Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Східна Брама Держави: Харків

Меню розділу

24-28 лютого

Харків – прикордонне місто, яке з початком повномасштабної війни стало однією із перших цілей російських загарбників.

На околицях Харкова росіяни опинилися вже вранці 24 лютого 2022р. Російські війська планували взяти місто за три дні. Та навіть зайти у нього чисельними підрозділами не змогли. Замість очікуваних ними вітань та обіймів отримали жорстоку відсіч.

Їм вдалося зайти лише у район Салтівка, що розташований на околиці міста. Саме тут розгорнувся бій за український прапор над містом, яке у 2014 році вже змогло встояти перед ворогом.

Окупанти, які стояли за окружною дорогою, змогли прорватися до Харкова через П'ятихатки.

Дві групи російських військових проривалися з боку Циркунів і Дергачів. У цей час основна частина диверсійно-розвідувальної групи попрямувала до центру міста. Українські спецпризначенці зайняли оборону у середмісті навколо управлінь поліції й СБУ– чекали на основний загін росіян. Бій розпочався неподалік оперного театру.

Окупанти, яких вибили з центру, близько 08:00 опинилися на перехресті біля станції метро "Київська". Їх зустрів бронетранспортер 92-ої бригади, який прострелив шини на автівках росіян. Але зі спущеними колесами ті продовжили рухатися вулицею Шевченка.

27 лютого близько 30 російських спецпризначенців захопили приміщення 134-ої школи на вулиці Шевченка. Сили оборони міста вирішили не штурмувати будівлю, а стріляти по ній. У ході перестрілки стара будівля з дерев'яними перекриттями загорілася – росіяни опинилися у пастці, яку самі собі влаштували. Вони чекали на підкріплення, але підрозділи 2-ї окремої гвардійської бригади, 25-ї окремої гвардійської мотопіхотної бригади та росгвардійці були знищені на підступах до Харкова та на його околицях. Після 27 лютого окупантам уже не вдалося прорватися до обласного центру.

28 лютого під час оборони Харкова українські військові знищили російських окупантів та їхню техніку.

Після невдач росіяни змінили тактику. Закріпившись у передмісті, вони почали ракетний, авіаційний та артилерійський терор Харкова. Було ще кілька спроб прориву, але вже 30 березня, коли ЗСУ та добровольці звільнили Малу Рогань, що знаходиться за окружною, стало остаточно зрозуміло, що в Харків росіяни не пройдуть.

1-3 березня

Росіяни завдали ракетного удару по Майдану Свободи. Постраждало 6 людей,. Була частково зруйнована будівля облдержадміністрації.

Постраждали й сусідні будівлі, в тому числі консульство Словенії та Державний інститут з проектування підприємств коксохімічної промисловості. Завдано повітряного удару по казармах Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба на вул. Клочківській 228, казарми загорілися.

Зруйновано будівлю корпусу економічного факультету Харківського національного університету.

Одна крилата ракета влучила по дитячому майданчику, друга – у будівлю міської ради. Ракетним ударом був частково зруйнований і сусідній Палац праці. При цьому постраждала розташована неподалік наукова бібліотека університету імені Каразіна.

В Успенський собор, де укривалися від ворога люди; влучив російський снаряд, були пошкоджені обстрілами Антоніївська церква та церква Жон Мироносиць.

У ці дні ЗСУ збили ворожий літак, що бомбардував місто, розгромили та взяли в полон підрозділи російських танкових Таманської і Кантемирівської дивізій.

4-6 березня

Ракетні удари було нанесено по будівлі ОДА, Успенському собору та університету Каразіна.

Російсько-терористичні війська обстріляли з РСЗВ «Град» територію Харківського фізико-технічного інституту. У житловому масиві Павлове Поле партизани ліквідували російський розвідувальний конвой.

У районі Харківського авіаційного заводу підрозділом Національної гвардії України із зенітно-ракетного комплексу був збитий російський винищувач-бомбардувальник Су-34.

Російський ракетний удар знищив почесне консульство Албанії, а також було обстріляне й зазнало значних пошкоджень почесне консульство Азербайджана,

Був нанесений удар по будівлі Харківського апеляційного суду – пам'ятці архітектури 1902 року.

Під Харковом підрозділи ЗСУ перейшли у контрнаступ – «ЛДНР»-сили відступили на окуповані території.

