Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Руслан Сторчеус

Руслан Сторчеус
(1979-2014)

Новини про загибель українських військових у важких боях під Іловайськом у серпні 2014 року вразили не лише Україну, а й увесь світ.

Серед перших загиблих був командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» Руслан Сторчеус.

Народився Руслан 11 січня 1979 року в Херсоні, в родині робітників. Освіту здобув у Херсонському державному педагогічному інституті, за спеціальністю «Географія і біологія». 

Будучи  юним студентом педагогічного університету, проходив практику в школі як майбутній учитель біології та географії. Тоді Руслан проявив себе як активний та комунікаційний юнак, який зміг вгамувати та зібрати навколо себе непосидючих школярів, викликавши в них неабиякий інтерес до свого уроку.

У 2009 році він з відзнакою завершив навчання в Херсонському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, отримавши повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобувши кваліфікацію спеціаліста-юриста. 

Впродовж 2001—2014  років побудував успішну кар’єру у юриспруденції.

Руслан Сторчеус був активним учасником Помаранчевої революції 2004 року. Його незламна жага до правди та безмежна любов до своєї країни побудили Руслана до боротьби – від початку Євромайдану, з перших днів він стояв пліч-о-пліч з активістами й не відступав до перемоги.  

Пізніше він приєднався до Народної Самооборони Херсона.  А вже у травні 2014 року Руслан вступив у лави добровольців підрозділу УМВС України в Херсонській області. Його  харизма лідера дозволила зібрати навколо себе відважних патріотів, і багато з них разом із ним приєдналися до батальйону "Херсон". Під його керівництвом на фронт вирушив боєць Олег Пєшков.

Відважний командир Руслан Сторчеус відзначався своїм жвавим і наповненим енергією характером. Його внутрішня вибуховість завжди була в гармонії з незламною жагою до життя та прагненням до справедливості.

"Свобода варта того, аби її захищати," – ці слова, які Руслан Сторчеус висловив у одному зі своїх інтерв'ю, здавалися найбільш точним відображенням його життєвої філософії. Ця фраза найкраще втілювала його відданість ідеї свободи та готовність приймати виклики для її захисту.

Руслан був тим, кого навіть найскладніші моменти не зломлювали. Його душа завжди була переповнена  оптимізмом, незламною вірою у позитивний вихід. Ті, хто мав честь його знати, не знають жодного випадку, коли він відрікся би від своєї мети. Навіть у найгарячішій точці він вирушав з великою впевненістю, що разом із своїм батальйоном зможе стати на захист та утримати свої позиції.

25 серпня 2014 року сталася невимовно трагічна подія – Руслан Сторчеус разом із водієм Олегом Пєшковим стали жертвами засідки терористів в Іловайську. Ця жахлива подія несподівано позбавила нас молодого, енергійного чоловіка і зразкового батька. Вона також сильно сколихнула нашу країну, глибоко вразила кожного і заставила нас вкотре задуматися над тим, наскільки близьким може бути горе і наскільки підступна може бути війна.

31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Похований на кладовищі Геологів м. Херсон, на Меморіалі пам'яті загиблих бійців АТО.


За матеріалами з відкритих Інтернет-джерел

Календар подій

1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22232425262728
2930