Фото з відкритих джерел
Війна у центрі Європи в 21-му сторіччі. Цю словесну конструкцію в останнє десятиріччя можна було часто почути від людей, яким бракувало слів, аби описати свій подив, жах, обурення подіями в Україні. Здавалося, що класична війна, де артилерійський снаряд чи ракета «Граду» руйнує будинок, валить диспетчерську вежу аеропорту, де з’являється поняття «ветерани» – це не про новітню історію Європи. Але реальність була саме такою: у 2014 році в українських містах почалася війна, і цією війною керувала росія. Попри те, що після 2014 року західні і українські OSINT-спільноти, аналітичні центри і журналісти здійснили десятки розслідувань російської присутності у Криму та на Донбасі, багато медіа та інституцій Заходу уникали називати росію стороною війни. Остаточне розуміння цього прийшло лише після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Мешканці залишають місто. Київ, 24 лютого 2022 року. Фото: Chris McGrath/Getty I
В Україні цей період іронічно називають «Київ за три дні». Причин тому кілька: по-перше, саме такий прогноз на падіння Києва давали численні спікери російської пропаганди. По-друге, державна російська агенція «РИА Новости» випадково опублікувала заготовану наперед статтю про перемогу росії – вона була встановлена на автоматичну публікацію 26 лютого. По-третє, як пізніше з’ясувалось із західної преси, три дні опору пророкували Києву й деякі західні уряди. Саме те, що Україні вдалося встояти ці три дні, переломити ситуацію та зруйнувати плани володимира путіна на бліцкриг, на думку багатьох оглядачів, відкрило двері для серйозної, тривалої і високотехнологічної допомоги від Заходу на наступні роки. Менше з тим, цей етап був кровопролитним та болючим для України: досі тривають розслідування того, чому російські війська так швидко змогли пройти кримські перешийки, наскоком захопити південні Херсон та Маріуполь, а також пройти за один день всю Чорнобильську зону відчуження та зайти на танках у передмістя столиці.
У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів із півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції. План російського бліцкригу був зламаний, проте багато українців пережили окупацію, зазнали тортур, ув’язнення або загинули.
Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.
За три роки від повномасштабного вторгнення український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Війна перетворила велику 44-мільйонну країну в «епіцентр страждань та болю», – казав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час візиту до Києва.
Це втрати людського капіталу: загиблі, поранені, люди, які втратили домівки і засоби для існування, вимушено переміщені особи всередині країни. Продовжується повзучий виїзд українців за кордон та їхня асиміляція там. За останніми оцінками ООН, станом на 18 листопада 2023 року число мігрантів за межами України становило 6,8 млн осіб. За 2024 рік їхня кількість зросла майже на пів мільйона осіб. Чим довше триває війна, тим більше зовнішніх мігрантів адаптується і приймає рішення не повертатись. Посилюється дефіцит кадрів для економіки через мобілізацію і виїзд, що є суттєвим обмеженням на зростання.
Також війна приносить щоденні руйнування і втрати у фізичному капіталі. Енергетика, транспортна логістика, промисловість… Останні оцінки Світового банку виходять зі збитків для економіки на суму майже $0,5 трлн, але вони робилися майже рік тому (у лютому 2024 року).
Найбільш складна ситуація залишається в енергетиці. Державою-агресором було здійснено 13 цілеспрямованих атак на енергетичну інфраструктуру, у яких було задіяно близько 1200 балістичних та крилатих ракет. Захоплені у березні 2022 року шість енергоблоків-мільйонників Запорізької АЕС, підірвана у червні 2023 року Каховська ГЕС, необхідність постійного відновлення після кожної атаки пошкоджених магістральних та розподільчих ліній електропередач та високовольтних трансформаторних підстанцій… Маємо дуже серйозний дефіцит генерації. Як наслідок – регулярні аварійні та планові обмеження енергопостачання для населення та бізнесу.
Не дивлячись на війну та її наслідки, економіка відновлюється другий рік поспіль у надскладних умовах. За підсумками 2024 року реальний ВВП зріс приблизно на 4%. З урахуванням минулорічного зростання, за 2023-2024 рр. ми відіграємо близько чверті падіння першого року повномасштабної війни. Реальний ВВП на кінець 2024 року складає 78% від рівня 2021 року. При цьому слід зауважити, що у порівнюваних умовах (контрольована територія, чисельність населення) відновлення є більш відчутним. Скорочення населення на тлі економічного зростання призводить (хоч певною мірою і штучно) до підйому подушового ВВП.
Суттєвим досягненням 2024 року можна вважати системну детінізацію економіки.
У цілому, завдяки детінізації, за 11 місяців отримано додатково до бюджету $1,6 млрд (рік тому – $1,5 млрд), які пішли на зміцнення Сил безпеки і оборони України.
Маємо чимало позитивних прикладів щодо окремих галузей та сфер.
Приміром, легальні обороти в торгівлі збільшилися у 2024 році на 34% або на 105,6 млрд грн.
Ринок грального бізнесу у січні-листопаді сплатив до бюджету 16 млрд грн проти 0,2 млрд грн у 2021 році.
За 11 місяців поточного року надходження від паливного ринку до бюджету склали 22,4 млрд грн. Це на 5,6 млрд грн більше, ніж за 11 місяців 2023 року, і на 10,8 млрд грн – ніж за аналогічний період 2021 року.
В алкогольній галузі виторги за 11 місяців зросли на 25%, обсяг сплачених податків збільшився на 1,8 млрд грн. В торгівлі ювелірними виробами виторги зросли на 40%, а в сфері реалізації електроніки – на 25%. Обсяг тіньового сектору у тютюновій галузі скоротився до 13%.
