Фото: РБК-Україна
Ураження українськими силами одного з ключових підприємств оборонно-промислового комплексу країни-агресора стало подією, яка виходить далеко за межі звичайного військового епізоду. Йдеться не просто про вибух чи пошкодження виробничих приміщень, а про удар по серцю ракетної програми російської федерації.
Ядерна тріада та ракети проти України
У 1759 році у місті Воткінськ (сучасна Удмуртська Республіка, росія) засновано залізоробний завод. Об’єкт створили для виплавки металу та забезпечення військово-промислових потреб російської імперії.
Протягом 1760-1890 років підприємство виробляє артилерію, металоконструкції, важке машинобудівне обладнання. Формується виробнича школа, орієнтована насамперед на оборонні замовлення.
Фото: Zaxid.net
Протягом 1970–1980 років закріплюється статус одного з центрів виробництва міжконтинентальних балістичних ракет. Підприємство працює на ядерне стримування СРСР та глобальну військову конфронтацію.
З 1991 року підприємство переходить під контроль російської федерації та інтегрується у її військово-промисловий комплекс. Масштаби важливості заводу для росіян настільки значні, що навколо нього викопані рови і облаштовано замінований периметр.
Воткінський завод на карті. Фото: Українські новини
З 2000 років розгортається серійне виробництво міжконтинентальних балістичних ракет РС-24 «Ярс» та їх модифікацій. Паралельно завод забезпечує виготовлення балістичних ракет ЗМ-30 (Р-30) «Булава» для підводних човнів проєкту 955А «Борей-А», формуючи морську складову ядерної тріади рф.
З 2010 року підприємство переходить до серійного виробництва ракет для ключових ударних комплексів рф:
– ОТРК «Іскандер-М»;
– авіаційного комплексу «Кинжал»;
– балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік».
Один з цехів Воткінського заводу. Фото з відкритих джерел
З 2014 року ракети цього виробництва починають системно застосовуватися проти України. Підприємство переходить із категорії стратегічного резерву до інструмента реальної війни.
Після 24 лютого 2022 року значення заводу різко зростає. В умовах санкцій, технологічних обмежень та ізоляції рф він залишається одним із ключових вузлів виробництва стратегічних і оперативно-тактичних ракет, що використовуються проти України.
Зима 2025–2026 років. Балістичні ракети «Іскандер-М» стають одним із головних інструментів масованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Це період системного ракетного тиску на енергосистему.
За даними радника міністра оборони України Сергія Бескрестнова (позивний «Флеш»):
– держава-агресор виробляє близько 60 ракет «Іскандер» щомісяця;
– близько 90% комплектуючих – російського виробництва.
Це свідчить не про використання залишків із складів, а про стабільне серійне виробництво, яке підтримує регулярність ударів і формує довгострокову ракетну загрозу.
Ключові особливості удару
20 лютого 2026 року Воткінський завод став законною ціллю для «українських пташок», які подолали понад 1400–1600 км.
«Це був найдовший удар крилатою ракетою в історії, і це ще був не максимум можливостей «Фламінго», – заявила технічний директор компанії Fire Point Ірина Терех.
Президент України Володимир Зеленський повідомив: «Я не буду казати, якою кількістю били цього разу «Фламінго». Хочу лише сказати: були збиття русскім ППО, були незбиття і були чіткі влучення. Але найголовніше – всі ракети, які вийшли, всі долетіли до об’єкта. Я вважаю, що це найголовніший успіх, тобто ми говоримо про високу якість і влучність».
Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив факт ураження та тип використаного озброєння. За даними військових, на території підприємства зафіксовано пожежу.
Пожежа на Воткінському заводі після удару ЗСУ. Фото: Fair.org.ua
Співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман публікує відео з пусками ракет «Фламінго», яке збігається в часі з новинами про ураження об’єкта в Удмуртії.
Після публікації супутникових даних, OSINT-проєкт Кібер Борошно оприлюднив знімки, які фіксують суттєві пошкодження одного з виробничих корпусів.
Внаслідок влучання однієї ракети «Фламінго» з бойовою частиною 1150 кг був повністю знищений корпус заводу номер №19, де розташований гальвано-штампувальний цех.
Фото: Exilenova+ / Telegram
Таких результатів вдалося досягнути завдяки модифікації бойової частини «Фламінго», яка призначена для ураження саме великогабаритних цілей. Ключову роль відіграла також зміна тактики застосування ракет.
Головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман підкреслює, що ракета постійно вдосконалюється, зокрема в частині навігації. За його словами, команда працює над підвищенням точності карт рельєфу до похибки близько одного метра по висоті. Це дозволить повноцінно застосовувати систему TERCOM (Terrain Contour Matching, орієнтація за контуром місцевості) та здійснювати польоти без використання GPS.
Мультирівневий ефект удару
Удар по Воткінському заводу виходить за рамки суто військової події.
Подібні атаки створюють «потужний резонанс» на трьох рівнях.
Тактичний рівень. Пошкодження виробничого майданчика створює низку безпосередніх наслідків:
– порушення безперервності технологічного циклу;
– пошкодження обладнання та критичних вузлів;
– затримки у складанні та тестуванні ракетних систем;
– необхідність екстреного перерозподілу ресурсів і персоналу.
Стратегічний рівень:
– послаблення виробничої стійкості ракетної галузі;
– розрив або ускладнення зв’язків між суміжними підприємствами;
– зростання витрат на відновлення, безпеку та логістику;
– зміщення термінів виконання державних оборонних замовлень.
Геополітичний рівень. Ураження стратегічного об’єкта в глибині території рф демонструє:
– інвестиції в високоточні та безпілотні системи дають вимірюваний ефект;
– Україна здатна діяти асиметрично, не покладаючись виключно на фронтові ресурси;
– підтримка трансформується у конкретні операційні можливості.