7-11 березня

Харківський бронетанковий завод обстріляли з авіації та з російської реактивної системи залпового вогню

Продовжилися обстріли спальних районів, зокрема масовані обстріли Салтівки.

У Чугуївському районі Харківщини росіяни на трьох гелікоптерах висадили десантно-штурмову групу зі 120 осіб та планували рушити до Харкова. Більшу частину десанту знищили прямо на місці, решта втекла на територію Бєлгородської області Росії.

Харків повністю контролюється ЗСУ. В місті немає ворожих військ та розвідувально-диверсійних груп.

Протягом 5 днів, завдяки бойовому застосуванню українського ПТРК Стугна-П під Харковом знищено і захоплено: колону з 5 танків Т-80У зі складу 4-ї Кантемирівської танкової дивізії, 1 САУ Мста-С, дві БМП-2, 7 вантажних автомобілів.

Збройні сили України пішли у контрнаступ та вибили російських окупантів із району біля міста Дергачі, що на Харківщині.

12-16 березня

Російські окупанти здійснили 84 мінометних та артилерійських обстрілів по районах Харкова.

Пошкоджено театр опери та балету, церкву цариці Тамари. Зруйновано пам'ятку архітектури 1911 року – прибутковий будинок Масловського на вулиці Свободи, 8.

У ці дні бійці ЗСУ відбили чергову спробу росіян пробитися з боями до Харкова. Українська артилерія поблизу Харкова знищила батальйонно-тактичну групу армії РФ, серед якої танки Т72, БТР, БМП3, вантажівки із боєкомплектами та паливом.

17- 28 березня

Російські окупаційні війська продовжують бомбардувати житлові квартали Харкова; обстріляли з систем залпового вогню «Град» ринок «Барабашово» – один із найбільших ринків у Східній Європі.

ЗСУ тримали позиції оборони, по деяких напрямках перейшли до контратаки, на дальніх підходах до Харкова розбили ворожі колони.

21 березня противник 84 рази обстріляв Харків. Росіяни задіяли ствольну артилерію, реактивні системи залпового вогню, танки та міномети. Під вогнем знову опинилися практично всі райони міста: Північна Салтівка, район ХТЗ, Велика Данилівка, Олексіївка, Холодна Гора.

Пізніше під обстріли попали район «Нових Будинків» у Харкові, селище Жуковського, П'ятихатки, «Горизонт», Кулиничі, Чугуїв та Дергачі.

Завдано авіадуарів по приватному сектору та залізниці, де біженці чекали відправлення на Львів та Полтаву. Обстріляли Меморіал жертв тоталітаризму, в якому застрягли рештки ракет і розбито деякі плити з іменами загиблих..

За 28 днів війни російські окупаційні війська зруйнували в Харкові 1143 об'єкти інфраструктури, з них 998 – житлові будинки.

Обстріли житлових районів міста Харкова не припиняються і у квітні 2022 року.

Квітень – травень

ЗСУ, нацгвардійці та тероборона провели доволі вдалий контрнаступ на північ і північний схід від Харкова. Тоді вдалося звільнити Циркуни, Старий Салтів, Черкаські Тишки, Руську Лозову, Питомник та ін. – загалом 23 населені пункти. Сили оборони використали для наступу помилки росіян, які намагалися покращити свої позиції та атакувати, а тому опинялися у вразливому становищі. Зупинила контрнаступ ЗСУ банальна нестача боєприпасів – тоді Україна якраз вичерпала свої запаси, а допомога від партнерів ще не надійшла.

Червень

На початок червня допомога ще не надходила в потрібних обсягах, але вже тоді у Генштабі почали планувати звільнення Харківської області. Успішний весняний контрнаступ на півночі дозволив більше дізнатися про слабкі місця росіян. Виявилося, що сили окупантів були дуже розтягнуті по довгому фронту.

Липень

У липні очільники держави та командування Збройних сил спільно почали операцію по дезінформації противника. Політики і військові робили заяви про скору деокупацію міста Херсон, почалися обстріли з "Хаймерсів" Антонівського мосту. Росіяни передислокували на південний напрямок кілька підрозділів зі Слобожанщини. Тим часом розвідка виявила найслабше місце в російській обороні Харківської області – це виявилась територія між Балаклією та селищем Шевченкове. 6 вересня Сили оборони вдарили саме туди. За кілька днів блискучого наступу, за оцінками Інституту вивчення війни, ЗСУ звільнили більше 2500 кв. км., знищили сотні одиниць техніки. Коли ЗСУ зайшли в Куп'янськ та Ізюм, російські частини, відрізані від постачання, почали відходити з півночі Харківської області за кордон.

