1 травня

ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

[1924-2018], письменник, перекладач
(До 100-річчя від дня народження)

Василенко Микола Олександрович народився в с. Загорянівці Херсонського району Херсонської області в селянській родині. На виховання хлопчика великий вплив справила бабуся Анастасія Федорівна, яка розповідала онуку казки, співала пісні. Неповну середню школу він закінчив у селі Загорянівці, 8-й клас – у Музиківці, а 9-й – у середній школі №22 м. Херсона. Хист до поезії у Миколи проявився з дитинства, зі школярських років.Підлітком брав участь у художніх олімпіадах, читав свої та Шевченкові вірші. З 15 років друкувався в районних газетах Херсонщини.
Письменник пройшов нелегкий життєвий шлях. Під час війни перебував на примусових роботах у Німеччині. У 1947 році його репресовано з політичних мотивів, з 1949 – відбував ув’язнення у сталінських таборах на Далекій Півночі за нібито пособництво нацистам. Проте, на переконання Миколи Олександровича, його ув’язнили “…за любов до української мови, культури, власне, за відчуття себе українцем”.
Вивчати теорію поезії та писати вірші й прозу Миколі допомагали письменники, які перебували з ним в одному таборі – Григорій Кочур, Микола Соколовський (Микола Сарма), Дмитро Паламарчук, Іван Лук’яненко (Іван Савич), Григорій Полянкер та Андрій Хіменко (Химко). Завдяки цій співпраці Микола Олександрович створив повість “Лаодіка”, яку через сорок років (1994) надрукували в альманасі “Степ”. У неволі він оволодів англійською, польською і німецькою мовами, перекладав з ориґіналів Байрона та інших поетів.
8 жовтня 1955 року його звільнили за амністією, зняли судимість і поновили в правах. Він повернувся до рідного міста і почав налагоджувати повсякденне життя. Працював електрослюсарем, майстром на Херсонському бавовняному комбінаті, інженером Херсоненерго, старшим інженером на Херсонському виноробному заводі, у 1960 році заочно закінчив Горлівський індустріальний технікум. Неодноразово за свої висловлювання і громадянську позицію опинявся на межі звільнення з роботи.
Літературні твори Микола Василенко продовжував писати “в шухляду”, оскільки друкувати його книжки заборонялося. Та не дивлячись на перепони і скрутні часи, він не опустив руки. Нарешті у 1990-тих роках вийшли друком довгоочікувані поетичні збірки “Небовий ключ”, “Очна ставка”, “Жменя дощу”, переклади з англійської збірки творів для дітей двома мовами: англійською та українською “Ключ від королівства” тощо. 
З приходом у квітні 1994 року до Херсонського літературно-мистецького гурту “Малючок-степовичок” поет почав писати для дітей і у 1996 вийшла друком поема-казка “Жариста шабля”.
Він – автор багатьох поетичних збірок, повістей та романів, творів для дітей, щоденникових записів, статей з питань літератури в періодиці та літературно-художніх збірниках; перекладач поетичних творів з англійської, німецької, угорської, словацької, чеської, польської, болгарської, ідіш та інших мов.
Микола Олександрович в останні роки життя надавав перевагу катренам. В основі багатьох із них прямі відгуки на наше сучасне повсякдення. Доказом цього є його поетична збірка “Катреновий телескоп”. Письменник вірив, що завдяки цій книжечці він не пастиме задніх у активному процесі державотворення в ці неспокійні часи, коли українське суспільство утверджує себе як нація – міцна, європейська, цивілізована.
У 1992 році Микола Василенко, нарешті, отримав визнання: був прийнятий до Національної спілки письменників України. Пізніше він став лауреатом Всеукраїнських літературних премій: імені Василя Мисика (2000) (за збірку “Жменя дощу” та переклади з англійської збірки творів для дітей “Ключ від королівства”) та Яра Славутича (2008) (за книгу “Курай для пожежі”). Він є автором понад 50 статей з питань літератури в періодиці та літературно-художніх збірниках.
Микола Василенко активно займався громадською діяльністю. Він був серед організаторів Народного руху України, як делегат від Херсонщини брав участь у всіх його з’їздах і форумах. Микола Олександрович був членом редколегії часопису “Вісник Таврійської фундації”, членом ради Конгресу української інтелігенції, очолював Херсонську міську благодійну організацію “Таврійська фундація” (осередок вивчення української діаспори).
За активну громадянську позицію, благодійну та культурно-просвітницьку діяльність рішенням Херсонської міської ради від 31 серпня 2016 року Микола Олександрович Василенко удостоєний звання “Почесний громадянин міста Херсона”.
Помер Микола Олександрович Василенко 8 вересня 2018 року.

