Українські «Фламінго» вдарили по росії. Колаж: Главред
Протягом січня 2026 року ЗСУ здійснили серію результативних ударів по об’єктах інфраструктури військового полігону «Капустин Яр». Ці удари привернули особливу увагу як через критичну важливість самого об’єкта, так і через їхній потенційний вплив на військові спроможності противника.
Стратегічне значення полігону
1946 рік. У післявоєнному СРСР створюється спеціальний ракетний полігон «Капустин Яр». Офіційна назва: 4-й Державний центральний міжвидовий полігон російської федерації (4 ГЦМП). Він стає одним із перших центрів радянської ракетної програми.
Основна частина полігону розташована в північно-західній частині Астраханської області рф. Окремі його ділянки (зони падіння ступенів ракет та випробувальні майданчики) виходять за межі країни й розміщені на території Атирауської та Західноказахстанської областей Республіки Казахстан. Загальна площа полігону становить близько 650 км².
«Капустин Яр» на карті. Фото: ТСН
Адміністративним центром є місто Знаменськ – закритий військовий населений пункт. Саме тут зосереджена значна частина інфраструктури забезпечення об’єкта, а також проживають військовослужбовці та персонал, залучені до функціонування полігону.
Знаменськ – місто, що обслуговує полігон «Капустин Яр». Фото: ГЛАВКОМ
Військова частина №15644 координує підготовку та проведення випробувань різних видів ракетного озброєння на території полігону.
Військові рф на полігоні. Фото: УНІАН
Протягом 1940–1950 рр. проводяться випробування німецьких балістичних ракет V-2. Полігон швидко перетворюється на ключовий майданчик для розвитку ракетної техніки.
Протягом 1957–1959 рр. полігон став майданчиком для випробування ряду ракет, зокрема Р-1, Р-2, Р-5, а також міжконтинентальної крилатої ракети «Буря».
1962 року 4 ГЦМП почав використовуватися як космодром, що дало можливість здійснювати запуски супутників, починаючи з «Космос-1».
Після 1991 року переходить під контроль рф та зберігає своє значення як центр випробувань і навчань ракетних військ. Тут здійснюються пуски балістичних і крилатих ракет, відпрацьовуються нові системи наведення та модернізовані бойові частини.
Період російсько-української війни. Полігон «Орєшнік» залишається одним із ключових майданчиків російської ракетної інфраструктури – місцем, де тестують нові зразки озброєння, проводять передстартову підготовку та бойові навчання.
21 листопада 2024 року відбувся перший бойовий запуск нової балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік».
З полігону «Капустин Яр» росіяни запускали балістичні ракети «Орєшнік» по Дніпру та Львову. Фото: Zaxid.net
Українські атаки на «Капустин Яр»
2024 рік. Об’єкт уперше публічно фігурує як потенційна ціль далекобійних засобів ураження. Російська сторона заявляє про «успішну роботу ППО», однак сам факт вибухів і активності в районі критичного об’єкту свідчить про досягнення українськими засобами значної оперативної глибини.
9 липня 2024 року українські дрони-камікадзе здійснили успішну атаку, в результаті чого було знищено 9 безпілотників.
Ударний безпілотник «Бобер» в Астраханській обл. Фото: ASTRA
2025 рік. Періодично з’являється інформація про інциденти в районі полігону, формуючи уявлення як про об’єкт, який більше не перебуває поза зоною досяжності українських засобів ураження.
Січень 2026 року. З’являються перші повідомлення про пошкодження «Капустиного Яру». Згідно відкритих даних, під удар могли потрапити технічні майданчики та елементи забезпечення випробувального процесу.
15 січня 2026 року зафіксовано повторні вибухи. Російська сторона традиційно заявляє про «успішну роботу ППО», однак супутникові знімки та повідомлення місцевих жителів вказують, що під удар потрапили не лише допоміжні споруди, а й локація, яка є історичним та технологічним ядром ракетних розробок:
– на 105-му майданчику зафіксовано пошкодження котельні – об’єкта, що забезпечує функціонування споруди;
– на 28-му майданчику відмічено сліди потужного влучання. Саме ця ділянка відома як комплектувально-випробувальна база, яка використовувалася для робіт над балістичною ракетою середньої дальності РСД-10 «Піонер». У сучасній російській «державній риториці» ідеологічним продовженням цієї системи вважається комплекс «Орєшнік».
105-й майданчик полігону «Капустин Яр» до і після атаки. Фото: Dnipro Osint
Унікальний удар «Фламінго»
Січень 2026 року. Інформація про серію атак набуває системного характеру. Аналітики відзначають розширення географії уражень та зростання дальності українських засобів.
23 січня – 2 лютого 2026 року оприлюднено підтвердження, що для атаки на об'єкти полігону «Капустин Яр» ЗСУ задіяли власні розробки – далекобійний ракетний комплекс «Фламінго».
У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили: «Для ураження цілей застосовувалися засоби дальнього радіусу дії українського виробництва».
Відео: Українські війська атакували полігон «Капустин Яр»
Вперше українське військове командування засвідчило результативність «Фламінго» у бойових умовах. Попередні епізоди імовірного використання комплексу залишалися на рівні здогадок та неофіційних витоків у медіа.
Факт застосування вітчизняної зброї по полігону «Капустин Яр» маркує нову еру в далекобійних можливостях України. Такий розвиток подій наочно ілюструє, що дипломатичне врегулювання може бути реальним лише за умови «підвищення ціни війни» для самого агресора.