Харківська операція увійде у підручники військової справи як один з найбільш вдалих контрнаступів у світовій історії.

Доповнення за 2022 рік

Українське місто Харків від початку повномасштабної війни перебуває під прицілом російської армії. Місто було і залишається однією з головних цілей окупантів.

З першого дня війни ворог намагався взяти місто в оточення, щодня обстрілював реактивною та ствольною артилерією, Харків був в зоні досяжності навіть російських мінометних розрахунків. Як наслідок — місто зазнало значних руйнувань, були зруйновані або пошкоджені цивільні об’єкти: багатоповерхові будинки, школи, дитячі садки та лікарні.

Проте, Харків не здається.

Загалом під час весняної наступальної операції Сил оборони України вдалося звільнити 24 населені пункти, та на одній ділянці вийти до державного кордону. Весняна операція дозволила знизити кількість обстрілів міста та також повернула надію, що життя в Харкові відновиться.

У вересні 2022 року командування Сил оборони України підготувало для контрудару значні сили. Тактичні групи наступаючих військ формувались з особового складу трьох бригад ЗСУ та оперативного полку НГУ і включали підрозділи спеціального призначення. На вістрі наступу активно використовувалася військова техніка, надана західними партнерами, можливості мобільних рейдових груп та потужне угруповання важкої артилерії.

Використовуючи ефект несподіванки, Сили оборони України до кінця доби 7 вересня 2022 року просунулись більш як на 20 км в глибину зайнятих противником територій на Ізюмському й Куп'янському напрямках, звільнивши за перші два дні наступу приблизно 400 кв.км території.

8 вересня передові підрозділи ЗС України вийшли на рубіж за 15 км західніше від м. Куп’янськ, який був критично важливим для забезпечення російського угруповання на Ізюмському напрямку. До кінця наступної доби вони вийшли до південних околиць Куп’янська, розгромивши противника, і почали стабілізаційні дії в районі Балаклії та Ізюму.

Резерви, які спробувало задіяти російське командування, виявилися надто слабкими і не змогли стримати наш наступ.

9 вересня 2022 року відбувся танковий бій біля села Слабунівка (на автошляху Волохів Яр–Ізюм), північніше від ключового дорожнього вузла в селі Веселе. Наступаючі підрозділи 25-ї ОДШБр, за підтримки танків 4 ОТБр, провели зустрічний бій з підрозділами 47 танкової дивізії противника, в ході якого захопили три ворожих танки Т-72, розбили підрозділи ворога і змусили їх відступити. Ворог кидав озброєння і техніку на шляху відходу.

Описуючи події, польський військовий оглядач М. Гавенда зазначав: «Українські сили діяли вздовж головних дорожніх артерій в такому темпі, що частина російських підрозділів мусила втікати, покинувши важке озброєння (навіть не організуючи його планового знищення), частина потрапила до засідок. Малі підрозділи, не володіючи інформацією про оперативну обстановку і не маючи зв’язку, блукали територією і затримувалися на дорогах, уже контрольованих українськими силами. Російські підрозділи артилерії та забезпечення несподівано для себе опинилися на лінії зіткнення і, фактично, розпалися. На автомобільній дорозі Волохів Яр–Ізюм втікаючі танкові й механізовані підрозділи з 26-го полку 47 тд лишили багато справної або легко ушкодженої техніки, серед якої, танки Т-72В3. Величезну кількість броньованої техніки й артилерії покинуто було також в м. Ізюм просто на вулицях».

Остерігаючись оточення, підрозділи військ противника поспіхом залишили м. Ізюм. Того самого дня ЗС України увійшли до м. Куп’янськ. Станом на кінець доби 10 вересня 2022 року, Сили оборони України прорвали оборонні позиції противника на глибину до 70 км, звільнивши понад 3000 квадратних км території. Це переважало сукупні територіальні здобутки ворога за попередні п’ять місяців війни (квітень-серпень).