Твори

Архітектура планиди : поезії : (вибране) / Микола Василенко ; ред. І. Лопушинський ; худож. О. Гоноболіна ; передм. Д. Павличка. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2004. – 187 с.

Відлуння неспокою : поезії / Микола Василенко ; [ред. А. І. Кичинський]. – Херсон : Айлант, 2017. – 133 с. : іл.

Довга дорога з туннелю : [оповідання, повісті, ст. та тексти пісень з нотами] / Микола Василенко ; переднє слово І. П. Лопушинського ; ред. В. Піддубняк. – Херсон : ХМД, 2009. – 268 с. : портр., ноти.

Жариста шабля : поема-казка : для дошк. i мол. шк. вiку / Микола Василенко. – Херсон : Пiлот. шк., 1996. – 24 c.

Жменя дощу : поезii / Микола Василенко ; ред. А. А. Крат. – Херсон : Айлант, 1999. – 84 c. : іл.

Катреновий телескоп : поезії : [1950-1989] / Микола Василенко ; [авт. передм. Іван Немченко]. – Херсон : Айлант, 2014. – 255 с.

Ключ від королівства = This is the key of the Kingdom : для мол. i серед. шк. вiку / Микола Василенко ; іл. С. Курак. – Херсон : Пілот. шк., 1997. – 48 c. : іл.

Книга пам’яті : [нотатки] / Микола Василенко ; [в авт. ред.]. – Херсон : Айлант, 2017. – 147 с. : іл.

Курай для пожежі : у 2-х т. Т. 1 : Щоденникові записи 1970-1985 рр. / Микола Василенко ; ред., вступ. слово І. Немченка. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2007. – 447 с., 16 л. фот.

Лаодика – царица Селевкидии : ист. роман / Николай Василенко ; пер. с укр. Николая Касьянова. – Херсон : Просвіта, 2008. – 251 с. : ил.

На горі стояла хата : поезії : для мол. шк. віку / Микола Василенко ; худож. Олена Глушко ; ред. А. А. Крат ; вид. Херсон. літ.-мистец. гурту “Малючок-степовичок”. – Херсон : Айлант, 2001. – 28 с. : іл.

Небовий ключ : поезії / Микола Василенко ; вступ. ст. Л. Федоровської // Живі дощі : поезії / Володимир Пузиренко. Небовий ключ : поезії / Микола Василенко. Старые звезды : стихи / Владимир Давыдов. – Сімферополь, 1990. – С. 59-150 : іл., портр.

Очна ставка : поезії / Микола Василенко ; вступ. слово Г. П. Кочура ; ред. Д. Кононенко. – Сімферополь : Таврія, 1990. – 223, [1] с. : портр.

Тавровані зоряниці : поезії / Микола Василенко ; [передм. В. С. Загороднюка, А. І. Кичинського]. – Херсон : Айлант, 2011. – 351 с. : портр.

Транзит самоцвітів : переклади / Микола Василенко ; передм. і ред. Н. Д. Чухонцевої. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2012. – 247 с. : портр.

Уламки імперії : іст. роман у 3 ч. / Микола Василенко ; ред. І. Немченко ; післямова М. П. Оленковського ; худож. Ю. Шейніс. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2002. – 272, [1] с. : іл.

