З нагоди 2000-ліття
Різдва Христового
ЦЕРКВА НА ХЕРСОНЩИНІ:
ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
Науково-допоміжний бібліографічний покажчик
Херсон - 2002
| Укладач | Мокрицька Г.П. |
| Редактор-упорядник | Зелена Л.І. |
| Комп'ютерний набір Комп'терна верстка |
Смєшко О.В. |
| Відповідальна за випуск | Неділько Л.В. |
Вже десятиліття Україна є незалежною державою. Здобувши незалежність, молода держава засудила політику тоталітарної влади, стала на шлях цивілізованих відносин з церквою. Одним із перших її законодавчих актів став Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». За короткий час було сформовано конституційно-правове поле державно-церковних відносин, яке в основних параметрах відповідає міжнародним критеріям і стандартам.
Сучасна політика Української держави щодо релігії і церкви є вагомим чинником демократизації церковно-релігійного життя, оскільки вона сприяє як сталому динамічному розвитку мережі релігійних організацій, так і конфесійній різноманітності релігійного середовища відповідно до етноконфесійних та культурних потреб українського народу.
На відміну від інших областей України Херсонщина завжди була винятково конфесійно різноманітною. Наприкінці ХVIII століття на відвойованих у татар землях нашої нинішньої області поселялося багато колоністів - німців, сербів, шведів, євреїв, греків, поляків тощо. Вони принесли з собою свою культуру і духовність. Будувалися церкви, кірхи, синагоги, молитовні будинки, костьоли. Проте більшість населення було православним.
Наприкінці XIX ст. на Херсонщині німцями-колоністами поширюється баптизм, на початку XX ст. з'являються адвентисти сьомого дня та п'ятидесятники. На цей час на території області налічувалося понад 700 православних церков, два чоловічих та три жіночих православних монастиря.
Характеризуючи сьогоднішній стан релігійного життя в області, його можна оцінити як процес відродження багатьох релігій і деномінацій. Так, якщо на 1 січня 1992 року в області діяло 139 релігійних громад, в 1996 - 260, то станом на 1 січня 2001 року представлено 26 конфесій, в межах яких діє 503 офіційно зареєстровані релігійні громади. Це на 72 громади більше, ніж у 2000 році. Найбільше громад УПЦ - 240, УПЦ КП - 43, ЄХБ - 55, Християн Повного Євангелія - 26, мусульман - 20 тощо. Діє два монастиря: православний (УПЦ) та греко-католицький.
Домінуючим в області є православ'я. Три юрисдикції (керівники єпархій: Української православної церкви - архієпископ Іонафан, Української православної церкви Київського Патріархату - єпископ Даміан, Української автокефальної православної церкви - архієпископ Макарій) налічують 305 релігійних громад, що складає близько 60% релігійної мережі області.
Існують нетрадиційні релігійні течії. Серед них: Церкви Повного Євангелія - 26 релігійних громад, Новоапостольська Церква - 1 громада, Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони)- 1 громада, Свідомості Крішни - 1 громада.
Характерною є значна кількість протестантських релігійних громад: християни віри євангельської, євангельські християни баптисти, адвентисти сьомого дня, євангельські християни, лютеранські церкви, євангельські менноніти, пресвітеріанська церква, товариства Свідків Єгови тощо. Вихідці з Галичини заснували греко-католицькі громади. Зареєстровані громади римо-католиків, іудеїв-хасидів ХАБАД та ін.
Значне зростання кількості громад в області, звичайно, не свідчить про відсутність у них проблем. Адже в більшості населених пунктів культові споруди за атеїстичної доби були буквально зметені з лиця землі, а ті, що вціліли, знаходяться в жалюгідному стані, тому віруючим знадобляться роки, щоб їх відремонтувати і надати їм належного вигляду. Завдяки величезній людській самопожертві, щедрій фінансовій підтримці окремих спонсорів вдалося знову зробити аварійні споруди справжніми Божими храмами.На виконання розпорядження Президента України від 21 січня 2000 року № 20/2000-рп «Про проведення захисних заходів щодо збереження культових споруд», що є історико-культовими пам'ятками, та з метою їх збереження Херсонською обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 02.02.2000 № 118 «Про комплексне дослідження технічного стану і проведення захисних робіт історико-культурних пам'яток культового призначення». На сьогодні залишається актуальним і те, що багато релігійних громад гостро потребують культових споруд, релігійних атрибутів.
