Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Війна Росії проти України в цифрах

Меню розділу

24 лютого назавжди увійде в історію як день, який змінив долю України та всього світу. Більше двох років триває жорстока, кривава війна за наше майбутнє. За цей час ми пережили багато болю, страшних втрат, радість перших перемог, пізнали підлість ворога та силу нашої єдності.

Багато чого й через два роки після початку російського вторгнення залишається невідомим, неможливо перевірити на окупованих Росією територіях, і через брак офіційної інформації від української влади - з причин, пов'язаних із воєнним станом. Водночас є і цифри, які виявилися кращими за прогнози поважних аналітиків, - це стосується і української економіки, і масштабів міжнародної допомоги, і стійкості самих українців.

Головні цифри про те, як Україна пережила да роки війни.

30 000 - загиблі та поранені цивільні

Ці дані відображають лише приблизну кількість жертв серед цивільних: насправді їх набагато більше, але точну цифру до завершення війни встановити неможливо. Жертвами повномасштабної російської агресії, за даними ООН, стали понад 30 тисяч мирних громадян України: 10 810 тисяч загинули та 20 556 тисяч було поранено.

За перший рік повномасштабної війни в Україні загинули щонайменше 8,3 тисяч мирних громадян, ще понад 12,6 тисяч були поранені.

Минулого року, за даними ООН, кількість загиблих цивільних зменшилася вчетверо – 1,9 тисяча осіб. Ще мінімум 6,5 тисяч були поранені.

У січні 2024-го росіяни вбили 158 цивільних українців, 483 – поранили.

Загалом за два роки повномасштабної війни загинули 10 тисяч 378 осіб та 19 тисяч 632 постраждали. Більшість стали жертвами зброї вибухової дії з великою зоною ураження, а також мін та вибухонебезпечних предметів.

31 000 - загиблих українських військових

25 лютого 2024 року під час прес-конференції президент Володимир Зеленський розкрив дані щодо втрат України серед захисників. Така інформація вперше пролунала за два роки відбиття повномасштабної агресії РФ.

"31 тисяча українських військових загинула в цій війні", - повідомив Володимир Зеленський. Тобто реальна цифра загиблих за бойових і небойових умов становитиме понад 30 тисяч осіб.

Щодо поранених, то, їхнє пропорційне відношення щодо загиблих – 1:3 – у межах 90–100 тисяч. Але переважна більшість цих поранених та травмованих продовжує службу або незабаром повернеться до своїх побратимів після лікування. Укладачі статистики також вказують на цифру – 15 тисяч зниклих безвісти військовослужбовців, яку нещодавно озвучив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. Автори дослідження зауважують, що їхні підрахунки приблизно збігаються із періодичними заявами щодо кількості загиблих, які робили президент, командування ЗСУ, представники ОП та МОУ. Упродовж 2023 року офіційні особи конкретних цифр не називали, але Зеленський, Подоляк та деякі інші офіційні особи вказували, що в цей період ЗСУ втрачали 30–50 людей загиблими щоденно.

7,5 тис. ракет по Україні

Від початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по Україні понад 7,5 тис. ракет — тобто більше ніж по 10 ракет у перерахунку на кожен день за два роки великої війни. Такі дані в останній день 2023 року навів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Йдеться про всі типи ракет, не враховуючи артилерію: це авіаційні, зенітні С-300, а також крилаті табалістичні ракети. Станом на 2024 рік ця цифра є ще більшою, особливо після масованих ударів. За цей час сумарна кількість лише крилатих ракет, збитих захисниками неба України, перевищила1,9 тис., свідчать дані Генштабу ЗСУ.

2,6 трлн грн - витрати на війну

Видатки на безпеку та оборону фінансуються виключно коштом, що надходять до бюджету з української економіки. Фактично всі вони ідуть на фінансування цієї статті, яка займає половину бюджету. За інформацією міністерства фінансів, видатки на безпеку та оборону у 2023 році становили 2,6 трлн грн, або понад 40% від очікуваного ВВП країни (остаточні дані щодо цього будуть відомі пізніше). Це на понад трильйон гривень або на 72% більше, ніж у 2022 році. За підрахунками економістів, видатки лише на армію в Україні перевищують третину ВВП. Наприклад, у країнах НАТО, при міцнішій економіці, у мирний час ця цифра становить до 2%.

42,5 млрд доларів-міжнародна фінансова допомога

Міжнародна фінансова допомога України, покриває іншу половину видатків бюджету – зарплати держслужбовцям, бюджетникам та соціальні виплати. За даним міністерства фінансів, Україна отримала 42,5 млрд доларів зовнішнього фінансування. Головна фінансова міжнародна допомога України у 2023 році була від Європейського Союзу, від якого надійшло понад 19,5 млрд доларів. Від США, які вели перед за обсягами допомоги у 2022, надійшло майже вдвічі менше – 10,95 млрд доларів. Іншими великими донорами фінансової допомоги Україні були МВФ (4,475 млрд доларів), Японія (3,626 млрд доларів), Канада (1,757 млрд доларів), Велика Британія (998 млн доларів) та Світовий банк (660 млн доларів). Якщо ж врахувати допомогу на розмір економік країн-союзниць України, то, за даними Ukraine Support Tracker, найбільшу підтримку надають скандинавські та балтійські країни: Естонія, Данія, Норвегія, Литва та Латвія.

