
Фото: Суспільне/Новини
З початком повномасштабного російського вторгнення в 2022 році життя мільйонів українців змінилося кардинально. Країна стала полем битви за свободу і демократію, що не тільки змінило побут і ритм життя населення, а й вплинуло на ментальне здоров’я кожного українця.
Найскладніше жах війни відбивається на тендітній психіці підлітка, який ще тільки пізнає світ і формує своє уявлення про безпеку та стабільність. Сьогодні, в Україні, кожна дитина є свідком, а часто й жертвою цієї жорстокої реальності..
У контексті війни психічне здоров’я підлітків зазнає значного удару, адже цей період є вирішальним для їхнього особистісного зростання. Психологічні наслідки війни для юних людей можуть бути багатогранними й мати тривалий ефект, проявляючись в емоційних коливаннях, змінах у поведінці та когнітивних проблемах. У воєнній дійсності діти та підлітки часто стикаються з прямими загрозами їхньому життю, втратою близьких, руйнуванням їхнього звичного світу, а також із пануючою невизначеністю та страхом щодо майбутнього
Війна не обирає. Її відголоски проникають у кожну дитячу кімнату, у кожне підліткове серце. Звуки сирен, вибухи, розповіді дорослих, втрата домівок, розлука з близькими – все це залишає глибокі шрами на несформованій дитячій психіці. Тривожність, страх, розгубленість, агресія, апатія – це лише деякі з емоцій, з якими щодня стикаються наші діти.
За даними досліджень, 73% українських підлітків найбільше хвилює війна. Вона тісно «вплетена» в життя молоді, викликає тривожність та страх за майбутнє. Найбільших змін саме через війну зазнало життя 87% підлітків.
Під час війни підлітки дуже добре розуміють, що відбувається.
Підлітки, як і дорослі, активно слідкують за новинами, обговорюють ситуацію в країні. Вони як перебирають на себе частину хвилювань від батьків, якщо бачать їх занепокоєння, так і хвилююся й самі. Також підлітки можуть відчувати злість та навіть підвищену агресивність. На тлі війни ці відчуття особливо загострюються
Як же розпізнати тривожні сигнали?
Батькам та вчителям варто бути особливо уважними до змін у поведінці дитини чи підлітка. До таких сигналів можуть належати:
- Порушення сну та апетиту: безсоння, нічні жахи, надмірна сонливість або відмова від їжі чи переїдання.
- Зміни в настрої: дратівливість, плаксивість, апатія, втрата інтересу до улюблених занять.
- Проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю: труднощі з навчанням, неуважність, забудькуватість.
- Поява страхів та тривог: нав’язливі думки, надмірна тривога за себе чи близьких, боязнь темряви, гучних звуків тощо.
- Регрес у поведінці: повернення до молодших форм поведінки, таких як смоктання пальця, енурез, надмірна залежність від дорослих.
- Агресивність та імпульсивність: спалахи гніву, фізична агресія, конфліктність.
- Замкнутість та небажання спілкуватися: відстороненість від друзів та родини, небажання ділитися своїми переживаннями.
- Фізичні скарги без видимих причин: головний біль, біль у животі, нудота, запаморочення, пов’язані зі стресом.
Важливо розуміти, що кожна дитина реагує на травматичні події по-різному. Деякі можуть бути більш емоційно вираженими, інші – більш замкнутими. Завдання батьків, вчителів і, звісно, лікарів – бути чуйними та підтримати їх незалежно від форми прояву їхніх переживань.

Фото: Radio M
Що ж ми, дорослі, можемо зробити, щоб допомогти нашим дітям та підліткам пережити цей складний час та зберегти їхнє ментальне здоров’я?
Запитуйте у підлітка: «Як у тебе справи?», «Як пройшов твій день?», «Що було нового, що було цікавого?». Запитуйте: «Як ми можемо вирішити це разом?» Будьте максимально залученими у життя дитини. Що більше проявляти зацікавлення до життя підлітків, тим менше вони закриватимуться у собі. Водночас, якщо дитині хочеться побути на самоті, потрібно дати їй таку можливість
- Створіть безпечне та стабільне середовище. Наскільки це можливо в умовах війни, намагайтеся підтримувати рутину, забезпечувати відчуття передбачуваності та спокою.
