Мережа публічних бібліотек територіальних громад області за часи окупації зазнали чи не найбільших руйнувань. Повністю знищені Урожайненська та Зміївська сільські бібліотеки Бериславської міської територіальної громади, згоріли дві бібліотеки у Великоолександрівській селищній територіальній громаді, знищені три бібліотеки у Високопільській селищній територіальній громаді, в т. ч. центральна. Цей перелік можна продовжувати. Більшість бібліотек були пограбовані та пошкоджені.
Російські військові розміщувались у бібліотечних приміщеннях, перетворивши їх на звалища: лушпиння, порожні пляшки від алкоголю, насіння, використані контрацептиви, зламані меблі. Книжковий фонд здебільшого знищений. Комп’ютерів, DVD, обігрівачів, чайників, навіть дисків із фільмами та мультфільмами – нічого не залишилося. Поробки, намиста, вишивки стрічками, торбинки, браслети, які з любов’ю збирались у бібліотеках, – відсутні. Вони тут облаштовували місця для снайперів.
У селі Борозенське Борозенської сільської територіальної громади окупанти використовували Будинок культури для свого перебування, де також заходилася і бібліотека.
«Зайшовши в бібліотеку після звільнення, я побачила розкидані книжки, гармидер, перекинуті меблі. Книжками закривалися вікна для захисту, як барикади, вони були пошматовані. Військові в кутках зробили вбиральню. Я для історії зробила фото бібліотеки після їх перебування, немає книжок про атовців», – розповідає Ірина Загребельна, завідувачка Борозенської сільської бібліотеки.
«На верхній поличці, посеред варварського хаосу і гармидеру, які залишили російські військові, я побачила, що непохитно стоїть шеститомник Тараса Шевченка. При близькому огляді виявилось, що перший і шостий – пошкоджені гострим предметом. Він вистояв – і ми вистоїмо», – каже завідувачка.
Зі спогадів директорки Білозерської публічної бібліотеки ім. П. Григоренка Г. Гринчук, про те, що вона побачила дорогою до свого кабінету, коли навідалась в книгозбірню, щоб забрати документи:
«…сходи були брудні, в потіках від води і сечі (запах бив у ніс одразу); далі впали в очі вибиті двері, книги на підлозі; виставкові стелажі валялися в кутках, деякі каталожні ящики вивернуті; у читальній залі під вікнами валялися спортивні мати, спальні мішки і було багато солдатів зі зброєю, які підозріло спостерігали за мною; по всьому коридору військові обладнали собі місця для відпочинку та спостереження; у директорському кабінеті сейф, на той час, був цілий, тому документи забрала і швидко покинула бібліотеку. Хоч руки і ноги тремтіли від страху, але вже була рада, що цінні документи були в безпеці. Після цього візиту жодного доступу до бібліотеки не було аж до деокупації».
Станіславську публічну бібліотеку Станіславської територіальної громади окупанти теж перетворили на звалище, книжковий фонд був знищений на 40 %, комп’ютерна техніка і все цінне вкрадене.
«Після Zолдатів із 50 експонатів лишилось 7. Але це ще не найгірше. Тут таке…
Коли з виставкової сорочки, що була задубіла й чорна мов кора, після замочування зійшов пил і бруд, то виявилось, що вона … в крові. Вся, наче нею не витирали, а затикали рани…
Мені казали місцеві жителі: бібліотеку використовували як катівню. Я не повірила. Не хочеться одразу в таке вірити. Та під час огляду та прибирання я не знайшла в ній мотузок, плям крові чи рваного одягу, чи чогось, що нагадувало б про ув’язнення. Тільки дві стяжки. А тепер думаю: от куди ділися інші наші рушники. Мабуть і ними витирали кров. Страшно… Страшніше за бомбування…» (Зі спогадів директорки Станіславської бібліотеки Олени Маляренко).