Усе царство – за коня! : вірш. казки : для мол. та серед. шк. віку / Микола Василенко ; ред. Т. М. Щерба ; худож.-оформ. М. Шнайдер-Сенюк. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2003. – 43 с.

З літака ; Білобережжя ; Необхідне ; Стожар ; Memento mori ; Дорога у вирій : [вірші] / Микола Василенко // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : літ.-наук. зб. – Херсон, 2019. – Вип. 15. – С. 114-116.

Катрени : [вірші] / Микола Василенко // Вишиванка : літ.-худож. зб. – Київ ; Херсон, 2018. – Число 5. – С. 92-93.

“На людську кров прокинулась бацилла ...” ; “Веде в Донбас московський чингісхан ...” ; “Агресоре, спини свою агресь ...” ; “Не гаймо часу ...” ; “Гібридна війна. Чия це вина ...” ; “Підступний ворог гідності не має ...” ; “Хоч пошепки або, як слон, труби …” ; “Вкраїна у пекельному вогні ...” ; “На вулиці сусідова вівця ...” ; “Немов шкідливий ненажерний кіт ...” ; “Під стінами імперського кремля ...” ; “Сказала розтривожена Марія ...” ; “Пора високим словом величати ...” ; “Імперію, яка уся в гріхах ...” ; “Тепер спитати, люди, хочу вас …” ; “Болить душа, як звіку не боліла ...” ; “Весна. В душі ні вітру, ні прибою ...” ; “Вкраїнками красивий білий світ ...” ; “Хоч ми в пекельні ночі горобині ...” ; “Російських військ в Донеччині нема ...” ; “Терорист, як на долоні ...” ; “Гірські сини Шамілевого роду ...” ; “Болить і досі пам’яттю душа ...” ; “В Донецьку промосковський ботокуд ...” ; “Захисники свободи й людських прав ...” ; “Боролися затято... і нарешті ...” ; “Отой вогонь, страхіття на землі ...” ; “Сьогодні кажуть люди у селі ...” ; “Моя присутність у твоєму домі ...” ; “На вигляд він плечима багатир ...” ; “На сьомому небі чиновник той був ...” ; “Отой з меншин, яких у нас багато ...” ; “Йому на здирство дні були врожайні ...” ; “В народі кажуть, що Росія – щука ...” ; “Як тільки склав присягу президент ...” ; “Не йшов – стояв, не знав куди іти ...” ; “Не очорняй ніде свій чесний рід ...” ; “Агресор знову саме під обід ...” ; “Щоб не затьмився світ тобі навкружно ...” ; “За правоту й подвижництво тебе ...” ; “А буде так: життя майне за обрій ...” ; “Ота в степу Могила кам’яна ...” ; “Пророк сказав ...” ; “Є чесний хліб, є масло і вино ...” ; “Не супереч, поглянь пильніше в себе ...” ; “Грабіжники, паплюжники, нероби ...” ; “Мені Дніпро й степи відкрили світ ...” ; “В житті були і ями, і зірки ...” ; “Гуртуймося! Настала вже пора …” ; “Тореадорам Тит сказав з поваги ...” ; “Уже ми інші (вік новий), а ми ...” ; “Казав онукові повчально дід ...” ; “У призабутий історичний час ...” ; “Мій кінь зі стайні Аполлона ...” ; “З трибуни говорить солодкі слова ...” ; “Казали, що в прірві глибока багнюка ...” ; “Віднині ми, і слава Богу ...” ; “Татари кримські на Майдані ...” ; “Отой фокстрот! Оте гілок гойдання ...” ; “Нарешті згуртувались! Слава Богу ...” ; “Аби не зачуміла в жилах кров ...” ; “Поборники вкраїнської ідеї ...” ; “Сьогодні нам не зашивають рота ...” ; “У роздумах про сутність таїни ...” ; “Сказав Устим ...” ; “Земне життя найбільше в світі диво ...” ; “Чебрець, ромашки, луг і клен ...” ; “Москва і досі поре ахінею ...” ; “Помосковітились оті іздуру ...” ; “Два вороги, – сказав Ісак ...” ; “Щоб славою втішатись, як ніхто ...” ; “Тебе сьогодні не чарують зорі ...” ; “Він, наче свій, тримає добру міну ...” ; “А тих овечих стад, як молі ...” ; “У призабутий історичний час ...” ; “Мов скельце, небо чисте – ні хмаринки ...” ; “Ми знаємо: азійці – чесний люд ...” ; “За народні святі ідеали ...” ; “В
Донбасі досі вражий окупант ...” ; “Не буду лукавити – серцем стою ...” ; “До нас уже не стукають у двері ...” ; “Цієї ночі снилася Москва ...” ; “Згинуть наші (кляті) вороженьки ...” ; “На мій народ, на добрий світ людей ...” ; “Він характерник – з прадіда козак ...” ; “Ніколи у майбутнє не дивись ...” ; “Сусіду мало власної землі ...” ; “Не говори, що в нас одвіку темно ...” ; “Могилами
позначений Сибір ...” ; “Той вітрюган, що за вікном гуде ...” ; Корінь надії ; Обличчям до сонця ; На Майдані ; Гекзаметр ; Дощова година : [вірші] / Микола Василенко // Калинопис : антол. патріот. поезії – 3. – Дрогобич, 2019. – С. 42-69.

