Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00
Меню розділу

Розділ 3. Українському роду нема переводу

Шануй батька і неньку - буде тобі скрізь гарненько.
(Нар. прислів'я)

Хата без рушників – родина без дітей.
(Нар. прислів'я )

Є скарби заховані в землю, а є такі, що передаються із покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належить пам'ять народу, його звичаї і традиції. Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка - усе це наша пам'ять, сила волі, історія, велична і всестверджуюча. Тож вміле використання в сімейному вихованні засобів, прийомів, методів української народної педагогіки дає змогу дитині жити й творити за законами краси.

Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007.-384 с.: іл.

Книга розповідає про календарні свята України: державні, церковні, професійні та родинні. Безліч цікавих фактів, захоплива манера розповіді роблять видання справжнім подарунком для всіх шанувальників вітчизняної культури.

Українці: Свята. Традиції. Звичаї / Уклад. І. Коверець. - Донецьк: Альфа-Прес, 2004. - 304 с.

У книзі висвітлено національні особливості українських свят, традицій, звичаїв, і пов'язаних з ними атрибутики, символіки – з давніх часів до наших днів, розкрито багатство, образність, співучість української мови.

Кондратович О.П. Українські звичаї: Народини. Коса ж моя... - Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. - 240 с.

В епіцентр цієї книги поставлено жінку. Тут детально прослідковуються різні етапи її становлення та життя. Представлено родильні звичаї - своєрідний кодекс правил, яких мала дотримуватись жінка виношуючи та народжуючи дитину. Висвітлено погляди українців на дівочу косу та показано звичаї і обряди, пов'язані з нею.

Мовчан П.М. Витоки. Книга роздумів. Частина перша. - К.: Вид. центр «Просвіта», 2004. - 208 с.

Осягаючи історію власного роду і краю, історію традицій і вірувань, автор, відомий український поет, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Павло Мовчан, переконує своїх читачів, що через успадковані мову і культуру, звичаї, обряди ми прилучаємося до світової культури, до природної першооснови буття.

Сележан Й.Ю. Основи національного виховання (Українознавство: ритуально-міфологічна, звичаєва та обрядова культура українців): Хрестоматія. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. - 272 с.

Автор вважає, що система виховання та освіти мусить бути саме національною. Він наголошує на необхідності широкого впровадження в практику виховної роботи заходів саме на основі народних традицій. Тому у хрестоматії широко представлено давня праслов'янська міфологія, релігії стародавніх спільнот, розкриваються ритуально-міфологічні основи української обрядовості, висвітлюється матеріальна та духовна культура українців.

Педагогічна мудрість віків: навч . посіб. уклад. : В.Л. Омельяненко, А.І. Кузьмінський. – К.: Знання, 2009. – 411с. - (Навчально-методичний комплекс з педагогіки).

У посібнику зібрано і тематично скомпоновано понад дві з половиною тисячі прислів'їв, приказок, афоризмів і крилатих висловів із Біблії, інших історико-літературних пам'яток, влучних і мудрих висловлювань відомих діячів світової культури, що стосуються різних аспектів виховання і освіти молодого покоління.

Малихін А., Ткач В. Народно-педагогічні традиції українського весілля // Рідна школа. - 2009. - №10. - С. 57- 68.

Дослідники відмічають, що весільна обрядовість і звичаєвість українців загалом дають широке уявлення про моральні, етичні, трудові та естетичні погляди народу, різноманітні аспекти його життєдіяльності. Весільні обряди в історичні періоди на різних етапах суспільного розвитку виконують важливі соціально-виховні функції, формують певне бачення таких цінностей молодого подружжя, як взаємоповага, дружба, кохання, доброта і злагода в майбутньому сімейному житті. На цю тему і розмірковує автор цієї статті. Продовження виконують важливі соціально-виховні функції, формують певне бачення таких цінностей молодого подружжя, як взаємоповага, дружба, кохання, доброта і злагода в майбутньому сімейному житті. На цю тему і розмірковує автор цієї статті. Продовження читайте в журналі.

Петренко І. Шлюб і сім'я в середовищі православного населення Гетьманщини другої половини ХVIII ст. // Пам'ять століть. – 2011. - № 1-2. –С. 206-217.

Стаття характеризує шлюбно-сімейні відносини православного населення Гетьманщини у II половині XVIII ст. На прикладі документів фонду Пирятинського духовного правління, що зберігаються в Державному архіві Полтавської області, простежено роль Російської православної церкви у процесі регулювання шлюбно-сімейних відносин. Охарактеризовано причини розлучень подружжя, діяльність духовних судів із цих питань, а також порушення священнослужителями шлюбно-сімейного законодавства Російської імперії. Продовження читайте в журналі.

Озель В. Форми укладення шлюбу в Україні у дохристиянські часи (історико – правове дослідження) // Юридична Україна. - 2010. - №10. - С. 29-33.

Стаття присвячена дослідженню різних форм укладення шлюбу, що були поширені в Київській Русі до прийняття християнства. Розглядається процес трансформації одних форм укладання шлюбу в інші, більш розвинені. Простежується вплив стародавніх звичаїв на формування українського звичаєвого права у сфері регулювання шлюбних правовідносин. Продовження читайте в журналі.

Календар подій

1 23 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15161718192021
22232425262728
293031