Сьогодні бібліотекарі деокупованих територіальних громад Херсонщини, незважаючи на постійні обстріли, продовжують працювати у різних напрямках: онлайн – в інформаційному просторі; волонтерять – в'яжуть шкарпетки військовим, роблять свічки для військових і т. ін.; беруть участь у роботі гуманітарних штабів своїх територіальних громад; стають учасниками акцій та мітингів; донатять на ЗСУ, надають допомогу постраждалим від війни; підтримують морально та матеріально своїх колег, які залишились в окупації.
В умовах війни дедалі більше громадян звертаються до книги як засобу психологічного розвантаження.
Головною проблемою залишається складне завдання відновлення бібліотечного фонду, адже протягом 255 днів російської окупації всіма методами знищувалася українська література в херсонських бібліотеках, окупаційна влада вилучала книги про історичну пам'ять українського народу та національну ідентичність.
Відновленню книжкових фондів бібліотек Херсонщини сприяли різноманітні проєкти, зокрема Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською», ініційований Тарасом Кремінем, уповноваженим із захисту державної мови (до 2026 р.), за підтримки Міністерства освіти і науки України, Всеукраїнського проєкту «Єдині» та студентських мовних омбудсменів; а також вітчизняні видавництва, які надіслали нові видання; діяльність Українського інституту книги в межах програми «Українська книга».
Поповнюються фонди бібліотек новими книгами і завдяки підтримці пересічних українців та благодійних організацій. Ще під час окупації Херсона колективи Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука та Львівської Політехніки розпочали серед авторів, різних громадських організацій та читачів збір-акцію «Українська книжка – українській Херсонщині».
«В бібліотеки Херсона в рамках цієї акції передали близько 2000 екземплярів книжок, 1000 – передав Український ПЕН – це професійне об’єднання письменників, редакторів та перекладачів. Підтримали нас і одесити, зібравши 256 368 гривень, на які було придбано і передано до бібліотечних фондів міста – 1558 екземплярів сучасної літератури, включаючи історичні», – розповіла Світлана Думинська, начальниця управління культури Херсонської міської ради.
Завдяки ініціативі «Різниця Є» блогерки Емми Антонюк та Книгарні Є кияни активно підтримали збір книжок для села Борозенське на Бериславщині.
«Передали до бібліотеки завдяки цій акції 542 книги. Нам почали присилати книги й люди, які хотіли просто допомогти. До нас надходили посилки з новими, нещодавно купленими, але вже прочитаними українськомовними книжками Напередодні нового року 22 книги, закуплені у видавництвах, передані ГО «Бібліотечна країна. Слідом за нашими публікаціями до бібліотеки масово пішли читачі, за книжками прийшла і молодь, побачивши на фотозвітах новинки», – з розповіді завідувачки бібліотеки Ірини Загребельної.
У 2023 році Петропавлівська сільська бібліотека Новоолександрівської сільської територіальної громади стала одним з переможців акції «25 книжкoвих пoдарунків для 25 бібліoтек», яку проводила видавнича майстерня «YAR» (м. Київ). Мета цієї акції – поповнення книжкових фондів сільських бібліотек, які постраждали внаслідок російської агресії. Зі слів головного редактора і директора Ярослава Карпця, до видавництва надійшов лист від однієї з сільських бібліотек:
«Доброго дня, я бібліотекар Петропавлівської сільської бібліотеки — це Херсонська область. Бібліотека повністю зруйнована, тому хочу потихеньку відновлювати книжковий фонд. До війни бібліотека працювала, тут збиралися і дорослі, і діти. І не тільки, щоб почитати чи взяти книжки, а й з користю провести час. Працював гурток «Натхнення» – це було єдине місце в селі, де можна було зібратися. Тут проводили різні заходи, літературні вечори, книжкові виставки. У нас був застарілий книжковий фонд, але все одно кожен для себе знаходив щось цікаве. 24 серпня 2022 року бібліотека була повністю зруйнована — прилетіли ракети, а потім зруйнували школу і магазини. Надія Рябчук».
У подарунковий комплект видавництво включило 17 книг, які вже отримали бібліотекарі. 21 жовтня 2023 року офіційно відкрила свої двері для читачів відновлена сільська бібліотека.
