Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
У липні 2026 року Азовське море стало одним із ключових «театрів сучасної війни на морі». Саме тут українські оборонці завдали серії ударів по російському флоту, зробивши головною ціллю не бойові кораблі, а логістику противника.
Операція «МоЛоЧКа». Це абревіатура, яка розшифровується як «Москва Ляже Через Крим». Вона стала однією з наймасштабніших морських операцій Сил безпілотних систем ЗСУ під керівництвом командувача Роберта «Мадяра» Бровді. Її головною метою було не лише ураження окремих суден, а ізоляція окупованого півострова, щоб росія не могла його використовувати як плацдарм для агресії. Таку стратегію обрали тому, що Азовське море є одним із головних маршрутів постачання тимчасово окупованого Криму. На відміну від автомобільних колон, які можна приховати або замаскувати, судна в морі залишаються відкритими цілями.
Мапа маршрутів перевезення російської нафти через Азовське море. Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
Основним об'єктом ударів став так званий фідерний флот – невеликі танкери, пороми та допоміжні судна, які забезпечують перевезення нафти, пального, військових вантажів і техніки. До його складу входять:
- малі та середні танкери;
- пороми;
- допоміжні судна.
Характеристики:
- довжина – близько 140 м;
- вантажопідйомність – 7 тис. тон.
Саме ці плавзасоби виконують роль «морських кур'єрів», доставляючи нафту з російських портів до великих танкерів, які здійснюють її подальший експорт.
Етапи експертного ланцюга. Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ
Щоб повністю завантажити один великий танкер, необхідно виконати близько 12-15 рейсів таких суден, тому навіть виведення з ладу кількох із них може суттєво порушити весь ланцюг морських перевезень.
Тактика ураження. Для виконання завдань були залучені морські безпілотні платформи, які системно виявляли та уражали російські судна, поступово знижуючи можливості противника підтримувати роботу морських маршрутів.
Аналіз оприлюднених відеозаписів показує, що морські дрони діють за чіткою схемою:
- перший б’є в рубку судна, щоб знерухомити його та позбавити керування;
- другий атакує палубу з резервуарами, провокуючи пожежу та знищуючи бортове обладнання.
Хоча жодне з уражених суден повністю не затонуло, ті кораблі, де спалахнули масштабні пожежі, фактично виведено з ладу без можливості відновлення. Плавзасоби з пошкодженими рубками потребуватимуть тривалого й коштовного ремонту.
Атака по російських суднах. Фото: Військово-Морські Сили ЗСУ
Операція у цифрах. Протягом 6-22 липня 2026 року Сили безпілотних систем ЗСУ України провели серію ударів по російському флоту в Азовському морі. Події цих днів демонструють, як українські військові крок за кроком посилювали тиск на морську логістику противника.
9 липня 2026 року – найрезультативніша ніч операції. За одну ніч підрозділи бійці уразили 14 російських суден, серед яких:
12 танкерів;
1 буксир;
1 суховантаж.
За інформацією Генерального штабу ЗСУ, ці судна використовувалися для постачання паливно-мастильних матеріалів російським військам, а також для перевезення нафти та нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій.
10 липня 2026 року українські безпілотники уразили ще 14 російських танкерів, продовживши системний тиск на морську логістику противника.
11 липня 2026 року наймасовіший удар за кількістю цілей. Сили оборони України уразили 28 російських суден, серед яких:
- танкери;
- буксири;
- суховантажі;
- земснаряд.
За перші 96 годин операції Сили безпілотних систем уразили 35 об'єктів, із яких 33 були унікальними цілями. Загальна кількість уражених цілей на той момент досягла 49.
12 липня 2026 року українські військові уразили 14 суден:
- 10 танкерів;
- 4 пороми.
13 липня 2026 року уражено 15 суден тіньового флоту рф:
- 7 танкерів;
- 5 суховантажів;
- 1 пором;
- 2 буксири.
14 липня 2026 року Підрозділи Сил безпілотних систем уразили 11 суден:
- 5 танкерів;
- 5 суховантажів;
- 1 буксир.
Загалом за три тижні Сили безпілотних систем України уразили 129 суден тіньового флоту рф в Азовському морі. Актуальні результати операції можна відстежувати на онлайн-табло СБС.
Відео: Тіньовий флот-Птах СБС
Наслідки операції. Комплексні удари по морській логістиці створили для ворога низку проблем, які виходять далеко за межі втрати окремих суден.
Вони вплинули на експорт нафти, постачання до тимчасово окупованого Криму, ринок морського страхування та змусили російську владу шукати нові способи підтримки перевезень.
Логістичні. Безперервні атаки змусили ворога тимчасово призупиняти судноплавство в Азовському морі, закриваючи два ключові транспортні вузли – Азово-Донський канал і Керченську протоку. У результаті було порушено рух суден між Азовським і Чорним морями, а також сполучення з внутрішніми водними шляхами росії.
Черга суден біля Керченської протоки після запровадження обмежень судноплавства. Фото: Інформатор
Військові. Через порушення морських перевезень країні-агресору стає складніше доставляти пальне до тимчасово окупованого Криму. Тому окупанти змушені частіше використовувати автомобільний та залізничний транспорт, а це значно ускладнює забезпечення окупаційних військ та підвищує ризики для російської логістики.
Фінансові. Операція спричинила кризу морського страхування в росії. За перші чотири місяці 2026 року збитковість сягнула 2800%. Через це російська влада була змушена шукати додаткові кошти для підтримки морських перевезень, хоча сама визнала, що можливості державного бюджету обмежені.
Статистика ураження «тіньового флоту» рф. Фото: Армія Inform
Ефективність українських ударів підтвердила й реакція російської влади:
Країна-агресор винесла питання українських ударів по «тіньовому флоту» на міжнародний рівень, звернувшись до ООН та назвавши ці дії «тероризмом».
Міністерство сільського господарства рф визнало «необхідність перенаправлення частини експортних потоків альтернативними маршрутами», що свідчить про реальний вплив операції на російську логістику.
Досить влучно підсумував результати командної роботи Роберт «Мадяр» Бровді: «Тіньовий флот анорексує, але має зникнути, як вид».
Москва роками подавала захоплення Криму як головний символ «успіху» Володимира Путіна. Втрата можливості безперешкодно забезпечувати окупований півострів і поступове послаблення контролю над ним завдають удару не лише по військових можливостях ворога, а й по основі кремлівської пропаганди. Як швидко це вплине на російський режим, залежить від багатьох чинників. Однак уже сьогодні очевидно, що системна робота Сил безпілотних систем та інших складових ЗСУ здатна позбавити противника його ключових переваг. У результаті Азовське море дедалі більше набуває для агресора такого ж значення, як Ормузька протока для світової морської торгівлі, а боротьба за контроль над морськими маршрутами стає одним із ключових фронтів сучасної війни.