У діючих в області релігійних громадах налічується 380 священнослужителів, їх середній вік 35-45 років. Готує кадри священнослужителів Християнський Таврійський інститут (ЄХБ).
Розвивається видавнича діяльність. Періодично виходять 5 релігійних видань. Крім того, понад 20 газет малого формату видаються при церквах УПЦ.
З метою проведення благодійної, викладацької, місіонерської роботи, а також для участі у фестивалях та конференціях до області приїжджає багато іноземних священнослужителів. Тільки у 2001 році область відвідало 208 осіб.
Велика робота проводиться релігійними організаціями на ниві доброчинності та милосердя. Завдяки релігійним громадам оздоровлено близько 1000 дітей, отримано більше 200 тон різного вантажу (із-за кордону). Це взутя, одяг, медикаменти, швейні машини, продукти харчування тощо. Все це було передано до інтернатних закладів, лікарень, дитячих будинків.
Таким чином в області створені всі умови для здійснення процесу відродження релігії, для злагоди і співробітництва людей незалежно від їхніх світогляду чи віросповідання, поступово розв'язуються актуальні для церкви і суспільства проблеми реального забезпечення свободи совісті і релігійних свобод громадян.
Гридіна К.Г.,
головний спеціаліст управління з питань
внутрішньої політики облдержадміністрації
В даному покажчику вперше зібрані матеріали про історичне минуле та сучасний стан релігійного життя на Херсонщині.
Посібник адресований працівникам органів державної влади, бібліотек, клубів, музеїв, засобів масової інформації, священнослужителям, краєзнавцям, читачам широкого загалу.
Літературу в покажчику згруповано з урахуванням історичних періодів розвитку релігійного життя в області. В основному зібрано документи про діяльність православних громад як переважаючого релігійного напряму.
В розділі «Православні спільноти і культові споруди» матеріали супроводжуються короткими текстовими довідками, на перше місце виноситься література про монастирі.
Розділи посібника «Інші напрями у християнстві» та «Нехристиянські релігії» містять матеріали про існування релігійних течій і конфесій на Херсонщині.
Підрозділи розміщені за алфавітом назв релігійних громад, течій, населених пунктів, де документи систематизовані в алфавіті авторів, назв книг, статей.
До посібника включені окремі видання, довідкові матеріали, публікації із періодичних видань та збірників, які були виявлені в процесі вивчення фондів та каталогів, бібліографічних джерел Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара, бібліотеки Херсонського краєзнавчого музею, документи Державного архіву Херсонської області. З його допомогою розкрито значний пласт фонду, який кілька десятиліть було ізольовано в окремому книгосховищі і недоступного користувачам.
Література у виданні представлена з максимальною повнотою, в разі її відсутності у фонді нашої книгозбірні зазначено сигли фондоутримувачів: МОУНБ - Миколаївська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова; ОДНБ - Одеська державна наукова бібліотека ім. О.Горького; ХДНБ - Харківська державна наукова бібліотека ім. Короленка; РНБ - Російська національна бібліотека; БАН - Бібліотека АН Росії. Бібліографічні записи, запозичені з бібліографічних джерел і не переглянуті «de visu», позначені астериском (*), в них в деяких випадках не вказані сторінки. Архівні документи розміщені в кінці кожного підрозділу в хронологічній послідовності. Перелік фондів Державного архіву Херсонської області, вказаних у покажчику, поданий в кінці видання.
Для зручності користувачів вміщено іменний покажчик авторів і осіб, про яких включено публікації до посібника, а також географічний.