155 млрд доларів - руйнування та збитки

За підрахунками Київської школи економіки, яка від початку російського вторгнення веде облік економічних втрат України, станом на січень 2024 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України, зросла до 155 млрд доларів. На початок 2024 року найбільшою часткою залишаються втрати житлового фонду — 58,9 млрд доларів. Серед регіонів, які найбільше постраждали від руйнування житла, — Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Чернігівська, Херсонська та Запорізька області. На другому та третьому місці за сумою збитків залишається інфраструктура та промисловість й втрати підприємств —36,8 млрд та 13,1 млрд доларів відповідно.

6,479 млн - біженці за кордоном

За даними Управління Верховного комісара ООН з питань біженців , на середину лютого 2024 року за кордонами України перебуває 6,479 млн біженців. Понад 6 млн – перебувають у Європі, при цьому тимчасовий захист там отримали 5,809 млн українців. Якщо порівнювати ці цифри із першим роком війни, то загальна кількість українців у Європі стала трохи меншою, тоді як кількість зареєстрованих в системі тимчасового захисту, що дає право на роботу та соціальні виплати, зросла. Середній вік біженців з України становить 44 роки(певажно жінки). Найбільше українських біженців на початок лютого 2024 року року зафіксовано в Німеччині – 1,140 млн людей, у Польщі перебувають 956 тисяч українців. У Росії та Білорусі, за оцінками ООН, перебувають близько 1,252 млн українців.

5 млн - переселенці в Україні

За даними уряду, в Україні майже 5 млн внутрішньо переміщених осіб. За даними Міжнародної організації міграції (МОМ), кількість внутрішніх переселенців в Україні на кінець 2023 року становила 3,689 млн людей. Із них майже половина походить із двох областей – Харківської та Донецької. І так само близько половини переселенців знайшли притулок у двох, фактично, прифронтових областях – Харківській та Дніпропетровській (трохи менше пів мільйона в кожній). Крім того, великим осередком розселення ВПО є Київ та Київська область. У західних регіонах, де навесні 2022 перебувала понад третина внутрішніх переселенців, до весни-2023 залишилися лише 16%. Кожним двом із п’яти переселенців довелося переїжджати не один раз, – у МОМ відзначають, що це пов’язано із неможливістю знайти роботу там, куди переїздять люди. За оцінками МОМ, близько 4,5 млн людей повернулися до звичного місця проживання після певного періоду переміщення – по Україні чи за кордоном. При цьому 319 тисяч тих, повернувся з-за кордону, стали переселенцями в Україні. Найбільше поверталися з Угорщини, Польщі та Румунії. Лише 37% із тих, хто повернувся з-за кордону, отримують регулярну зарплату. Решта живуть на пенсії та соцвиплати для ВПО.

98,9 мільярда гривень - сума донатів

З початку повномаштабної війни загальна сума донатів на потреби Збройних Сил та на підтримку гуманітарних ініціатив сягнула 98,9 мільярда гривень, половину з них українці задонатили на рахунки благодійних фондів. Сума в 98,9 млрд грн включає всі пожертви громадян банківськими переказами, внески приватних компаній та банків.

Приватні компанії загалом зібрали 17,9 млрд грн, банки — 3,7 млрд грн. Компанія «Метінвест», що належить Рінату Ахметову, перерахувала на потреби оборони й гуманітарні цілі 3,3 млрд грн. Компанія «Roshen», що належить Петру Порошенку — 1,8 млрд, Vodafone — 1,3 млрд грн. 10 ІТ-компаній: GlobalLogic Ukraine, SoftServe, Genesis, EPAM Ukraine, ELEKS, Sigma Software, N-iX, Intellias, Infopulse й Mate academy- задонатили по 1 млрд грн.

Через благодійні фонди українці зібрали донатів на 54,6 млрд грн. Найбільш популярним каналом донатів на ЗСУ став спецрахунок Нацбанку для збору коштів на потреби армії, відкритий 24 лютого 2022 року — на нього переказали 25 млрд грн. Другу та третю сходинку посіли фонд United24 – 12,1 млрд грн та фонд Повернись живим — 6,8 млрд грн. Фонд Сергія Притули зібрав 4,2 млрд грн. Тисячі малих та середніх бізнесів продовжують донатити безпосередньо до підрозділів ЗСУ чи локальних фондів, і всі ці внески, які відіграють значну роль у процесі допомоги армії, підрахувати неможливо.

Десятки тисяч загиблих і поранених, понівечені або вщент знищені українські міста й села, небачена досі міграційна криза. Таким є портрет України, яка чинить опір повномасштабній російській агресії ось уже два роки. Реальні цифри втрат від російської агресії - українцям ще доведеться дізнатися і осмислити у майбутньому.

Використанні джерела

Календар подій

1 23 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 1718192021
22232425262728
293031