8 грудня
ПАЧОСЬКИЙ ЙОСИП КОНРАДОВИЧ
[1864-1942], ботанік, ентомолог
(До 160-річчя від дня народження)
Пачоський Йосип (Юзеф) Конрадович народився в польській родині у містечку Білогородка Заславського повіту Волинської губернії (нині – Дубенський район Рівненської області, а за іншими джерелами – Ізяславський район Хмельницької області).
Під час навчання в Уманському училищі землеробства і садівництва (нині – Уманський національний університет садівництва) юнак захопився вивченням живої природи та виявив великі здібності до наукової роботи. Він здійснював численні ботанічні екскурсії по Черкащині, вивчав умови зростання різноманітних рослин, збирав матеріали для гербаріїв. Результатом цієї кропіткої роботи стала його перша наукова праця “Нариси флори околиць міста Умані Київської губернії” (1887).
Здібності молодого вченого відразу оцінило Київське товариство природознавців. 5 вересня 1887 року Пачоського було обрано дійсним членом цього товариства. Йосип виявляв велику активність у роботі, а в січні 1888 року безкоштовно передав цій організації власноруч зібраний гербарій місцевої флори, в якому налічувалося близько 2000 екземплярів рослин. За цей благородний вчинок товариство звільнило його від сплати членських внесків.
За дорученням вищезгаданого товариства Йосип Конрадович проводив дослідження флори і фауни Херсонської, Подільської, Волинської, Полтавської та Астраханської губерній, в Криму та на Дону. Двічі він був і на Поліссі. Про результати своїх досліджень він постійно доповідав на зборах товариства, а праці свої друкував на сторінках його “Записок”: “Про флору і фауну околиць міста Володимира-Волинського” (1888), “Матеріали для флори Заславського та Ковельського повітів Волинської губернії” (1888).
Із 1897 по 1923 рік життя вченого було пов'язане з Херсоном. Восени 1897 року Херсонська губернська земська управа запросила 33-річного Й. К. Пачоського на посаду губернського ентомолога. Свою роботу він розпочав з організації ентомологічного кабінету. Ідея про заснування природничого музею у Херсоні торувала свій шлях протягом декількох років плідної праці губернського ентомолога. В результаті кропіткої роботи було зібрано велику кількість матеріалів, які не вміщувалися в тісному приміщенні ентомологічного кабінету. Експонати зберігалися в коробках та дерев’яних шафах. Саме ця причина і лягла в основу створення музею. Тому Йосип Конрадович у 1902 році написав клопотання про нагальну потребу у побудові для ентомологічного кабінету окремої будівлі. До того ж, вчений планував перетворити його в губернський природничо-історичний музей. Його клопотання розглянули на земських зборах в 1902 році, де було прийнято рішення про створення музею для вивчення флори і фауни степу Херсонської губернії. Влітку 1904 року розпочалося будівництво і вже у 1905 році до нових приміщень було перевезено значну кількість експонатів, що нараховували на той час 1572 одиниці. Серед них 216 штук пташиних яєць, 37 препаратів плазунів та земноводних, 58 видів риб, 76 черепашок молюсків. Лише тільки одна колекція комах займала сім шаф. У січні 1906 року двері Херсонського природничо-історичного музею (нині – природничий відділ Херсонського обласного краєзнавчого музею) вперше відкрились для відвідувачів.
Прекрасне уявлення про діяльність вченого як губернського ентомолога давали його щорічні звіти, що носили назву “Огляд ворогів сільського господарства”. Науковець комплексно вивчав Херсонський регіон, долини Дніпра, Інгульця, Буга і Дністра. Ним проведено геоботанічні дослідження, подано науковий опис рослинного покриву Асканійських степів, пустель, ботаніко-географічний опис лісів. Його фундаментальні праці – монографії “Херсонська флора” та “Опис рослинності Херсонської губернії” були удостоєні академічних премій А. М. Ахматова та Фішера фон Вальтгейма.
У 1918-1922 роках Йосип Конрадович поєднував наукову діяльність з викладацькою. Він одночасно працював на посаді професора у Херсонському політехнічному інституті (у 1920 році інститут був об’єднаний з сільськогосподарським технікумом, який зараз називається Херсонський державний аграрно-економічний університет) та Херснському інституті народної освіти (нині – Херсонський державний університет). Викладав ряд природничих дисциплін. У цей час він започаткував нову науку фітосоціологію, написав підручники “Морфологія рослин” в двох частинах та “Основи фітосоціології”. Лекції читав настільки захоплююче і цікаво, що його приходили слухати не лише студенти, а й викладачі інститутів і взагалі всі, хто цікавився проблемами ботаніки.
