Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Життя на зламі: Ольга Басараб (проєкт "Народжені бути вільними")

20.07.2023 12:30

(1889-1924)

В українській історії вона стала уособленням подвижництва і нескореності, а її ім’я оповите ореолом мучеництва у боротьбі за соборну й незалежну Україну. Легендарна Ольга Басараб була розвідницею, кур’єром, зв’язковою Української військової організації та Організації українських націоналістів і багато зусиль доклала за ради незалежної України.

Народилася Ольга 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя на Рогатинщині, у сім’ї Михайла Левицького та Савини Стрільбицької, які походили з відомих галицьких священицьких родів. Батько Олі був активним діячем у політичній боротьбі проти москвофільства і полонофільства, боровся за культурне й економічне піднесення селянства свого повіту. Мама дівчинки, ще до заміжжя брала активну участь у поширенні культурних українських цінностей серед молоді, була одною з перших українських вчительок Галичини. Дідусь по мамі був запальним революціонером і демократом, у студентські часи брав участь у барикадних боях на вулицях Львова в 1848 році. А її дядько був одружений із сестрою Євгена Коновальця – Олімпією.

Окрім Олі, були ще двоє дітей, старша сестра Іванна та молодший брат Северин. Дітей своїх подружжя Левицьких виховувало в дусі народолюбних і козацьких традицій українського народу. Батько переймався тим, щоб дати дітям гарну освіту. Двокласне початкове навчання сестер забезпечила полька Філіпіна Янічек, яка давала приватні уроки. Згодом вони продовжили навчання в Католицькій школі закритого типу для дівчат у місті Вайсвассер Шлезьку (Сілезія), пізніше у школі при Українському інституті для дівчат у Перемишлі. Оля відмінно вчилася в ліцеї, а пізніше і в університеті.

Там вона поринула у громадську діяльність. Найперше, гуртувалася з українцями, зокрема увійшла до складу Товариства українських студентів Віденського університету «Січ», серед яких були Дмитро Донцов і Євген Коновалець. Спілкування з ними наклали вагомий відбиток на її характер і патріотичні переконання.

Завдяки громадській діяльності зустрічає у Львові Дмитра Басараба, який теж є активним українським діячем, випускником Львівської Політехніки, по професії інженер-будівельник. Так спільна мета у боротьбі за українську державність поєднала два серця -Дмитра Басараба та Ольги Левицької. З початком війни Дмитро пішов на Італійський фронт як резервний поручник у складі артилерійського батальйону.

Надії жінки створити разом із Дмитром щасливу родину 22 червня 1915 року обірвала звістка про смерть чоловіка. Ользі було тоді 26 років.

Із початком Першої світової разом з Оленою Степанів, Ольга організовує першу жіночу чоту Українських Січових Стрільців, до складу якої увійшли 33 жінки та 300 чоловіків. До цього вона працювала в «Жіночій громаді», «Просвіті», «Пласті», вела курси для неписьменних, водила сільських дівчат на денні вистави в театр. Під час Першої світової активно допомагала пораненим українським воїнам австрійської армії, Українській Лізі миру й свободи та Українській секції Міжнародної організації Червоного Хреста, від якої за подвижницьку роботу нагороджена срібною медаллю.

У часи існування Західно-Української Народної Республіки вона залучається до урядової роботи. Впродовж 1918–1923 років працювала у бухгалтерії посольства еміграційного уряду Євгена Петрушевича у Відні. В той період Ольга Басараб також працювала секретаркою українського посольства у Фінляндії. Завдяки доброму знанню іноземних мов вона вільно почувалася у європейському середовищі, легко й невимушено встановлювала контакти. Ці якості помітили представники Української військової організації і залучили її до розвідувальної діяльності, зокрема до збирання певної інформації за кордоном. До того ж вона відповідала всім вимогам розвідки – патріотично налаштована, рішуча, вольова, організована, в минулому член «Просвіти», «Січі», «Пласту».

Пiсля лiквiдації дипломатичних представництв УНР у 1923 роцi Басараб переїхала до Львова, де продовжила спiвпрацю з УВО – підпiльною організацією військовиків, заснованою 1920 року колишнiми старшинами корпусу Січових стрільцiв та Української галицької армiї.

В Українськiй військовій організації Ольга виконувала роль зв’язкової. Вона зустрiчалася на конспiративних квaртирах з дoвіреними осoбами Євгена Коновaльця, привoзила їм iнструкції, передавала вказiвки, забирала дoбуту ними рoзвiдувальну iнформацiю.

Діяльність Української вiйськової органiзації в Галичинi булa спрямовaна на відстоювaння українських націонaльних інтересiв i прав українцiв. Тому невипадковим був інтерес влaди до її aктивістів. Зa ними стежили, про них збирали iнформацію.

9 лютого 1924 року у львiвську квартиру по вулицi Виспянського, де винаймали житло Ольга Басараб із подругою Стефанією Савицькою, увірвалaся полiція. В особистих речах Ольги знайшли та вилучили матерiaли укрaїнського підпiлля.

Ольга булa звинувaчена у шпигунстві та ув’язненa у тюрмі нa вулиці Яховича. Поліції не вдалося отримати від заарештованої відомості про членiв підпiльної органiзації. Ольга трималaся мужньо і нікого не виказала. Слідчі вдалися до жорстоких тортур із застосуванням електричного струму. Останні допити відбулися 12 лютого і тривали до глибокої ночі. Уранці Ольгу знайшли повішеною на вишитому рушнику на ґратах вікна камери. Закатована, вона ще змогла видряпати на тюремній стіні: «Вмираю замучена. Помстіть!»

Поховали Ольгу Басараб 26 лютого на Янівському цвинтарі у Львові. У церемонії прощання взяли участь кілька тисяч львів’ян і кількасот поліцейських. Очолили похоронну процесію десять священиків. Домовину з тілом несли студенти.

Могила Ольги Басараб на Янівському цвинтарі всі наступні роки міжвоєнної епохи стала об’єктом паломництва українців. Але таємниця її загибелі й тепер до кінця не розкрита.

На прикладі Ольги виховали ціле покоління молоді, яке згодом долучилося до підпільної діяльності ОУН та УПА. Пам’ять про Олю Басараб жива і сьогодні. Ім’ям героїні названо чимало жіночих товариств та об’єднань українок у всьому світі. У 1922 році на честь української громадянської та політичної діячки Ольги Басараб названа вулиця у Личаківському районі міста Львова.

Інтернет ресурси:

  • Велич особистості 17.02.2019. Ольга Басараб[Електронний ресурс] /Стас -.-Україна,2012.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=scxuwomq6jk. – Дата перегляду:12.07.2023.
  • Ірина Фаріон про Ольгу Басараб – зв’язкову Євгена Коновальця | Велич особистості | лютий '19[Електронний ресурс] /Iryna Farion.-Україна,2013.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=jlvI7_G-P5Y. – Дата перегляду:12.07.2023.
  • "(Не)знані". Ольга Басараб[Електронний ресурс] /Локальна історія.-Україна,2014.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=iOlKOCJFynY. – Дата перегляду:12.07.2023.
  • 100 - річчя ЗУНР. Ольга Басараб[Електронний ресурс] /Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» .-Україна,2009.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=FCEfabSMpPM. – Дата перегляду:12.07.2023.
  • Полум'яна патріотка Ольга Басараб[Електронний ресурс] /ТРК РАІ.-Україна,2013.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=XHUVsZCc1fc. – Дата перегляду:12.07.2023.

Використанні джерела:

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 161718192021
22232425262728
2930