- Будьте поруч та слухайте. Дайте дитині можливість висловити свої почуття та страхи. Уважно слухайте, не засуджуйте та не знецінюйте їхні переживання.
- Говоріть про війну чесно, але відповідно до віку дитини. Не приховуйте правду, але подавайте інформацію дозовано та зрозуміло, запевняючи у своїй підтримці та вірі в перемогу.
- Заохочуйте ігри та творчість. Гра є природним способом для дітей виражати свої емоції та переживання. Забезпечте їм можливість гратися, малювати, ліпити, займатися іншими творчими заняттями.
- Обмежте вплив «травмуючої» інформації. Контролюйте, що дитина дивиться та читає, оберігайте її від надмірного впливу новин та зображень насильства.
- Подавайте власний приклад. Діти вчяться у нас, дорослих. Демонструйте спокій, стійкість та віру в майбутнє.
- Звертайтеся за професійною допомогою, якщо це необхідно. Якщо ви бачите, що дитина або підліток має серйозні емоційні труднощі, не соромтеся звернутися до дитячого психолога або психотерапевта. Раннє втручання може запобігти розвитку більш серйозних проблем у майбутньому.
Щоб мати ресурс і можливості допомогти дитині, батькам варто пам’ятати про власні сили, стійкість та піклуватися про себе.
- Їжте та спіть. Якщо харчування доступне, обов’язково їжте і ви, а не лише годуйте дитину.
- Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш добрий фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини.
- Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися по допомогу не соромно, навпаки – це ознака сили і справжньої турботи.
- Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, розповідайте про свої емоції та переживання.
- Телефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне підтримати і вас, і того, кому ви його адресуєте.
- Дозвольте собі думати про майбутнє, а не про минуле, тобто мріяти, планувати, обговорювати з важливими людьми, що ви зробите найперше після закінчення війни. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося, або в тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка. Почуття провини відбирає сили.
Наші діти – це наше майбутнє. Вони несуть на своїх плечах тягар війни, якого не повинні були б знати. Наш обов’язок – оточити їх турботою, розумінням та підтримкою, допомогти їм зцілити їхні зранені душі та вирости сильними та здоровими громадянами вільної України. Пам’ятаймо, що інвестиції в ментальне здоров’я нашого молодого покоління – це інвестиції в майбутнє нашої нації.
Використані джерела:
- Вплив війни на ментальне здоров’я дітей та підлітків: як розпізнати тривожні сигнали [Електронний ресурс] // Тлумацька міська рада : [вебсайт інтернет-вид. медіа рішень]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://tlumacka-gromada.gov.ua/news/1747725113/ – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.05.2025. – Дата звернення : 16.12.2025
- Підлітки найвразливіші до впливу війни, а молодь 18-24 років найнижче оцінює свій психічний стан – результати міжнародного опитування [Електронний ресурс] // Міністерство Охорони Здоров’я України : [вебсайт порталу Дія]. – Електрон. дані . – Режим доступу : https://moz.gov.ua/uk/pidlitki-na%C4%ADvrazlivishi-do-vplivu-vi%C4%ADni-a-molod-18-24-rokiv-najnizhche-ocinjue-svij-psihichnij-stan-%E2%80%93-rezultati-mizhnarodnogo-opituvannja . – Назва з екрана. – Дата публікації : 19.09.2023. – Дата звернення : 16.12.2025
- Строгова І. Як говорити з підлітками про війну? Поради психолога [Електронний ресурс] / Інна Строгова // Музей воєнного дитинства : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://warchildhood.org/ua/2022/08/17/talking-about-war-teens/ – Назва з екрана. – Дата публікації : 17.08.2022. – Дата звернення : 16.12.2025.
- Шкраба І. В складні часи війни. Як підтримати підлітків та стати для них опорою: гайд для дорослих [Електронний ресурс] / Ірина Шкраба // Українська правда. Життя : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/projects/pidlitky-i-viyna/2023/06/08/254740/ – Назва з екрана. – Дата публікації : 08.06.2023. – Дата звернення : 16.12.2025.
