Фото: ТСН
Українське жіноцтво третього тисячоліття нарівні з чоловіками боронить свободу та незалежність своєї держави. У кожної своя місія: працювати, щоб країна вистояла; виховувати дітей у світі, який постійно здригається від вибухів; очікувати новин із передової; тримати дім, родину і себе. У цей час жінки ніби несуть на собі подвійний емоційний тягар – зовнішніх подій і внутрішніх переживань.
Психологічна ціна війни для жінок. Воєнні події створили атмосферу хаосу та постійної нестабільності, який виснажує як зовнішні, так і внутрішні ресурси. Вони не тільки руйнують фізичне та матеріальне, а й змінюють внутрішній стан, ставлення до себе, оточення та світу в цілому. Російсько-українська війна стала першою, за якою людство спостерігає в режимі 24/7, через новини, соцмережі та онлайн-трансляції. Така безперервна присутність її в інформаційному просторі створює потік травматичних подій, які проникають навіть у життя українок, які перебувають у відносній безпеці.
Психологічне здоров'я жінок під час війни є критично важливим аспектом, який впливає на загальне благополуччя суспільства. Зовні вони можуть здаватися стійкими та зібраними, такими, що «тримаються», але всередині поступово зменшуються ресурси, які дозволяють протистояти щоденній напрузі. Психіка реагує на такі умови комплексно: прагне захистити рідних, одночасно витримати інформаційний тиск і впоратися з власними переживаннями. Це пов’язано з гендерними ролями, біологічними факторами та соціальним середовищем. Особливості жіночої психіки в умовах війни проявляються у кількох ключових аспектах:
- Підвищена емоційна чутливість. Жінки зазвичай гостріше сприймають зовнішні події, що робить їх більш уразливими до стресу та тривоги.
- Потреба в соціальній підтримці. У складні періоди вони активніше звертаються до близьких, створюючи мережу взаємної опори.
- Вплив фізіологічних процесів. Гормональні зміни, періоди вагітності, післяпологові стани чи перинатальні розлади можуть посилювати емоційні коливання та знижувати стійкість до стресу.
У поєднанні з воєнною реальністю ці чинники роблять психологічну адаптацію складнішою, а навантаження – значно більшим, ніж у мирний час.
Жіноча емоція під час протесту. Фото: Getty Images
Нові виклики та ризики. За майже чотири роки війни в Україні жінки навчилися не лише жити в екстремальних умовах, але й брати на себе додаткову відповідальність. Вони сміливо йдуть до війська, волонтерять, будують бізнес та залишаються турботливими мамами і люблячими дружинами. Часто «нові реалії» життя тільки посилюють емоційне навантаження, залишаючи глибокі «психологічні шрами».
Зміна ролі жінки в суспільстві
Стрес-ситуація. Різке збільшення обов’язків, розширення або зміна звичних сімейних ролей.
Наслідки. Жінка стає «емоційним центром» родини, підтримує дітей та батьків; часто приховує власні переживання, створюючи ілюзію стабільності; багатозадачність виснажує нервову систему та підвищує тривогу.
Чоловік на пероні прощається з дружиною та сином на вокзалі 14 березня 2022 року. Фото: Getty Images
Материнство під час війни
Стрес-ситуація. Виховання та захист дітей під час повітряних тривог.
Наслідки. Постійне відчуття загрози за життя дитини підсилює відчуття безсилля перед обставинами; жінка намагається створити «безпечну бульбашку» навіть в умовах нестабільності та невизначеності; виснаження з’являється швидше, адже турбота про дитину потребує постійної емоційної присутності.
Матері з новонародженими під час повітряної тривоги у підвалі лікарні в Одесі, 17 березня 2022 року. Фото: The Washington Post
Травма бойового досвіду та військової служби
Стрес-ситуація. Служба в ЗСУ, участь у бойових діях, перебування під обстрілами.
Наслідки. Фізичне та психічне виснаження поєднуються з постійною загрозою життю; жінки стикаються з гендерними бар’єрами, що посилює моральний тиск (упереджене ставлення, необхідність доводити свою компетентність у середовищі, яке довгий час було чоловічим); необхідність поєднувати військові обов’язки з роллю матері та дружини.
Українська військова під час огляду знищеного танку рашистів. Фото: Українки
Прагнення допомоги
Стрес-ситуація. Волонтерство, допомога армії, ВПО та цивільним.
Наслідки. Жінки часто віддають сили до останнього, не маючи часу на відновлення; інколи це призводить до «вигорання допомогою», коли виснаження виникає через надмірне співпереживання і стрес.
Волонтерка із міста Миколаєв Ганна Бутенко. Фото: УСІ
Далі буде
