Мережа публічних бібліотек територіальних громад області за часи окупації зазнали чи не найбільших руйнувань. Повністю знищені Урожайненська та Зміївська сільські бібліотеки Бериславської міської територіальної громади, згоріли дві бібліотеки у Великоолександрівській селищній територіальній громаді, знищені три бібліотеки у Високопільській селищній територіальній громаді, в т. ч. центральна. Цей перелік можна продовжувати. Більшість бібліотек були пограбовані та пошкоджені.
Російські військові розміщувались у бібліотечних приміщеннях, перетворивши їх на звалища: лушпиння, порожні пляшки від алкоголю, насіння, використані контрацептиви, зламані меблі. Книжковий фонд здебільшого знищений. Комп’ютерів, DVD, обігрівачів, чайників, навіть дисків із фільмами та мультфільмами – нічого не залишилося. Поробки, намиста, вишивки стрічками, торбинки, браслети, які з любов’ю збирались у бібліотеках, – відсутні. У бібліотеках облаштовувались і місця для снайперів.
Зі спогадів директорки КЗ “Білозерська Публічна бібліотека
ім. П. Григоренка” Г. Гринчук, про те, що вона побачила дорогою до свого кабінету, коли навідалась в книгозбірню, щоб забрати документи:
«…сходи були брудні, в потіках від води і сечі (запах бив у ніс одразу); далі впали в очі вибиті двері, книги на підлозі; виставкові стелажі валялися в кутках, деякі каталожні ящики вивернуті; у читальній залі під вікнами валялися спортивні мати, спальні мішки і було багато солдатів зі зброєю, які підозріло спостерігали за мною; по всьому коридору військові обладнали собі місця для відпочинку та спостереження; у директорському кабінеті сейф, на той час, був цілий, тому документи забрала і швидко покинула бібліотеку. Хоч руки і ноги тремтіли від страху, але вже була рада, що цінні документи були в безпеці. Після цього візиту жодного доступу до бібліотеки не було аж до деокупації».
КЗ «Станіславська публічна бібліотека» Станіславської територіальної громади окупанти теж перетворили на звалище, книжковий фонд був знищений на 40 %, комп’ютерна техніка і все цінне вкрадене.
«Після Zолдатів із 50 експонатів лишилось 7. Але це ще не найгірше. Тут таке…
Коли з виставкової сорочки, що була задубіла й чорна мов кора, після замочування зійшов пил і бруд, то виявилось, що вона … в крові. Вся, наче нею не витирали, а затикали рани…
Мені казали місцеві жителі: бібліотеку використовували як катівню. Я не повірила. Не хочеться одразу в таке вірити. Та під час огляду та прибирання я не знайшла в ній мотузок, плям крові чи рваного одягу, чи чогось, що нагадувало б про ув’язнення. Тільки дві стяжки. А тепер думаю: от куди ділися інші наші рушники. Мабуть і ними витирали кров. Страшно… Страшніше за бомбування…» (Зі сторінки директорки Станіславської бібліотеки О. Маляренко у ФБ 22.12.2022 р.).
З початку деокупації Херсон та інші громади області залишаються під обстрілами російської армії. В результаті станом на 1 січня 2026 р. на звільненій частині Херсонської області 36 публічних бібліотек повністю зруйновані, а 71 – пошкоджені або частково зруйновані та потребують капітального ремонту.
Та незважаючи на ризики для життя, бібліотеки продовжують працювати, адже, попри все, читачі приходять до бібліотечних закладів. Вони цікавляться українською літературою, значна кількість якої була вилучена або знищена російськими військовими під час окупації.
Сьогодні бібліотекарі територіальних громад Херсонщини, які перебувають на підконтрольній Україні території, незважаючи на постійні обстріли, продовжують працювати у різних напрямках: онлайн – в інформаційному просторі; волонтерять, в'яжуть шкарпетки військовим, роблять свічки для військових і т. ін.; беруть участь у роботі гуманітарних штабів своїх територіальних громад; стають учасниками акцій та мітингів; донатять на ЗСУ, надають допомогу постраждалим від війни; підтримують морально та матеріально своїх колег, які залишились в окупації.
Після звільнення перед бібліотеками постало складне завдання відновлення книжкового фонду, адже окупаційна влада вилучала з бібліотечних фондів книги про історичну пам'ять українського народу та національну свідомість.
Відновленню книжкових фондів бібліотек Херсонщини сприяли різноманітні проєкти, зокрема Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською», ініційований Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінем за підтримки Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнського проєкту «Єдині» та студентських мовних омбудсменів; вітчизняні видавництва, які надіслали нові видання; діяльність Українського інституту книги в межах програми «Українська книга».
