Через війну всі ми в Україні й далеко за її межами перебуваємо у стані втрати, адже це – дуже широке поняття. Втрачаємо ми як матеріальне (будинок, сімейні фотографії, улюблені речі), так і нематеріальне (посаду, стосунки, навіть надії). Найчастіше зі словом втрата асоціюють саме смерть, а разом із нею – горе. Сам процес горювання – це осмислення психікою цієї втрати. Адже коли хтось помирає, то з ним/нею помирає і вагома частина нас самих. Бо любов – це прив’язаність, близькість, місце в серці для того/тої кого любимо, спільних планів і мрій. Руйнується все. Горювання триває щонайменше рік після втрати, якщо це звичайне життя. Якщо це хронічний стрес, як зараз, – довше. Існує багато методів та засобів допомоги собі у період горювання для того, щоб залишитися людиною у тих умовах, в яких ми перебуваємо зараз. Більше читайте про це у віртуальному проєкті «Ваше ментальне здоров’я».