Війна в Україні – це не просто регіональна криза, у неї є далекосяжні наслідки, які торкаються різних регіонів світу. Конфлікт завдав серйозного удару світовій економіці, призвівши до повільнішого зростання і швидшої інфляції.
Аналізуючи багатосторонні наслідки війни в Україні, можна визначити три аспекти:
1. Зростання цін на біржові товари й тиску інфляції
Росія та Україна є великими постачальниками біржових товарів. Через війну вони не працюють, як раніше. Світові ціни на нафту, газ та пшеницю стрімко підскочили (торік. – Forbes). Враховуючи, що йдеться про 30% світового експорту самої лише пшениці, ціни на продовольство сягнули рекордних рівнів.
2. Порушення в торгівлі та ланцюгах постачання між сусідніми країнами
Сусідні країни змушені справлятися із порушеннями в торгівлі, ланцюгах постачання і ремітуванні (боргова операція). На це наклався безпрецедентний потік біженців. Згідно з даними ООН, на Східну Європу припадає найбільше витрат через понад 3 млн біженців з України.
Країни, в яких торгівля, туризм і фінанси найбільше залежать від росії та України, теж відчувають додатковий тиск. Європейські країни, які сильно покладаються на імпорт російського газу, зіткнулися зі зростанням інфляції та повільнішим відновленням від пандемії.
3. Зменшення впевненості бізнесу та інвесторів
Геополітична напруга спровокувала невпевненість бізнесу та інвесторів в усьому світі. Ціни на активи опинилися під тиском, що призвело до погіршення фінансових умов.
Окрім негайних наслідків, війна в Україні може ще й фундаментально змінити світовий економічний і геополітичний порядок. Переосмислення енергетичної торгівлі, реконфігурація ланцюгів постачання, фрагментація платіжних мереж і переоцінка валютних резервів – це лише деякі із довгострокових наслідків війни.
Фото: ТСН.ua
Головні втрати для України
- Величезні людські втрати серед військових та цивільних осіб. За конфіденційною оцінкою України, зробленою у 2024 році, кількість загиблих українських військових становить 80 000, а поранених – 400 000, пише видання Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.
- Масштабні руйнування інфраструктури, житлових будівель, важливих підприємств.
- Захоплені у березні 2022 року шість енергоблоків-мільйонників Запорізької АЕС, підірвана у червні 2023 року Каховська ГЕС.
- Підвищення навантаження на економіку, зокрема, через витрати на оборону та відбудову.
- Збитки, завдані інфраструктурі України внаслідок російських атак, на січень 2024 року склали майже $155 млрд. Втрати промисловості та підприємств – $13,1 млрд. Зруйновані понад 250 000 житлових будинків.
- Загальна ж вартість відбудови та відновлення в Україні становить $486 млрд впродовж наступного десятиліття, згідно з оновленим звітом ООН, Світового банку, Єврокомісії та українського уряду RDNA3.
Головні втрати для росії
- Тисячі загиблих і поранених військових, що значно вплинуло на моральний стан російської армії.
- Територіальні втрати: частина Курської області.
- Технологічні та економічні санкції, які мали серйозний вплив на економіку і призвели до її рецесії.
- Втрата міжнародної підтримки, а також ізоляція на міжнародній арені, включаючи санкції та бойкот на багатьох рівнях.
- Українські військові знищили третину з 80 військових кораблів Чорноморського флоту рф, «досить багато» пошкодили.
Фото: Russianships.info
Втрати російської армії в Україні станом на 02.02.2025
- особового складу – приблизно 840360 (+1320 за попередню добу);
- танків – 9908 (+6);
- бойових броньованих машин (ББМ) – 20667 (+14);
- артилерійських систем – 22538 (+45);
- реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 1267 (+1);
- засобів протиповітряної оборони – 1050 (+0);
- літаків – 369 (+0);
- гелікоптерів – 331 (+0);
- безпілотників оперативно-тактичного рівня – 23793 (+99);
- крилатих ракет – 3054 (+0);
- кораблів/катерів – 28 (+0);
- підводних човнів – 1 (+0);
- автомобільної техніки та цистерн з паливом – 35709 (+80);
- спеціальної техніки – 3729 (+2).
Вартість втрат російської армії з 24.02.2022 по 02.02.2025
(млн доларів США)
|
Військова техніка
|
Вартість
|
|
Засоби ППО
|
7350,0
|
|
ББМ
|
12338,2
|
|
Гармати
|
18030,4
|
|
Автомобілі та автоцистерни
|
5320,6
|
|
Гелікоптери
|
3454,6
|
|
Крилаті ракети
|
9162,0
|
|
РСЗВ
|
1141,6
|
|
Літаки
|
6936,8
|
|
Кораблі (катери)
|
1456,0
|
|
Танки
|
15357,4
|
|
БПЛА
|
2117,6
|
|
Разом
|
82665,3
|
Суттєвими є й демографічні втрати від воєнних дій, які поки що важко оцінити. Але, за результатами дослідження ЄБРР, у світі навіть через 25 років після закінчення воєн населення постраждалих країн залишалося помітно меншим, ніж у співставних країнах без збройних конфліктів. Основними складовими цих втрат є жертви військових дій, відтік біженців і зменшення народжуваності.
На початку повномасштабного вторгнення близько 8 млн українців змушені були шукати прихисток за межами України. Наразі близько 6,5 млн залишаються жити в Європі та деінде по світу, як свідчать дані ООН.
