, хоч і потужні, але самі по собі не є безбар'єрними. Почали з'являтися стандарти та рекомендації для створення доступних веб-сайтів та додатків.
На даний час основним стандартом доступності є WCAG 2.1. (Web Content Accessibility Guidelines) – норми універсального (інклюзивного) дизайну, покликані забезпечити максимальний доступ до вебконтенту людям з інвалідністю. Всі ці законодавчі акти опираються на перелік правил та рекомендацій із Інструкції з доступності вебконтенту (WCAG), розробленої Ініціативою поліпшення вебдоступу Консорціуму Всесвітньої павутини (WWWC).
Версія WCAG 2.1 відповідає основній версії та враховує зміни в мережі за останні роки. Також робоча група працює над створенням наступного варіанту – WCAG 2.2.
Цей стандарт – найбільш повсюдний, але не єдиний. Існують й інші правила та закони, які відрізняються у різних країнах.
У 2023 році Міжнародні настанови із веб-доступності WCAG 2.1 вперше офіційно переклали українською мовою. Переклад опубліковано на сайті Консорціуму Всесвітнього павутиння (W3C).
Вебдоступність (Web Accessibility) має враховувати всі аспекти, які впливають на користування інтернетом. Зокрема йдеться про порушення:
- зорові (це може бути колірна сліпота, часткова або повна втрата зору);
- слухові;
- когнітивні (наприклад, порушення пам'яті, логіки, проблеми з концентрацією уваги тощо);
- неврологічні та фізичні (як от проблеми з координацією, моторикою, дислексія);
- мовленнєві.
Ключовою для цифрової бербар’єрності стала концепція Універсального дизайну, яка передбачає створення продуктів та середовищ, зручних для всіх людей. Це означає проєктування цифрових рішень, які можуть бути використані будь-ким без необхідності адаптації.
Бібліотекарі Гончарівки також працюють над покращенням доступності своїх ресурсів, систематично підвищують кваліфікацію та навіть допомагають колегам і користувачам покращувати знання на тему цифрової безбар’єрності та її складових. Вже було проведено ряд онлайн заходів, зокрема, захід на тему «Цифрова безбарʼєрність для урядових веб-ресурсів», який було проведено в рамках Тижня Відкритого Уряду.
Окрім того ряд публікацій на тему вебдоступності було представлено і у блозі Центру обслуговування людей з інвалідністю при бібліотеці.
Пропонуємо деякі з них:
Вебдоступність, що важлива для всіх
Вебдоступність для людей старшого віку
Також у блозі ми розглядали таку важливу тему, як скрінрідери. Одна з найбільш поширених і важливих технологій серед ряду асистивних технологій, які покликані робити сучасний цифровий світ безбарʼєрнішим.
У кінці публікації є посилання, які, допоможуть знайти більше інформації про цю дуже важливу для багатьох наших користувачів тему.
