Дорога до раю

Анотація:

Рецензія фахівця (офіційні рецензії):

Зі вступної статті. 

На тлі розвиненої масової культури і винахідливого сучасного мистецтва (contemporary art) не дивує успіх, що прийшов до наїву в ХХ столітті і супроводжує його донині. Самою своєю сутністю наїв уособлює душевний порив непрофесіоналів. Сьогодні маємо таку ситуацію, в якій відшукати справжню перлиину народного наїву - це удача,  що випадає раз на життя. І саме такою удачею було відкриття феномену Поліни Райко. Чвій будинок і двір за декілька років господиня перетворила на справжній музей настінного живопису.

Її творчість живилася причинами глибоко психологічними, що додали надзвичайної сили споконвічній людській потребі відображати те, що має для автора особистий, майже сакральний сенс. 

Сергій Дяченко. Старший науковий співробітник Херсонського краєзнавчого музею.

Поліна Райко та її настінні розписи - відкриття, і відкриття не тільки для Херсону, де народна традиція розписів стін далеко не є сильною, але й для всієї України. Тому що розписи ці по суті не є традиційними. Бабуся Поліна відкрила нам завісу в інший світ, який бачила тільки вона. Цей світ - повноцінний і всеохоплюючий. Закінчивши розповідь про нього, Поліна Райко пішла в нього сама. 

У всій цій історії багато нез'ясовного і загадкового, і цим, можливо, творчість і особистість Поліни Райко привертає таку увагу.

Олена Афанасьєва. Директор Центру молодіжних ініціатив "Тотем", арт-менеджер (м. Херсон, Україна)

Наїв - це, з одного боку, традиційне мистецтво, а з іншого - постійно молоде завдяки відвертому душевному пориву художників і неординарності їх робіт. Особисто мене ця відвертість приваблює як в творчості Поліни Райко, так і взагалі наївів.

Наїв сьогодні, як і раніше, суттєво впливає на мистецькі тенденції в усьому світі. В Україні ж суспільний інститут пошуку, збереження і популяризації унікальних народних майстрів потребує відновлення і омолодження. Поле діяльності тут чимале: це й збереження та поповнення музейних колекцій, і галерейна та видавнича діяльність, і розвиток інфраструктури культурного туризму як допоміжної сфери.

Цінність творчості Поліни Райко вже підтверджена багатьма як українськими, так і іноземними експертами. Але і унікальність, і проблема полягає в тому, що її творчий спадок - це весь будинок. Лише декілька робіт, зроблених на дерев'яних частинах, можна експонувати окремо. Збереження такої "нестандартної" культурної спадщини, на жаль, в Україні поки що викликає великі труднощі, подолання яких потребує спільних зусиль і державних органів, і громадських організацій та творчих спілок. Видання цього каталогу - це лише один, хоча й важливий крок на цьому шляху.