Сходні ; Істина ; Дошові луни ; Катрени : [вірші] / Микола Василенко // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : літ.- наук. зб. – Київ ; Херсон, 2018. – Вип. 14. – С. 125-127.

Про життєвий і творчий шлях

Про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Херсона” : [М. О. Василенку] : рішення Херсон. міськради від 31 серп. 2016 р. // Прямо в руки.
– 2016. – 8 сент. (№37). – С. 8.

Василенко Микола Олександрович. “Жив як людина, не був я святим...” : пам’ятка читачеві : [буклет] / Херсон. обл. б-ка для юнацтва ім. Бориса Лавреньова ; підготувала Т. О. Березинська ; ред. С. Д. Коваль ; худож. К. В. Гуляєва. – Херсон : [Б. в.], 2014. – [1] арк. (склад. в 2 с.) : портр. – (Краяни-ювіляри 2014).

Микола Василенко : лiт. розвiдки, бiблiогр. нариси / Обл. держ. б-ка для дітей ; упоряд. А. А. Крат, Г. І. Бардашевська. – Херсон : [Б. в.], 1996. – 36 с. – (Літературно-краєзнавчі студії).

Щерба Таїсія Миколаївна. Микола Василенко / Т. М. Щерба. – Херсон : Просвіта, 2002. – 56 c. – (Літературний портрет).

Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : літ.-наук. зб. / Тавр. фундація (Осередок вивч. укр. діаспори), Херсон. держ. ун-т ; [редкол. : Іван Немченко (голов. ред.) та ін.]. – Київ ; Херсон : Просвіта, 2005 – .