11 вересня 2022 року Інститут вивчення війни у своєму щоденному аналізі подій поінформував, що російські війська поспішно відступають з населених пунктів на північ від Харкова та із західного берега р. Оскіл, вказавши також на факт залишення ними на покинутих позиціях значної кількості неушкодженої броньованої техніки. Генеральний штаб ЗС України був ще менш коректним, охарактеризувавши російський відступ як втечу. У вечірньому зведенні наголошувалося: “російські війська гарячково покидають свої позиції та тікають з награбованим вглиб тимчасово зайнятих територій або на територію російської федерації. Зокрема, стало відомо, що близько 150 військовослужбовців зс рф виїхали колоною з Борщової та Артемівки Харківської обл. на двох автобусах, одній вантажівці та на 19 викрадених легкових автомобілях.

Одночасно з просуванням на міста Ізюм та Куп’янськ, підрозділи Сил оборони України завдали удару по позиціях противника на північ від Харкова. Наступного дня Головнокомандувач ЗС України генерал Валерій Залужний повідомив: «На Харківському напрямку ми почали просуватися не тільки на південь та схід, а й на північ. До виходу на державний кордон залишається 50 км».

12 вересня Сили оборони України витіснили підрозділи противника за лінію державного кордону. Того самого дня вони звільнили н. п. Богородичне й Святогірськ на півночі Донецької обл., загалом повернувши понад 300 населених пунктів та очистивши від ворога 3800 кв.км території держави, на яких мешкає понад 150 тисяч громадян України.

За три місяці, під час вересневого блискавичного контрнаступу, Сили оборони України звільнили практично всю Харківську область.

Харківська стратегічна наступальна операція стала однією з найяскравіших сторінок в історії російсько-української війни. З початку російської агресії сили оборони України займалися ефективним стримуванням противника на цьому напрямку, а на початку вересня, майстерно ввівши противника в оману щодо напрямку майбутнього наступу, рішуче відкинули розгромлені і деморалізовані російські війська за лінію державного кордону України.

Злочини проти людства на Харківщині у 2022 році

  • 1 780 цивільних загинули через військові дії, із них 74 дитини
  • 2 718 людей поранені, із них 214 неповнолітні
  • 1007 людей викрадені або зникли без вісті
  • 1311 людей перебувають у розшуку, із них 741 - цивільний
  • 21 катівню влашутвали окупанти на Харківщині: 9 - Куп'янський район, 7 - Іюмський, 4 - Дергачівський, 1 - Чугуївський (найбільша, на Агрегатному заводі у Вовчанську)
  • 112 людей пройшли катівні, 8 людей загинули від тортур (цифра не остаточна)
  • 8 фактів сексуального насильства, скоєного російськими військовими (потерпілі - жінки від 16 до 73 років)
  • 668 тіл ексгумовано із могил, із них 47 - військові
  • 150 тіл ще не ідентифіковані, із них 127 - з місця масового пховання в Ізюмі
  • 169 людей підірвалися на вибухових пристроях, із них 34 загинули
  • 12 700 воєнних злочинів розслідують, 99% із яких - порушення законів та звичаїв війни
  • 9 000 фактів нападу чи бомбардування цивільної інфраструктури
  • 347 фактів незаконного позбавлення волі

Руйнування і знищення будівель

  • Понад 19 500 об'єктів зруйновані, понад 4500 - багатоповерхівки, 6800 - приватні будинки
  • 329 шкіл пошкоджено і зруйновано (у Харкові 4 школи зруйновані повністю, 108 постраждали)
  • 252 дитячих садочків пошкоджені
  • 26 державних підприємств пошкоджені або знищені
  • 41 енергетичний об'єкт
  • 366 - пошкоджені заклади культури
  • 273 - пошкоджені медичні заклади
  • 26 - пошкоджені об'єкти критичної інфраструктури

Інше

  • 10 200 виїздів здійснили рятувальники
  • 2200 пожеж ліквідували
  • 308 людей врятували
  • 58 000 боєприпасів знешкодили
  • 2000 злочинів - факти викрадення майна, вчиненими військовими РФ
  • 56 осіб виправдовували агресію, 44 із них засуджені
  • 496 осіб отримали підозру за колабораціонизм, 118 - за державну зраду, 33 - за посібництво державі-агресору, 21 - корегування ворожого вогню
  • 177 осіб затримали за посібництво в цих злочинах
  • 65 співробітників правоохоронних органів отримали підозри за допомогу Росії: 44 працівники поліції, 9 працівників податкової служби, 6 працівників лісгоспів, 2 працівники митної служб.

Використані джерела:

Відео матеріали:

Календар подій

1 23 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15161718192021
22232425262728
293031