Анотація:
Клею Дженсену зовсім не хочеться слухати касети, що їх записала Ханна Бейкер. Для всіх було б краще, якби таємниці дівчини поховали разом із нею. Виявляється, Клей згадується на одній із касет, а це означає, що й він причетний до її смерті. Впродовж ночі Клей слухає історію Ханни і прямує складеним нею маршрутом… І нарешті хлопець дізнається про те, що змінить його життя назавжди.Цитати
- "Та коли б я хотів щось лишити на згадку, міг би переписати собі касети чи зберегти мапу. Але я більше не хочу чути цих касет. Хоча ніколи вже не зможу забути її голос. А будинки, вулиці та школа завжди нагадуватимуть мені про неї."
- "Скай іде так само, як пішла Ханна два тижні тому. Того дня вона просто розчинилася в натовпі, ні з ким не попрощавшись. Натомість відправила плівки зробити це за неї. Але Скай Міллер іще тут, її кроки ще не стихли.
І я кидаюся їй навздогін." - "Вмоїй голові справжній калейдоскоп емоцій. Біль і злість. Сум і жаль. І, як не дивно, - надія."
Рецензія фахівця (офіційні рецензії):
Джей Ашер "Тринадцять причин чому"
Навіть одна маленька деталь, один випадок можуть вплинути на все ваше життя.
Джей Ашер, «Тринадцять причин чому»
...І хоч «Тринадцять причин чому» зачіпає багато тем, все ж таки це книга про самогубство. Додаткового трагізму історії додає те, що зважується на нього дівчина-підліток, розумна, красива, зі, здавалося б, чудовими перспективами і прекрасним майбутнім. То що ж пішло не так? Що змусило Ханну наковтатися пігулок? Чи можна виправдати її вчинок?
Власне, це питання, яке викликає найбільше суперечок. З одного боку, Ханна – це підлітковий максималізм, інфантилізм, бажання привернути до себе увагу, прагнення маніпулювати іншими, підсвідоме очікування того, що прийде хтось, хто вирішить всі її проблеми. З іншого – це радше образ-заперечення, попередження про те, чого робити не можна. А не можна закриватися в собі, зациклюватися на думці і ставленні оточуючих та приховувати власні почуття, потрібно говорити про те, що хвилює, просити про допомогу, коли це потрібно, звертати увагу і на вчинки, а не лише на слова.
Тому слухаючи сповідь Ханни, виникає двояке почуття: так, безперечно жаль юне загублене життя, але разом з тим викликає нерозуміння і навіть гнів те, ЩО саме вона вважає глобальними проблемами, вирішити які можливо лише самогубством. Об’єктивно її вчинок оцінити важко, однак більше скидається на те, що Ханна – це узагальнене застереження і тим, хто бачить її в собі, і тим, хто, як Клей, перебуває поруч та мовчазливо спостерігає...
...Проте, якщо розглядати твір на більш узагальнюючому та глобальному рівні, то це історія про загальну відповідальність всіх і за все, про дорослішання і намагання зберегти себе, про вчинки і прийняті остаточні рішення, після яких вже немає вороття. І це робить книгу універсальною та актуальною для всіх, не залежно від країни чи віку читача.
Оксана Пелюшенко, редактор рубрики «Книги».
Матеріал взято з сайту "Читай"
