Колгосп тварин

Анотація:

Рецензія фахівця (офіційні рецензії):

«Орвелів "Колгосп тварин" - хрестоматійна сатира на радянський тоталітаризм.»

                                                                                                                                                                                                                                              Оксана Забужко, українська письменниця .

«Книга для всіх і кожного, її блиск не потьмянів через п’ятдесят років.»

Рут Ренделл, британська письменниця. 

Про революцію та її наслідки, або Як свині можуть стати людьми

Британський письменник та публіцист Джордж Орвелл в першу чергу знаменитий романом-антиутопією «1984». Та ще перед створенням свого magnum opus він написав алегоричну повість-притчу «Колгосп тварин», яка вперше була опублікована 17 серпня 1945 року. Вона стала реакцією на події, що відбувалися в тогочасному Радянському Союзі, адже автор зумів помітити, що будівництво соціалізму в ньому скочувалося в прірву жорсткого тоталітаризму. Саме на це він прагнув звернути увагу читачів.

Події повісті відбуваються на фермі «Садиба». Тварини повстали проти власника ферми містера Джонса, який їх жорстоко експлуатував. Після перемоги вони сформулювали принципи Тваринізму, що були зведені до простих Семи Настанов, з якими були ознайомлені всі тварини. З часом Сім Настанов звелися до одного гасла: «Чотири ноги – добре, дві ноги – погано». Власники сусідніх ферм вороже сприйняли події, що відбулися в «Садибі», і час від часу робили спроби захопити її та поставити тварин на місце. Правда, їм це не вдавалося. Тварини, що мріяли про свободу та рівність, мужньо ставали на захист відвойованої ферми.

На жаль, рівність тварин так і залишилася мрією. Як виявилось, свині, що взяли на себе керівництво повстанням, з часом зайняли найвищу позицію в ієрархії тварин. Їхній лідер Наполеон, позбувшись конкурента Сніжка, перетворився в деспота, що все більше нехтував правами тварин. Усі звірі спершу почували себе вільними та щасливими, але згодом почали розуміти, що працюють вони ніяк не менше ніж раніше, а жити краще так і не стали. Метою їхнього існування стала побудова вітряка, який мав полегшити працю, на яку вони витрачали весь свій час та сили.

Та одного ранку трапилося нещастя – тварини знайшли свій вітряк зруйнованим. Наполеон відразу звинуватив в цьому Сніжка. Згодом він, на той час вже сам собі присуджуючи нагороди, провів слідство та розпочав страти тварин, яких звинуватив у змові зі Сніжком. Також Наполеон за допомогою Пищика, користуючись тим, що більшість тварин не вміла читати та була неосвічена, переписав Сім Настанов оскільки так йому було вигідно, а гасло змінив на «Чотири ноги – добре, дві ноги – ще краще». Наприкінці повісті, незважаючи на те, що тварини після революції засудили все, що могло їх зробити схожими на людей, Сніжок та його прибічники стають прямоходячими, починають одягатися як люди, вживають алкоголь і приймають в себе в гостях власників сусідніх ферм, з якими розпочали співпрацю. Закінчення притчі сумне – різницю між свинями та людьми стало годі помітити.

Притча створена Орвеллом як ілюстрація Жовтневої революції, зародження Радянської імперії, прихід до влади Сталіна, подальші репресії та геноцид. В «Колгоспі тварин» багато алюзій на російських і радянських політичних діячів першої половини ХХ ст. Зокрема, старий кнур Майор – Володимир Ленін, Наполеон – Йосип Сталін, Сніжок – Лев Троцький, Пищик – збиральний образ агітаторів, дев’ять величезних псів – каральні загони, що стали охоронцями революції, коні Боксер та Конюшинка – символізують радянських трударів-стаханівців та інтелігенцію відповідно, кобилка Моллі – буржуазію, що емігрувала на захід, вівці – прошарок неосвічених громадян, що легко попадають під вплив пропаганди, ворон Мойсей – діячів церкви, осел Бенджамін – збиральний образ тверезо мислячої частини населення, яка за умов, що склалися, змушена мовчати та спостерігати.

Прикметно, що першим перекладом «Колгоспу тварин» з англійської на іншу мову був український – здійснений в 1947 році Ігорем Чернятинським (псевдонім ученого українського походження Ігоря Шевченка) та опублікований в Мюнхені. Саме тоді Джордж Орвелл написав передмову до українського видання.

Зважаючи на те, що повість займає шістдесят першу позицію у «Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів» за версією журналу «Newsweek» та не втратила актуальності до сьогодні, не дивно, що нещодавно видавництво Жупанського опублікувало переклад «Колгоспу тварин», здійснений Юрієм Шевчуком. На початку книжки міститься передмова автора, наприкінці – уривки з книжки Бернарда Кріка «Джордж Орвелл. Життя» та післямова видавця Олексія Жупанського.

Загалом сатиричну повість-антиутопію «Колгосп тварин», написану сімдесят років тому, в сучасних умовах можна рекомендувати не тільки інтелектуалам та шанувальникам творчості Орвелла, але й всім, хто готовий вникнути в те, як відбувається становлення політичних режимів, боротьба за владу та чим це може загрожувати пересічному громадянину.

Микола Петращук

Матеріал взято з сайту Друг читача

Аудіо

Джордж Оруелл. Скотоферма (Аудіокнига)

Екранізація, інші відеоматеріали

Джордж Орвелл "Колгосп тварин"(огляд книги)