Поповнюються фонди бібліотек новими книгами і завдяки підтримці пересічних українців та благодійних організацій. Ще під час окупації Херсона колективи Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука та Львівської Політехніки розпочали збір-акцію «Українська книжка – українській Херсонщині» серед авторів, різних громадських організацій та читачів.
«В бібліотеки Херсона в рамках цієї акції передали близько 2000 екземплярів книжок, 1000 – передав Український ПЕН – це професійне об’єднання письменників, редакторів та перекладачів. Підтримали нас і одесити, зібравши 256 368 гривень, на які було придбано і передано до бібліотечних фондів міста – 1558 екземплярів сучасної літератури, включаючи історичні», – розповіла Світлана Думинська, начальниця управління культури Херсонської міської ради.
Завдяки ініціативі «Різниця Є» блогерки Емми Антонюк та Книгарні Є кияни активно підтримали збір книжок для села Борозенське на Бериславщині.
«Передали до бібліотеки завдяки цій акції 542 книги. Нам почали присилати книги й люди, які хотіли просто допомогти. Нам почали надходити посилки з новими, нещодавно купленими, але вже прочитаними українськомовними книжками Напередодні нового року 22 книги, закуплені у видавництвах, передані ГО «Бібліотечна країна. Слідом за нашими публікаціями до бібліотеки масово пішли читачі, за книжками прийшла і молодь, побачивши на фотозвітах новинки», – з розповіді завідувачки бібліотеки Ірини Загребельної.
Сільська бібліотека в Посад-Покровському знаходилася в місцевому Будинку культури, який було повністю зруйновано під час бойових дій. Було знищено майже 13 тисяч книжок. Сьогодні Посад-Покровське, яке було зруйноване на 90%, активно відбудовується. Одним з перших, хто підтримав ідею відновлення бібліотечного фонду у зруйнованому селі, стала громадська організація «Український ПЕН» на чолі з Володимиром Єрмоленком.
«Нещодавно нашій бібліотеці організація «Український ПЕН» передала близько 1000 книжок – українських авторів, сучасна література, поезія, дитячі та юнацькі, історичні, наукові. Люди хочуть читати, запитують, коли ми відкриємося. … Ми мріємо, що поступово з відновленням села, сформуємо новий бібліотечний фонд, який буде популярний серед місцевих жителів. Читання книжок дає можливість розвиватися, думати, мріяти, жити майбутнім, творити його», – говорить Олена Демишева, завідувачка Посад-Покровською сільською бібліотекою.
З лютого 2023 року бібліотеки громади перетворились на центри психологічної та емоційної підтримки людей. Серед них КЗ «Благодатнівська сільська бібліотека». Для психологічної підтримки дітей у бібліотеці є дитяча ігрова зона, в якій можна проводити свій вільний час, творчо й інтелектуально розвиваючись. Для відвідувачів старшого віку постійно проводять зустрічі з психологинею пані Анжелою, представницею Польської гуманітарної акції (Polish Humanitarian Action), метою яких є надання психологічної допомоги постраждалим від стихійних лих і збройних конфліктів. Подібні зустрічі проводили і в Киселівській та Посад-Покровській сільських книгозбірнях.
Відновили свою діяльність і окремі бібліотеки Великоолександрівської, Нововоронцовської, Борозенської, Милівської, Станіславської, Високопільської та Чорнобаївської територіальних громад. Ці заклади стали насамперед центрами спілкування та психологічної допомоги жителям громад, осередками формування національної ідентичності. Вони були підтримані благочинним фондом Zimin Foundation з волонтеркою Олександрою Вахрушевою за форматом «книжки + ноутбук» для допомоги у відновленні постраждалих українських бібліотек.
Бібліотекарі звільнених громад Херсонщини, навіть перебуваючи у простої, не залишають своїх користувачів. Так, Старосільська сільська бібліотека Великоолександрівської ТГ, Борозенська сільська бібліотека Борозенської сільської ТГ, Олександрівська сільська бібліотека Станіславської ТГ проводять заходи для дітей своїх громад, ведуть сторінки в соціальних мережах. У Великоолександрівській публічній бібліотеці для жителів Великоолександрівської ТГ команда психологів Данської ради у справах біженців (DRC) провела заняття із циклу групових сесій, що спрямовані на психосоціальну підтримку. Щотижня проходять психологічні зустрічі жіночого кола «АУРА» за участю психолога Ірини Полякової з Благодійного фонду «Посмішка ЮА».
