Пригоди малого Ніколя

Цитати

• "Тато робив смішні спроби відв'язатися від дерева, а месьє Ледюр став танцювати навколо стовбура, видаючи різні звуки. Ми б радо подивилися, як тато й месьє Ледюр бавляться та блазнюють, але не могли, бо мама покликала нас до столу, а потім ми пішли до моєї кімнати погратися з електричним поїздом. Я навіть не міг подумати, що тато так любить гратися в ковбоїв. Коли ввечері ми зазирнули до садка, пан Ледюр уже давно пішов, а тато, як і раніше, був прив'язаний до дерева, кричав і робив гримаси.
  Як класно вміти самому так весело гратися!".
• "Інспектор підійшов до вчительки й потиснув їй руку.
  - Хочу висловити вам свою глибоку симпатію, мадемуазель. Я ніколи не усвідомлював так очевидно, як сьогодні, наскільки наша професія жертовна. Успіхів!Будьте мужні! Браво!
  Разом із директором він вийшов, притому дуже швидко.
  Ми любимо нашу вчительку, але цього разу вона була напрочуд несправедлива. Адже саме завдяки нам її похвалили, а вона залишила усіх після уроків!".
• "- Що вдієш, - заспокоював мене Клотер, - усі тата однакові, удають із себе коміків, і якщо ми трохи втрачаємо пильність, ламають велосипеди й калічаться".
• "Справді, зрештою виявляється, що бути тут самим не так і весело : робити нічого не можна, мусиш ховатися, я таки мав слушність, коли хотів іти до школи, навіть незважаючи на задачки, і якби я не зустрів Альсеста, я зараз був би на перерві та грався з хлопцями в кульки, у жандарма чи злодія, а в кульки я граю чудово".