Вип. 15. – Херсон : Вишемирський В. С., 2019. – 237 с. : фот., портр. – Бібліогр. наприкінці окр. ст. – Зі змісту: Національно-державні мотиви щоденникових записів Миколи Василенка / Василь Загороднюк, с. 7-13. Микола Василенко в критиці / Іван Немченко, с. 14-37. Рецепція античних та язичницьких образів у ліриці Миколи Василенка / Тетяна Цепкало, с. 38-43. Стильові прикмети поезій Миколи Василенка / Галина Немченко, с. 44-49. Козацькі мотиви в поезіях С. Руданського та М. Василенка / Анастасія Барбуца, с. 50-53. Християнські мотиви в поезії М. Василенка / Олена Легкоход, с. 57-60. Тема кохання у творчості Тадея Карабовича та Миколи Василенка / Анастасія Маркіна, с. 61-64. Мотив долі в повістях “Борислав сміється” І. Франка та “Над урвищем” М. Василенка / Альона Макогон, с. 65-70. Мовотворчість Миколи Василенка / Тетяна Окуневич, с. 71-76. Зоря Миколи Василенка: слово про друга / Павло Параскевич, с. 77-80. Микола Василенко – поет і просвітянин / Олег Олексюк, с. 81-85. Штрихи до портрета Миколи Василенка / Любов Гаражій, с. 117-119. Микола Василенко як духовний батько і мудрий наставник / Іван Лопушинський, с. 172-173. “О, Боже милий, розірви кайдани!” : [про літ.-мистец. акцію пам’яті письменника в Херсон. держ. ун-ті] / Ганна Довга, с. 190-192. Ювілейна конференція в Херсоні: вшановано Миколу Василенка : [публ. про регіон. наук. конф. “Микола Василенко і процес відродження української культури та державності” у Херсон. обл. універс. наук. б-ці ім. Олеся Гончара] / Галина Немченко, с. 195-198. “Прожив, як пісню проспівав...” : (хресна дорога Миколи Василенка) / Іван Немченко, с. 225-231.

Вип. 16. – Херсон : Вишемирський В. С., 2019. – 261 с. : фот., портр. – Бібліогр. наприкінці окр. ст. – Зі змісту: Використання плейкаста під час вивчення творчості Миколи Василенка на уроках літератури рідного краю в 6 класі / Ольга Непомняща, с. 45-48. Світ Миколи Василенка / Галина Немченко, с. 211-212.

Вип. 17. – Херсон : Вишемирський В. С., 2020. – 279 с. : фот., портр. – Бібліогр. наприкінці окр. ст. – Зі змісту: Міфологема місяця в поезії Миколи Василенка / Тетяна Цепкало, с. 7-9. Мовні засоби характеротворення в прозі Миколи Василенка / Володимир Демченко, с. 10-16. Віршоване літописання у творах Миколи Василенка / Любов Гаражій, с. 17-19. Строфіка і метрика лірики Миколи Василенка / Іван Немченко, с. 20-27. Про збірку поезій Миколи Василенка “Очна ставка” / Анжеліка Рура, с. 28-29. Особливості художнього осмислення околу в ліриці Івана Златокудра та Миколи Василенка / Галина Немченко, с. 130-134. Друга Василенківська конференція в Херсоні : [публ. про регіон. наук. конф. “Микола Василенко і процес відродження української культури та державності”] / Галина Немченко, с. 225-227.

Василенко Микола Олександрович // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2019 рік : бібліогр. покажч. – Херсон, 2019. – Вип. 46. – С. 39-45.

Микола Василенко // Калинопис : антол. патріот. поезії – 3. – Дрогобич, 2019. – С. 40-41 : портр.

Не стало подвижника... // Степ : лiт.-худож. альм. – Херсон, 2019. – №25. – С. 138.

Гуляєва К. А. Правдиве слово Миколи Василенка. Про нас... / К. А. Гуляєва // Наддніпрян. правда. – 2018. – 18 квіт. (№27).
Про життєвий та творчий шлях письменника, а також про його колекцію документів, яка зберігаєтся у Державному архіві Херсонської області.

Гунько О. Неспокій на уламках імперії : [некролог] / Олександр Гунько // Літ. Україна. – 2018. – 13 верес. (№33). – С. 3.

Дяк Олесь. Лауреати премії ім. Катерини Мандрик-Куйбіди / Олесь Дяк // Літ. Україна. – 2018. – 24 трав. (№20). – С. 2.

Олексюк Олег Васильович. Просвітянину Миколі Василенку у травні виповнилося б 95 / Олег Олексюк // Слово Просвіти. – 2019. – 16-22 трав. (№20). – С. 12.

Олексюк Олег Васильович. Спомин про подвижника Миколу Василенка / Олег Олексюк // Культура і життя. – 2019. – Вересень (№36-39). – С. 22.