Сільська бібліотека в Посад-Покровському Чорнобаївської територіальної громади знаходилася в місцевому Будинку культури, який було повністю зруйновано під час бойових дій. Було знищено майже 13 тисяч книжок. Сьогодні Посад-Покровське, яке було зруйноване на 90%, активно відбудовується. Одним з перших, хто підтримав ідею відновлення бібліотечного фонду у зруйнованому селі, стала громадська організація «Український ПЕН» на чолі з Володимиром Єрмоленком.
«Нещодавно нашій бібліотеці організація «Український ПЕН» передала близько 1000 книжок – українських авторів, сучасна література, поезія, дитячі та юнацькі, історичні, наукові. Люди хочуть читати, запитують, коли ми відкриємося. … Ми мріємо, що поступово з відновленням села, сформуємо новий бібліотечний фонд, який буде популярний серед місцевих жителів. Читання книжок дає можливість розвиватися, думати, мріяти, жити майбутнім, творити його» (Олена Демишева, завідувачка Посад-Покровською сільською бібліотекою).
21 жовтня 2023 року офіційно відкрила свої двері для читачів відновлена сільська бібліотека у селі Олександрівка Станіславської сільської територіальної громади. Модульний будиночок, в якому наразі розміщується книгозбірня, надали представники релігійної громади Церкви Христа Спасителя (Херсон). Про це повідомила директорка закладу Світлана Пекалюк у Facebook:
«Модульна бібліотека працює для всіх бажаючих. За цей час у нас з’явилося багато друзів, завдяки яким наш фонд майже щодня поповнюється літературою для читачів різного віку».
Олександрівській бібліотеці допомагають Церква Христа Спасителя і Тетяна Синя, відділення “Просвіти” у Січеславі та її голова Сергій Тютюнник. Також до благодійної справи долучилися письменники Альона Мовчан, Оксана Давидова, Василь Біднов, брати Капранови та ще багато інших митців, які зробили вагомий внесок у формування бібліотечного фонду.
З лютого 2023 року бібліотеки громад перетворились на центри психологічної та емоційної підтримки людей. Серед них Благодатнівська сільська бібліотека. Для психологічної підтримки дітей у бібліотеці є дитяча ігрова зона, в якій можна проводити свій вільний час, творчо й інтелектуально розвиваючись. Для відвідувачів старшого віку постійно проводять зустрічі з психологинею пані Анжелою, представницею Польської гуманітарної акції (Polish Humanitarian Action), метою яких є надання психологічної допомоги постраждалим від стихійних лих і збройних конфліктів. Подібні зустрічі проводили в Киселівській та Посад-Покровській сільських книгозбірнях.
Відновлені бібліотеки Великоолександрівської, Нововоронцовської, Борозенської, Милівської, Станіславської, Високопільської та Чорнобаївської територіальних громад стали насамперед центрами спілкування та психологічної допомоги жителям громад, осередками формування національної ідентичності. Вони були підтримані благочинним фондом Zimin Foundation з волонтеркою Олександрою Вахрушевою за форматом «книжки + ноутбук» для допомоги у відновленні постраждалих українських бібліотек.
Бібліотекарі звільнених громад Херсонщини, навіть перебуваючи у простої, не залишають своїх користувачів. Так, Старосільська сільська бібліотека Великоолександрівської ТГ, Олександрівська сільська бібліотека Станіславської ТГ та інші проводять заходи для дітей своїх громад, ведуть сторінки в соціальних мережах. У Великоолександрівській бібліотеці для жителів територіальної громади команда психологів Данської ради у справах біженців (DRC) провела заняття із циклу групових сесій, що спрямовані на психосоціальну підтримку. Щотижня проходять психологічні зустрічі жіночого кола «АУРА» за участю психолога Ірини Полякової з Благодійного фонду «Посмішка ЮА».
Бібліотеки регіону стали символом того, що навіть у найскладніших умовах культура здатна виживати і чинити опір. На деокупованих територіях вони стали чи не єдиним осередком культури та соціальним хабом, де люди отримують психологічну підтримку, спілкуються, мають доступ до інтернету, отримують допомогу з користування електронними послугами тощо.