Навесні 1922 року вчений очолив відділ ботаніки науково-степової станції заповідника “Чаплі” (нині – Біосферний заповідник “Асканія-Hова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна). Саме Пачоському заповідник завдячує своїм існуванням. За його порадою володар земель, де потім утворився заповідник, а до того був пустий степ, барон Фальц-Фейн у 1898 році залишив незайманими дві ділянки цієї землі.
За 14 років невтомної праці завідувачем природничо-історичного музею (1906-1920) Йосип Конрадович сформував цінні колекції з флори і фауни Півдня України: унікальний гербарій херсонської і таврійської флори, комах, риб, ссавців і рептилій.
Він був не лише видатним ботаніком, а й орнітологом. Провів велику роботу, досліджуючи харчування степових птахів, показував їх позитивне значення для сільського господарства. На основі своїх досліджень вчений, відзначаючи факт неухильного зменшення чисельності багатьох видів птахів, закликав не руйнувати їх природних місць проживання. Велику увагу науковець приділяв розробці раціонального мисливського законодавства, піднімав питання про введення пересувних строків мисливського сезону. Пачоський став одним із ініціаторів введеної в Україні з 1925 року заборони весняного і літнього полювання. Разом з препаратором Т. І. Бареєм він створив рідкісну колекцію птахів Херсонської губернії, яка і нині є еталоном майстерності.
У вересні 1923 року вчений пеpеїхав до Польщі, де працював директором Біловезького національного паpку, а з 1925 року – професором систематики та фітосоціології Познаньського університету (нині – Університет ім. Адама Міцкевича), там заснував перший у світі Інститут фітосоціології.
Помер науковець в лютому 1942 року від інфаркту, коли дізнався про те, що фашисти звіряче побили його онука та вбили двох синів, які були учасниками опору під час Другої світової війни.
Йосип Конрадович Пачоський був видатним вченим у галузі біологічної науки і талановитим музейником. Його перу належить понад 300 наукових праць з питань ботаніки, фітогеографії, ентомології, землеробства, охорони природи, мисливського господарства, орнітології тощо. Вчені, шануючи ім’я видатного науковця, на його честь назвали 10 видів вищих рослин, з яких волошка Пачоського та зіновать Пачоського занесені до Червоної книги України.
Література
Про життя і наукову діяльність
Безлуцька Олена Петрівна. Діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки : (остання чверть XIX – перша половина XX ст.) : монографія / О. П. Безлуцька ; передм. І. І. Мойсієнко. – Херсон : Айлант, 2014. – 195 с. : портр., іл.
Й. К. Пачоський – видатний дослідник Таврійського краю : (до 150-річчя від дня народж.) : матеріали V обл. краєзнав. читань, 27 січ. 2015 р., м. Херсон / КВНЗ “Херсон. акад. неперерв. освіти” Херсон. облради ; за ред. З. В. Філончук. – Херсон : Херсон. акад. неперерв. освіти, 2015. – 75 с.
Лиховид О. М. Роль Йосипа Пачоського у вивченні флори Скадовського краю / О. М. Лиховид // Минуле і сучасність: Таврія. Херсонщина. Каховка : зб. матеріалів III Всеукр. наук.-практ. краєзнав. конф., 14-15 верес. 2018 р., [м. Каховка]. – Каховка, 2018. – С. 179-181.
Безлуцька Олена Петрівна. Й. К. Пачоський як один із фундаторів фітосоціології / О. П. Безлуцька // Молодий вчений. – 2017. – №3, ч. 2. – С. 165-169. – Бібліогр. наприкінці ст.
Ботанічний форум. Міжнародна наукова конференція “V ботанічні читання пам'яті Й. К. Пачоського” / М. Ф. Бойко [та ін.] // Чорномор. ботан. журн. – 2009. – №3. – С. 461-466 : фот.
Денисенко Ніна. Гербарій долі / Ніна Денисенко // Вісн. Олешшя. – 2021. – 13 трав. (№37/38).
Захаров Александр. Переулок Иосифа Пачоского / Александр Захаров // Гривна – СВ. – 2016. – 21 квіт. (№17). – С. 5 : портр.
Про вченого, ботаніка, зоолога, а також про увічнення його пам'яті у назві одного з провулків м. Херсона.
Огороднікова Ірина. Видатному вченому – 150 років / Ірина Огороднікова // Рад. Таврія. – 2014. – 28 берез. (№13).
Сінкевич Ірина Юріївна. Йосип Пачоський: таємниці життя вченого / Ірина Сінкевич // Наддніпрян. правда. – 2014. – 24 груд. (№102).
У Херсоні згадали про видатного вченого // Голоприст. вісн. – 2015. – 2 січ. (№1). – С. 9.
